Постанова

від 10.07.2012 по справі 2а/1270/4509/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4509/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Тріфанової С.С.

при секретарі судового засідання: Скляровій І.А.,

за участю

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську до Лисичанської громадської організації садівничого товариства «Металіст»про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 13064,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

12 червня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лисичанської громадської організації садівничого товариства «Металіст»про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 13064,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Згідно ст.ст. 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, є страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду. В порушення вищевказаних норм Закону, відповідач не в повному обсязі сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за період з 01.12.2004 по -01.01.2011 в сумі 13064,00 грн., з якої:

- за розділом I 32% - 12436,78 грн.

- за розділом I -616,57 грн.

В добровільному порядку суму заборгованості відповідач до ПФУ не перерахував. Тому позивач просив стягнути з відповідача несплачену суму заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 13064,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином, від нього на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Фонду.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з пунктом 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення"Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

До набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" діяв порядок, передбачений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 09.07.2003 р. №1058.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону № 1058-ІV всі відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно ст. 1 Закону страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Ст. 3 Закону України №1058 визначає, що Пенсійний фонд і юридичні особи є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до ст. ст. 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) юридична особа є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що Лисичанська громадська організація садівничого товариства «Металіст»зареєстровано в якості юридичної особи, ідентифікаційний код 25057544, що підтверджується довідкою про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. (а.с.4)

Лисичанська громадська організація садівничого товариства «Металіст»перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області.(а.с.5).

Таким чином, відповідач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п.п. 4, 6 частини 2 статті 17 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Згідно зі статтею 23 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 3 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Однак, порушуючи вимоги п. 6 ч. 2 ст. 17, ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 09.07.2003 р. № 1058-IV, п. 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, відповідачем не були перераховані в граничні строки сплати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які нараховуються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що у відповідача утворилась заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за період з 01.12.2004 по -01.01.2011 в сумі 13064,00 грн., з якої:

- за розділом I 32% - 12436,78 грн.

- за розділом I -616,57 грн.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України (затверджене указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.

Згідно з п. 1.1 Положення про Пенсійний фонд України в районах, містах і районах у містах (затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2) управління Фонду у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до п.п. 6 п.2.2 Положення про Управління Фонду воно відповідно до покладених на нього завдань контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово -бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Згідно з п.п. 7 п. 2.3 Положення про Управління Фонду воно має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Оскільки до теперішнього часу відповідач заборгованість в повному обсязі не сплатив, суд вважає за необхідне стягнути з Лисичанської громадської організації садівничого товариства «Металіст»на користь позивача несплачену заборгованість по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 13064,00 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську до Лисичанської громадської організації садівничого товариства «Металіст»про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 13064,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Лисичанської громадської організації садівничого товариства «Металіст»(93100, Луганська область, м.Лисичанськ, вул. Малиновського 1, код 25057544) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську заборгованість по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 13064,00 грн. (тринадцять тисяч шістдесят чотири грн. 00 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 13 липня 2012 року.

СуддяС.С. Тріфанова