Постанова

від 04.07.2012 по справі 2а/0570/4392/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/4392/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Голуб В.А.

при секретарі Пітель В.М

за участю:

представника позивача Артамонової А.А.,

представника відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Макіїввантажтранс» до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України про визнання дій протиправними, скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 147002 від 26.03.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Макіїввантажтранс» звернулося до суду з позовною заявою до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України про скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 147002 від 26.03.2012 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що при здійсненні державного контролю 01.03.2012 року у належному позивачу транспортному засобі марки «Баз» д/н. НОМЕР_1 виявлені порушення законодавства про транспорт, а саме надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення витягу з паспорту маршруту, про що було складено акт № 045941 від 01.03.2012 року. На підставі вказаного акту територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області було винесено постанову № 1147002 від 26.03.2012 року, якою відносно позивача застосовано фінансові санкції у розмірі 1 700, 00 грн., у зв'язку з порушенням законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач не погоджується з винесеною постановою та зазначає, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Таким чином, водій під час здійснення перевезення пасажирів, на думку позивача, не повинен мати витяг з паспорту маршруту. Окрім того, в акті вказано, що перевезення здійснюються без оформлення паспорту маршруту, що не відповідає дійсності. Паспорт відповідного маршруту був оформлений відповідним чином та знаходиться на підприємстві. Так, під час проведення перевірки, а саме 1.03.2012 року об 10:00 годині, у водія автобуса марки «Баз» д/н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 були присутні всі документи, які вимагає вищезазначена норма, у тому числі схема маршруту та розклад руху. Про зазначене вбачається із акту № 045941 від 01.03.2012 року та пояснень водія: «Работаю согласно графика, которое выдало руководство».

Як зазначає позивач, оскільки ані п. 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок), ані ст. 39 Закону не передбачено обов'язку перевізника забезпечувати наявності у водія транспортного засобу витягу з паспорту маршруту, засвідченого печаткою замовника перевезень, а водія автобусу мати і пред'являти витяг з паспорту маршруту, засвідчений печаткою замовника перевезень, то позивачем не порушувались вимоги ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Також позивач вказує, що відповідно до п. 19 Порядку строк проведення рейдової перевірки не перевищує трьох днів. У разі коли стан виконання суб'єктом господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт потребує продовження перевірки, керівник органу державного контролю приймає рішення про продовження строку перевірки до п'яти днів, про що робить відмітку у завданні на перевірку. Як вбачається з акту № 045941 від 01.03.2012 року завдання на перевірку за № 088544 датоване 27.02.2012 року, тобто після сливу 3-х днів було проведено перевірку, а саме це дні: 27, 28 та 29 лютого 2012 року, а перевірку проведено було лише 1.03.2012 року без відповідного рішення про продовження строку перевірки. Зазначене є порушенням п. 19, що призвело до проведення незаконної перевірки позивача.

На підставі викладеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить визнати протиправними дії Територіального управління Головної Державне інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України щодо складання акту № 045941 в частині порушення «не забезпечення перевізником наявності водія транспортного засобу документів - витягу з паспорту маршруту, засвідчений печаткою замовника перевезень» та винесення на підставі даного акту постанови про застосування фінансових санкцій від 26.03.2012 року № 147002; скасувати постанову Територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України про застосування фінансових санкцій від 26.03.2012 року № 147002.

У судовому засіданні представник позивача уточнений позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Під час розгляду справи представник відповідача, надав заперечення на позов, в яких зазначив, що відповідно до п. 15 Порядку під час проведення рейдової перевірки перевіряється:

• наявність визначених ст.ст. 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

• наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут;

• додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

• наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

• виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Стаття 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення:

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).

Відповідно до п. 1.3, 1.4 Порядку «Розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту», затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 07.05.2010 року № 278 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2010 року за № 408/17703, автомобільний перевізник повинен забезпечити водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - витягом з паспорта маршруту, який виготовляється як фотокопія паспорта, засвідчена печаткою організатора перевезень. Фотокопія з паспорта маршруту регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред'являється водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів, а відповідні примірники паспортів - автомобільним перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Головавтотрансінспекції під час здійснення ними державного контролю та представникам Державтоінспекції МВС України.

Під час перевірки було виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів перелік яких визначено ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме витягу з паспорту маршруту, засвідченого печаткою замовника перевезень; недодержання водієм затвердженого розкладу руху, про що було складено відповідний акт № 045941 від 01.03.2012 року.

Представник відповідача зазначає, що як вбачається із завдання на перевірку № 088544, в якому визначено дату перевірки - з 01.03.2012 року до 01.03.2012 року, ця ж дата визначена й у щотижневому графіку рейдових перевірок щодо контролю за виконання перевізниками автомобільного транспорту законодавства України про автомобільний транспорт на території Донецької області з 29.02.2012 року по 05.03.2012 року, тому строк перевірки не порушено.

