ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/5521/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Луніної О.С.
при секретарі судового засідання Черпак А.Ю.
представники сторін в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Технометцентр-КС»про стягнення податкового боргу, -
в с т а н о в и в :
У травні 2012 року Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ПП «Технометцентр-КС», в якому просила стягнути з рахунків у банках обслуговуючих відповідача на користь бюджету суму податкового боргу у розмірі 335,06 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що за результатами проведених перевірок податковим органом за порушення ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»було винесено відповідні податкові повідомлення -рішення та вимоги, які відповідач не виконав, а тому у нього виник податковий борг, який підлягає примусовому стягненню.
Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання, в якому він просив позов задовольнити та розглянути дану справу без його участі.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням. Проте, до суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням строку зберігання». Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з ч.4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розгляд справи провести без участі сторін за наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.
Так, з 01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування»втрачають чинність.
Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини, щодо несплати відповідачем заборгованості виникли до набрання чинності Податкового Кодексу України, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати саме норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПП «Технометцентр-КС»знаходиться на обліку у Лівобережній МДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник податків та зборів.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про систему оподаткування»платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Відповідно до ст. 9 Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
З матеріалів справи вбачається, що податковий борг у відповідача виник на підставі наступного.
Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська була проведена перевірка позивача щодо своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої було складено акт №4654/15-1/35984908 від 16.06.2010 р.
Актом перевірки було встановлено факт неподання відповідачем податкової декларації за 1 квартал 2010 року, чим порушено п.п. 4.1.4 п.1 ст. 4 Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 16.4 ст. 16 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств».
На підставі акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №00079915015/0 від 13.09.2010 про застосування штрафних санкцій у сумі 170 грн., яке було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням.
Також, Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань затримка у поверненні свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №6063/15-2/35984908 від 19.07.2010 р.
Актом перевірки встановлено, що ПП «Технометцентр-КС»не повернуло свідоцтво платника податку на додану вартість, за що абз. 1 пп. 17.1.1 п. 17. 1 ст. 17 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.п. 6.1.1 п. 6.1 п. 6 «Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних санкцій органами державної податкової служби»передбачено застосування штрафу у розмірі 10 неоподаткованих мінімумі в громадян.
На підставі акту перевірки №6063/15-2/35984908 від 19.07.2010 винесено податкове повідомлення-рішення №00092115015/0 від 15.10.2010, яким визначено суму штрафу у розмірі 170 грн. яке було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням.
Вищенаведені податкові повідомлення-рішення відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувалось, а тому є узгодженим.
У зв'язку з не сплатою відповідачем застосованих штрафних санкцій по вищенаведеним податковим повідомленням-рішенням, враховуючи наявну переплату по податку на прибуток у розмірі 0,94 грн. та податку на додану вартість у сумі 4,00 грн. податковим органом була сформована та надіслана відповідачу друга податкова вимога №2/1377 від 27.12.2010 про сплату боргу у сумі 335,06 грн., яка була направлена рекомендованим листом з повідомленням, проте останнім не виконана.
Відповідно до зворотнього боку облікової картки платника податків наданої позивачем, станом на 23.02.2012 відповідач має недоїмку з вищенаведених податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств у сумі 169,06 грн. та по податку на додану вартість у сумі 166,00 грн., що разом становить 335,06 грн. Протягом розгляду справи доказів сплати такої заборгованості суду не надавав.
Відповідно до підпунктів 5.2.1 та 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Відповідно до пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
У строк, встановлений підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідач податкове зобов'язання, визначене рішенням про застосування фінансових санкцій самостійно не сплатив. В адміністративному порядку зазначене вище рішення про застосування фінансових санкцій відповідач не оскаржував., доказів сплати податкового боргу до суду не надавав.
Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (який набрав чинності з 01.01.2011) передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платників податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Положеннями статті 67 Конституції України встановлено, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно зі ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу зі сплати штрафних санкцій по податку на прибуток та податку на додану вартість 335,06 грн., а тому вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 158-163, 254 КАС України суд, -
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Технометцентр-КС» про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути на користь Державного бюджету України кошти з рахунків у банках обслуговуючих платника податків Приватного підприємства «Технометцентр-КС» (ЄДРПОУ 35984908) в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток та додану вартість у сумі 335,06 грн. (по податку на прибуток у сумі 169,06 грн., по податку на додану вартість у сумі 166 грн.).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.С. Луніна
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.06.2012 |
Оприлюднено | 22.08.2012 |
Номер документу | 25174512 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Луніна Олена Станіславівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Луніна Олена Станіславівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні