Постанова

від 27.06.2012 по справі 2а-11647/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2012 р. № 2а-11647/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.

при секретарі -Куч Ю.М,

за участю представника позивача Деми Н.І.,

представника відповідача Томашівського О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003242320/23772 від 12.10.2011 року -,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренерго»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003242320/23772 від 12.10.2011 року.

У зв'язку із завершенням реорганізації відповідача, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, суд на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) замінив відповідача - Державну податкову інспекцію у Личаківському районі міста Львова , його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Личаківському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю виставлення відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення з підстав невірного тлумачення та застосуванням відповідачем норм чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, подав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперевив, вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки позивачем допущено порушення вимог податкового законодавства, що зафіксовано у акті перевірки, просить у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав пояснення представника позивача та відповідача, повно, всебічно і об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

Встановив:

Відповідачем, 03.10.2011 року проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 30.06.2011 року, про що 03.10.2011 року складено Акт №209/23-2/30162581.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем 12.10.2011 р. виставлено податкове повідомлення-рішення №0003242320/23772 про зменшення позивачу від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1 128 952,00 грн.

Підставою виставлення вказаного податкового повідомлення рішення слугувало встановлене перевіркою завищення позивачем р.06.6 Декларації - від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду який враховується при обчислені витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування в Декларації з податку на прибуток за II квартал 2011р. на суму 1 128 952,00 грн.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з п.1.1.ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Судом з матеріалів справи встановлено подання позивачем до ДПІ у Личаківському районі м.Львова Львівської області ДПС Декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року з показниками р.01 доходи, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування в сумі 1347157 грн., р.04 витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування в сумі 4157843 грн., р.06.6 від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду в сумі 2520298 грн.

Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств»починається з 01 квітня 2011 року.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р., що діяв у І кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п.4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених ст.5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст.8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1 ст.5 цього Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У п.22.4 Прикінцевих положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст.6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Пунктом 150.1 статі 150 розділу III Податкового кодексу України "Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних періодах" визначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового періоду є від'ємне значення, то сума такого і мною значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємною значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, п. 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році»Розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України встановлює, що п. 150.1 ст.150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п.1 розділу XIX Прикінцеві положення Податкового кодексу України положення розділу III «Податок на прибуток»набрали чинності з 01 квітня 2011 року, які згідно з п.1 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України застосовуються під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Інше встановлено у п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України, які й регулюють питання щодо формування від'ємного значення II кварталу 2011 року.

Якщо приймати до уваги висновки акта перевірки, то включати до декларації II кварталу 2011 року будь-які показники від'ємного значення І кварталу 2011 року було б неможливим.

Проте Податковий кодекс України не містить таких положень.

Також не можуть бути прийняті до уваги посилання щодо того, що при розрахунку об'єкта оподаткування за II квартал 2011 року до складу витрат включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання лише за наслідками І кварталу 2011 року.

У нормі п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010р. № 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначено особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Дослівне тлумачення положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат II кварталу 2011 року.

Зазначена законодавча норма не містить обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат II кварталу 2011 року,

Негативні наслідки для платника податків настають саме у випадку, якщо у І кварталі 2011 року він не задекларує повну суму від'ємного значення, у подальшому - у другому, другому і третьому, другому - четвертому кварталі він позбавлений права додаткового декларування сум, що не були зазначені у декларації І кварталу та перенесені до декларації II кварталу 2011 року.

Відповідно до ст..4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Згідно до п.7.3 ст.7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначені у ст.139 Податкового кодексу України. Цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року».

Слід також наголосити, що аналогічна позиція з цього питання викладена в листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики № 04-39/10-1160 від 10.11.2011р. «Щодо права платників податку на перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на наступні звітні періоди».

Згідно даних декларації позивача за І квартал 2011 р. рядок 08 (об'єкт оподаткування) має від'ємне значення та складає -2520298 грн. Від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане позивачем за результатами діяльності 2010 року включено до складу валових витрат першого кварталу 2011 року, згідно з п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р.

Факт включення до складу валових витрат декларації за І квартал 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього (2010 р.) податкового року у акті перевірки під сумнів не ставиться.

Згідно з відомостями податкової декларації за ІІ квартал 2011 р. рядок 06.6 має від'ємне значення оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду та складає 2520298 грн.

Таким чином, від'ємне значення 2010 року формує валові витрати першого кварталу 2011 року.

Відтак, у разі виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами першого кварталу 2011 року така сума повністю включається до складу витрат другого кварталу 2011 року. При цьому, валові витрати першого кварталу 2011 року з метою визначення об'єкта оподаткування (від'ємного значення) будь-якому розподілу не підлягають, в тому числі на валові витрати від діяльності першого кварталу і валові витрати, які сформувалися за рахунок від'ємного значення попереднього 2010 року.

Відповідно при визначенні від'ємного значення за результатами діяльності першого кварталу 2011 року немає підстав проводити аналіз складових частин таких витрат та не враховувати у складі витрат окремі з них, зокрема ті, що утворилися за рахунок від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року чи попередніх років.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про правомірне включення позивачем від'ємного значення, за підсумками першого кварталу 2011 року до витрат другого календарного кварталу 2011 року та безпідставне виключення відповідачем з суми витрат другого календарного кварталу 2011 року, відображених у податковій декларації, суму від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року. (рядок 04.9 декларації за 1 квартал 2011 року).

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору (держмита) в сумі 3,40 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1 . Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова №0012191501 від 20.10.2011р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго»(м. Львів вул. Антоновича, 102В, ЄДРПОУ 30162581) 3, 40 (три гривні 40 коп) грн. судового збору.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05 липня 2012 року.

Суддя Гулкевич І.З.