На підставі викладеного, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і наявні в ній докази, встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Макіїввантажтранс» відповідно до Довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 285920, зареєстрований у якості юридичної особи, ідентифікаційний код - 35020832 (а.с. 26).

01 березня 2012 року держінспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області на підставі завдання на перевірку № 088544 від 27.02.2012 року проведено рейдову перевірку транспортного засобу позивача марки «БАЗ» д/н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 За результатами перевірки 01.03.2012 року складено акт № 045941 (а.с. 7), в якому вказано про надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких передбачено ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: витягу з паспорту маршруту, недодержання водієм затвердженого замовником розкладу руху. Як вбачається з вищевказаного акту, водій з причини порушень пояснив, що працює згідно графіку, який видало керівництво.

На підставі вказаного акту у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Макіїввантажтранс» 26.03.2012 року прийнято постанову № 147002 про застосування фінансових санкцій, якою відносно позивача застосовані фінансові санкції у сумі 1 700, 00 грн. (а.с.6).

Пунктом 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1190 передбачено, що Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується, тобто є суб'єктом владних повноважень у розумінні ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області згідно з п.1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 14.12.2005 року № 888, є територіальним структурним підрозділом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті без права юридичної особи, має печатку зі своїм найменуванням і зображенням малого Державного Герба України.

Пунктами 2-4, 14, 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567, визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м. Севастополі. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок. Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених ст.ст. 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання вимог ст.ст. 53, 56, 57 і 59 Закону та інше.

Згідно з п.п. 16, 19, 21, 36 Порядку рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи відповідно до завдання на перевірку. Строк проведення рейдової перевірки не перевищує трьох днів. Посадові особи мають право проводити перевірку транспортного засобу, у тому числі з його зупиненням, згідно із завданням на перевірку; знайомитися з документами, на підставі яких суб'єкти господарювання провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, та отримувати їх копії.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно з п. 1.3 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 278 від 07.05.2010 року (далі - Порядок № 278), автомобільний перевізник повинен забезпечити: водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - витягом з паспорта маршруту, який виготовляється як фотокопія паспорта, засвідчена печаткою організатора перевезень; водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних спеціальних перевезень, - примірником паспорта маршруту з позначкою «В».

Вимогою п. 21 Порядку передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Як вбачається з матеріалів справи, акт складений за результатами перевірки, за своєю формою відповідає додатку № 3 до Порядку.

Відповідно до вимог п. 40 Порядку № 278 уповноважена особа суб'єкта господарювання, водій мають право ознайомитися з актом, підписати або відмовитися від його підписання, а також надати свої пояснення та зауваження щодо змісту акта.

Вказані вимоги законодавства посадовими особами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області дотримані, акт було надано для ознайомлення водію, який акт підписав та пояснив, що працює згідно графіку, який видало керівництво. Отже, водій не заперечував відсутність у нього витягу з паспорту маршруту.

Приписами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд не приймає доводи позивача, що наявність у водія на момент перевірки витягу з паспорту маршруту, оскільки жодними доказами, які містяться в матеріалах справи, це не підтверджено.

В судовому засіданні позивач не довів суду тих обставин, що посадові особи Територіального управління Головної Державної інспекції на автомобільному транспорті при проведенні перевірки транспортного засобу діяли всупереч вимогам діючого законодавства. Не довів позивач суду і того факту, що при перевірці у водія був в наявності витяг з паспорту маршруту, у зв'язку з чим суд вважає доводи позивача безпідставними.

Згідно з п. 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. Згідно п. 27 Порядку у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Суд не приймає доводи позивача про порушення відповідачем строку проведення перевірки, оскільки згідно п. 19 Порядку строк проведення рейдової перевірки не перевищує трьох днів. У разі коли стан виконання суб'єктом господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт потребує продовження перевірки, керівник органу державного контролю приймає рішення про продовження строку перевірки до п'яти днів, про що робить відмітку у завданні на перевірку. В даному випадку як вбачається з завдання на перевірку від 27.02.2012 року № 088544 в ньому зазначено термін перевірки - з 01.03.2012 року по 01.03.2012 року (а.с. 60). Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 045941 складено 01.03.2012 року та зі змісту його вбачається, що дата і час перевірки 01.03.2012 року о 10-00 годин, тобто без порушення строків проведення перевірки.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем було допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області при винесенні постанови про застосування фінансових санкцій відносно позивача діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, добросовісно, розсудливо, своєчасно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Макіїввантажтранс» до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України, Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 147002 від 26.03.2012 року, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Макіїввантажтранс» до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України про визнання дій протиправними, скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 147002 від 26.03.2012 року - відмовити у повному обсязі.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 04 липня 2012 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 09 липня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голуб В. А.