Ухвала

від 20.06.2012 по справі 4213/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

20.06.2012 р. № 2а-4213/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Бартош Н.С.,

за участю секретаря судового засідання -Островській М.О.

за участі представника позивача - Кірсанова Д.Н., представника відповідача- Василюк О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

за позовом Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова до Приватно-торгівельна фірма "Вега" про про стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд визнати повністю недійсними господарські зобов'язання ПТФ «Вега»та ТОВ «ТБ «ДПЗ», що виникли у зазначених осіб на підставі вчиненого між ними 31.03.04 року правочину комісії №05/03, який відповідачами було виконано у повному обсязі, застосувати наслідки визнання господарських зобов'язань відповідачів недійсними, що передбачені ст. 208 Господарського кодексу України. Рішенням господарського суду Харківської області від 10.05.06 року в задоволенні позову було відмовлено. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.06 року рішення суду першої інстанції було скасовано, а провадження у справі припинено. Постановою Вищого господарського суду України від 15.05.08 року постанова Харківського апеляційного господарського суду від 14.06.06 року та рішення господарського суду Харківської області від 10.05.06 року скасовані, а справа направлена до Харківського окружного адміністративного суду для розгляду по суті. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2008 року провадження в частині позовних вимог щодо стягнення з ТОВ «ТБ ДПЗ»на користь ПТФ «Вега»коштів закрито, а в задоволенні позову Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова до приватно-торгівельної фірми «Вега»відмовлено. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2009року вказана постанова суду залишена без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.03.2012 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2008року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2009року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з приватно-торговельної фірми «Вега»на користь державного бюджету України вартості наданих товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «ДПЗ»за договором комісії від 31.03.2004 № 05/03 послуг у сумі 1000 грн. В решті постанова Харківського окружного адміністративного та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду залишені без змін.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова просить суд відновити на підставі приписів ст. 258 ЦК України, пропущений строк на застосування адміністративно-господарських санкцій та стягнути з відповідача ТОВ «ТБ ЦПЗ» на користь ПТФ «Вега»кошти у розмірі вартості наданих ним підприємству ППФ «Вега»комісійних послуг на виконання укладеного між ними шляхом обміну документами, суперечного економічним інтересам держави та суспільства правочину комісії №05/03 від 31.03.2004року на суму 1 000,00 гривень, а саме стягнути з ПТФ «Вега»на користь державного бюджету України 1000 грн. вартості наданих ТОВ «ТБ «ДПЗ»комісійних послуг на виконання вищевказаного договору.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі з підстав, зазначених в позові та уточненні позовних вимог, а також вказав на нікчемність господарських зобов'язань ПТФ «Вега»та ТОВ «ТБ «ДПЗ», що виникли у зазначених осіб на підставі вчиненого між ними 31.03.04р. правочину комісії №05/03, як укладеного з метою суперечливою інтересам держави та суспільства.

Представник відповідача, ТОВ ПТФ «Вега», проти задоволення позову заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з ПТФ «Вега»на користь державного бюджету України суми вартості наданих ТОВ «ТБ «ДПЗ»комісійних послуг на виконання укладеного між ними шляхом обміну документами суперечного економічним інтересам держави та суспільства правочину комісії № 05/03 від 31.03.04 на суму 1000,00 грн., а саме стягнення на користь державного бюджету коштів у poзмipi 1000,00 грн. суд встановив наступне.

Як зазначено представником позивача, останній просить суд застосувати наслідки нікчемності правочину, який як вказує позивач укладено з метою суперечної інтересам держави та суспільства.

Судом на підставі наданої довідки органів статистики встановлено, що ТОВ «ТБ ДПЗ»та ППФ «Вега»знаходилися на момент укладання угоди у Єдиному державному peєcтpi підприємств та організацїй України, тобто не були ліквідованими згідно ГК України.

ПТФ «Вега»31.03.04 року укладено правочин комісії №05/03 з ТОВ «ТБ «ДПЗ»на загальну суму 1000,00 грн., відповідно умов якого у ТОВ «ТБ «ДПЗ»виникло господарське зобов'язання пошуку покупця на товари ПТФ «Вега», вказані у специфікаціях до правочину комісії та продажу зазначених товарів покупцю та передачі отриманих від покупця коштів ПТФ «Вега», а у ПТФ «Вега», відповідно, виникло господарське зобов'язання поставки ТОВ «ТБ «ДПЗ»вищевказаних товарів та оплати вартості виконаних ТОВ «ТБ «ДПЗ»на користь ПТФ «Вега6iт. ПТФ «Вега»товари, які у подальшому були передані ТОВ «ТБ «ДПЗ», придбані у ПФК «Гала-капітал»(код ЄДРПОУ 25517997, м. Дніпропетровськ, на підставі укладення між ними 31.03.04року договору поставки №205/04 на загальну суму 482378,40 грн., а ПФК «Гала-каштал» придбало зазначені товари у ТОВ «Дніпроспецекспорт» (м. Дніпропетровськ) на підставі договору постачання № 135/04 від 02.03.04року на загальну суму 9000000,00 грн. ТОВ «Дніпроспецекспорт», як зазначае позивач знаходиться з ПФК "Гала-капітал»за однією юридичною адресою, але з наведеного суд не вбачає будь які протиправні дії сторін правочину.

