Постанова

від 10.07.2012 по справі 2а/1270/4814/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4814/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Кисельової Є.О.,

при секретарі: Гришиній О.Ю.,

в присутності сторін:

представник позивача: Білаш Л.І.(довіреність №14 від 12.03.2012)

представник відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області до приватного підприємства «Ліра 2002» про стягнення суми податкового боргу у загальному розмірі 144 125, 61 грн.,

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2012 року державна податкова інспекція в м. Свердловську Луганської області звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Ліра 2002» про стягнення суми податкового боргу у загальному розмірі 144125,61 грн., з них з податку на прибуток в розмірі 128063,00 грн., з орендної плати з юридичних осіб за земельні ділянки державної або комунальної власності в розмірі 16062,61 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається, що приватне підприємство «Ліра 2002» зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності з правом юридичної особи Виконавчим комітетом Луганської міської ради 29.01.2003 року і внесений до Єдиного державного реєстру підприємств України, що підтверджується довідкою Управління статистики у місті Свердловську від 28.10.2010р. № 072416. Відповідно до довідки ДПІ в м. Свердловську від 07.06.12 №209/18 відповідач знаходиться на податковому обліку у ДПІ в м. Свердловську, в банківських установах розрахункові рахунки відсутні.

Станом на 12.06.2012 за підприємством рахується податковий борг в розмірі 144125,61 грн., який складається з самостійно визначених платником податків та узгоджених податкових зобов'язань та нарахованих контролюючим органом. Сума заборгованості підтверджується з податку на прибуток підприємств податковою декларацією від 08.05.2012 №5344 на суму 128063,00грн. за перший квартал 2012 року, з орендної плати з юридичних осіб за земельні ділянки державної або комунальної власності підтверджується уточнюючим документом №25475 від 20.07.2011 сума заборгованості за яким складає 2165,57 грн., податковою декларацією №893 від 27.01.2011 сума заборгованості складає 854,50 грн., податковою декларацією №481 від 24.01.2012 сума заборгованості складає 12917,32 грн.

Також, як зазначає позивач, згідно розрахунку залишку несплаченої пені за даними особових рахунків відповідачу булла нарахована пеня за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань в загальному розмірі 125,26 грн.

Органом державної податкової служби здійснювалися заходи з метою стягнення заборгованості, передбачені ПК України, а саме направлено податкову вимогу відповідачу №3 від 06.01.2012.

На підставі викладеного позивач просить стягнути суму податкового боргу у загальному розмірі 144125,61 грн., з них з податку на прибуток в розмірі 128063,00 грн., з орендної плати з юридичних осіб за земельні ділянки державної або комунальної власності в розмірі 16062,61 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викаденому у позові та просив задовольнити позов.

Представник відповідача не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважається, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи. Тому суд вважає можливим вирішення справи на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що відповідач - приватне підприємство «Ліра 2002» зареєстроване Виконавчим комітетом Луганської міської ради 29.01.2003, відповідно до довідки АБ №072416 з ЄДРПОУ має правовий статус суб'єкта - юридична особа та знаходиться на обліку у державній податковій інспекції м. Свердловська Луганської області (арк. справи 10-12).

Судом встановлено, що за приватним підприємством «Ліра 2002» виник податковий борг з податку на прибуток на загальну суму 128063,00 грн., з орендної плати з юридичних осіб за земельні ділянки державної або комунальної власності в розмірі 16062, 61 грн.(а.с.6,15,24).

Зазначений податковий борг виник у зв'язку з несплатою боржником суми податкових зобов'язань самостійно визначених платником у декларації з податку на прибуток підприємства №5344 від 08.05.2012, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 128063, 00 грн.(а.с.13-14); у податковій декларації з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності №481 від 24.01.2012, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 38751,96 грн, з них залишок не сплаченої суми за березень-травень 2012 року складає 12917,32 грн. (а.с.16-18); у податковій декларації з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності №893 від 27.01.2011, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 12765,16 грн., з них залишок не сплаченої суми складає 854,50 грн. (а.с.19); в уточнюючій податковій декларації з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності №25475 від 20.07.2011, якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 25758,54 грн., з них залишок не сплаченої суми складає 2165,57 грн. (а.с.20-22).

Також сума податкової заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності та з податку на прибуток підприємств підтверджується зворотнім боком облікової картки та розрахунком податкових вимог станом на 12.06.2012, відповідно до яких відповідач частково сплатив суму податкового боргу, залишок не сплачених податкових зобов'язань складає в загальній сумі 144125,61 грн. (а.с.6,15,23-27).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності із підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (підпункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (підпункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).

У відповідності із підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (підпункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, в порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України приватне підприємство «Ліра 2002» самостійно суму податкового зобов'язання, зазначену у поданих ним податкових деклараціях, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.

Згідно п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Так позивачем на виконання вимог ст. 129 Податкового кодексу України підприємству було нараховано пеню за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань в загальному розмірі 125,26 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки та розрахунком податкових вимог станом на 12.06.2012.

Відповідно до п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що органом державної податкової служби здійснювалися заходи, передбачені ст 59 ПК України, а саме винесено податкову вимогу №3 від 06.01.2012, яку отримав головний бухгалтер Чала М.М. приватного підприємства «Ліра 2002», про що свідчить її особистий підпис у корінці вимоги. (а.с.28).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем вживалися передбачені законодавством заходи щодо погашення податкового боргу про те, вони не призвели до повного погашення відповідачем податкового боргу.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Приймаючи до уваги те, що приватне підприємство «Ліра 2002» станом на дату розгляду та вирішення позову у добровільному порядку податковий борг з податку на прибуток підприємства та з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в сумі 144125,61 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення зазанченої суми податкового боргу, суд визнає обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області до приватного підприємства «Ліра 2002» про стягнення суми податкового боргу у загальному розмірі 144125, 61 грн. задовольнити повністю.

Стягнути приватного підприємства «Ліра 2002» (код ЄДРПОУ 32371387, місцезнаходження: 94801 Луганська область, м. Свердловськ, вул. Енгельса, 51) суму податкового боргу у загальному розмірі 144125,61 грн. (сто сорок чотири тисячі сто двадцять п'ять гривень 61 копійок), з них з податку на прибуток в розмірі 128063,00 грн. (сто двадцять вісім тисяч шістдесят три гривні 00 копійок) на р/р 31116009700072 КФК 11020100 УДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код одержувача 37871265; з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності в розмірі 16062,61 грн. (шістнадцять тисяч шістдесят дві гривні 61 копійка) на р/р 33215812700072 КФК 13050200 УДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код одержувача 37871265.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 липня 2012 року.

СуддяЄ.О. Кисельова