Факт укладення вищезазначеного договору комiciї №05/03 та виконання вищевказаних господарських зобов'язань, що виникли у ТОВ «ТБ «ДПЗ»та ПТФ «Вега»на підставі вищезгаданого правочину комісії підтверджується: текстом договору комicii №05/03 від 31.03.04р., актом прийому - передачі товарів від 31.03.04р. до договору комicii № 05/03, довіреністю серія ЯЗФ №786555 від 31.03.04р., звітом комicioнepa від 28.05.04р., звітом комicioнepa вiд 16.08.04р., та додатками до звітів комicioнepa, a саме, актом виконання робіт №27/05/04, рахунком №1453 вiд 27.05.04р., актом №3 від 28.05.04р.. рахунком №28/05-3 від 28.05.04р., актом від 27.05.04р., рахунком №38 від 27.05.04р.

На виконання умов правочину комicii №05/03 від 31.03.04р., ТОВ «ТБ «ДПЗ»(в oco6i В.Е.Ворони) 18.05.04р. було укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №08/05 з .S.N»& F.LLC, USA (в oco6i Ф.С.Рвачева) на загальну суму 76 186,25 доларів Сполучених Штатів Америки (або 405722,26грн. по курсу 5,3254грн за 1 долар США, як зазначено у звіті комicioнepa від 16.08.04р.), відповідно умов якого у ТОВ «ТБ «ДПЗ»виникло господарське зобов'язання продажу .S.N»& F.LLC, USA товapiв, отриманих від ПТФ «Вега», та поставки ix автомобільним транспортом до м. Таллінн, Естонія, а у .S.N»& F.LLCM1NG, USA відповідно, виникло господарське зобов'язання прийому вищезгаданих товарів та оплати їх вартості.

Суд зазначає, що факт укладення та виконання зазначеного зовнішньоекономічного контракту підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною №244802, вантажно-митною декларацією типу ЕК10 №703010000/4/102694, актом виконання робіт №27/05/04, рахунком №1453 від 27.05.04р., актом №3 від 28.05.04р.. рахунком №28/05-3 від 28.05.04р., актом від 27.05.04р.. рахунком №38 від 27.05.04р. Факт проведення розрахунків на загальну суму 76186,25 доларів США, по вищезгаданому зовнішньоекономічному контракту №08/05, підтверджується листом №41108/1017 від 11.08.04р. ВАТ КБ «Промекономбанк».

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить iнтepecaм держави i суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї iз стopiн, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Судом не встановлені докази наявності у відповідача умислу на ухилення від сплати податків по угоді комicii.

Підприємство уклало зовнішньоекономічний контракт, виконало його, що підтверджують вище наведені документи, в т. ч. стосовно факту поставки товару через кордон - ВМД з відповідними відмітками митниці.

Також суд зазначає, що проведення операцій згідно контракту, у податковому обліку за нульовою ставкою по ПДВ, відповідає (на момент вчинення відповідних дій ) положенням Закону України «Про податок на додану вартість»в т. ч. ст. 6.

Суд зазначає, що з матеріалів справи у сторін по контракту не вбачається дій які б порушували інтереси держави та суспільства. Ведення податкового обліку та визначення сум зобов'язання (кредиту) по податку згідно норм законодавства не може суперечити iнтepecaм держави та суспільства. Будь-яких порушень стосовно оподаткування у діях по контракту позивачем не доведено та не обґрунтовано. 3 акта перевірок відповідачів від 26.12.2005 року ПТФ «Вега»за період з 01.04.2004 року та від 25.11.04 року «ТД ДПЗ»за період з 30.12.2003 по 31.07.2004 року, які охопили наведені операції комісії та експорту товару, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що в ході вказаних перевірок порушень в наслідок наведених операцій не встановлено. В акті перевірки ПТФ «Вега»від 26.12.2005 року лише зазначається, що підприємство не відобразило у декларації з ПДВ у рядку 2.2 «Операції, що оподатковуються за нульовою ставкою»операцію по експорту труб, але це не призвело до заниження об'єкту оподаткування з податку на додану вартість. Суд зазначає, що наведене порушення не впливає на визначення податків i на дійсність зобов'язань.

Зовнішньоекономічний контракт, як свідчать вище наведені обставини, укладений та виконаний згідно законодавства України, що зокрема підтверджується документами з відміткою компетентного органу держави -митниці. У встановленому порядку зовнішньоекономічний контракт та зобов'язання по ньому недійсними не визнані.

Наявні в матеріалах справи експертні висновки № ВУ-2110 від 16.11.05 року Закарпатської торгівельно-промислової палати не можуть бути взяті до уваги судом з огляду на наступне. В даних висновках надається оцінка середньостатистичної вартості на ринку України 1 тони труб зi сталі марки 10х18Р10Т-ВД (ЕП502-ВД), діаметром 5 мм з товщиною стінки 0,5 мм i 1 тони труб зі сталі марки 10х18Р10Т-ВД (ЕП502-ВД) діаметром 6 мм з товщиною стінки 0,8 мм, в той час як в договорі комicii вказуються труби нержавіючі металеві зі сталі 08х18Н10Т ТУ 14-3-1780-91 діаметром 76x0,5x8 мм i труби нержавіючі металеві зi сталі 08х18Н10Т ТУ 14-3-1780-91 діаметром 87x0,5x12 мм. Таким чином, експертні висновки не мають відношення до поняття середньостатистичної вартості на Україні труб, переданих на комісію, та не стосується вартості товару по оспорюваному договору. Kpiм того, з листа Маріупольського відділення Донецької торгівельно-промислової палати № 14/16-05.12 від 17 січня 2005 pоку i звіту про оцінку майна «Центра експертних послуг», вбачається, що труби поставлені в межах середньостатистичної ціни.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави i суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у paзi виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неїпершій стороні на відшкодування одержаного. У paзi наявності наміру лише у однієї iз сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Для стягнення цих санкцій необхідною умовою є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави i суспільства, наприклад з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування ПДВ у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Також суд зазначає, що згідно вимог ГК України умисел на ухилення від сплати податків, на наявність якого посилається ДПІ, повинен виникнути заздалегідь, тобто бути наявним при укладанні угоди, зобов'язання, але відсутні докази що на момент виникнення зобов'язань по угодi коміcii був відповідний умисел у відповідачів.

Для обґрунтування такої позиції необхідно довести умисел у українських сторін по зовнішньоекономічному контракту, а доказів такого умислу i відповідної мети не надано. Відсутні докази того, що відповідачами по даній справі завідомо укладався контракт з неіснуючим іноземним контрагентом. Суд зазначає, що митні документи про фактичне перетинання товаром кордону не спростовані позивачем.

Згідно з частиною 1 статті 208 ГК передбачені нею санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій як такі, що відповідають визначенню, наведеному в частині першій статті 238 ГК України.

Суд зазначає, що встановлені частиною 1 статті 208 ГК санкції можуть бути застосовані лише з дотриманням строків, установлених статтею 250 цього Кодексу протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено що останній звіт комісіонера було підписано сторонами 16.08.2004 року, а позов до суду направлено 31.03.2006 року. Таким чином було пропущено річний строк установлений ч.1 ст. 250 ГКУ для застосування адміністративно-господарських санкцій. Kpiм того, оскільки судом встановлено, що господарські зобов'язання ПТФ «Вега»та ТОВ «ТБ «ДПЗ», що виникли у зазначених oci6 на підставі вчиненого між ними 31.03.04року правочину комicії №05/03, відповідають вимогам законодавства, то застосування санкцій, передбачених ст. 208 ГК України, не відповідає діючому законодавству.

Судом не встановлено обґрунтованість вимоги ДПІ про визнання господарського зобов'язання між відповідачами на його укладення лише з метою отримання певної преференції, зокрема права на податковий кредит та відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 207, 208 Господарського кодексу України, ст.ст 11, 12, 51, 71, 157, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1. 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд-

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за позовом Державної податкової iнспекції в Дзержинському районі м. Харкова до приватно-торгівельної фірми «Вега»про стягнення коштів з ПТФ «Вега»на користь державного бюджету України в сумі 1000 грн. вартості наданих ТОВ «ТБ «ДПЗ»комісійних послуг на виконання укладеного між ними правочину комісії № 05/03 від 31.03.04 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бартош Н.С.