Постанова

від 12.07.2012 по справі 2509/12/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2012 р. Справа № 2-а-2509/12/2170 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Рефлер Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Ткаченка О.С.,

представників відповідача - Гончарова С.С., Макогонюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оникс" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оникс" (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Каховська ОДПІ), у якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2012 р. № 0000692301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 128729 грн., з яких 85819 грн. за основним платежем та 42910 грн. за штрафними санкціями.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, вказавши на те, що збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість за результатами перевірки та за спірним податковим повідомленням-рішенням проведено у зв'язку з визнанням нікчемними правочинів, укладених з ПП "Сигма-Нафта" на поставку нафтопродуктів у листопаді 2011 року. Позивач вважає, що податковий орган перебільшив надані йому законодавством України повноваження, визнавши нікчемними правочини, укладені з постачальником ПП "Сигма-Нафта". На думку позивача, відповідно до Податкового кодексу України підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими накладними та використання цих товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку і тому він вважає, що правомірно включив ПДВ по відносинам з ПП "Сигма-Нафта" до податкового кредиту листопада 2011 року.

Представники відповідача заперечували проти позову, мотивуючи тим, що ТОВ "Оникс" правомірно зменшено податковий кредит листопада 2011 року, сформований за наслідками господарських відносин з ПП "Сигма-Нафта". Дане підприємство не має необхідних трудових та матеріальних ресурсів для здійснення будь-якої господарської діяльності і тому не могло фактично здійснити операцію з поставки товару позивачеві. Просять відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Оникс" зареєстроване як юридична особа 06.09.2002 р. виконавчим комітетом Каховської міської ради, із 13.11.2002 р. перебуває на обліку платників податків та зареєстрований платником ПДВ.

Виконуючи свій обов'язок, як платника податку на додану вартість у відповідності з Податковим кодексом України позивачем до податкового органу 16.12.2011 р. була надана декларація з податку на додану вартість за листопад 2011 р.

За поданою декларацією позивач сформував податковий кредит листопада 2011 року у сумі 554504 грн.

До складу податкового кредиту листопада 2011 року було включено ПДВ у сумі 85819 грн. по господарським операціям із ПП "Сигма-Нафта".

Каховською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Оникс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо підтвердження правомірності формування податкового кредиту від ПП "Сигма-Нафта" за період з 01.11.2011 р. по 30.11.2011 р., за результатами якої складено акт перевірки від 25.05.2012 р. № 298/22-2/32179432.

У висновку акту перевірки зазначено: "Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Оникс":

1. п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.6 ст.198 ПК України, ч.1 ст.201, ч.1-6 ст.203, ст.215, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Оникс" при придбанні та продажу товарів (послуг), товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст.662, 655 та 656 ЦК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад 2011 року на 85819 грн.

Податковий кредит сформований за рахунок контрагента-постачальника ПП "Сигма-Нафта" та відповідні дані, наведені у деклараціях з податку на додану вартість за період листопад 2011 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків), про обсяги приймання є недійсними.

2. ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України), в результаті чого вчинено правочини, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків в листопаді 2011 року на загальну суму 514915,50 грн., зазначені правочини відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст.203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що не пов'язані з їх недійсністю".

Під час проведення перевірки ревізором був використаний акт ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 05.04.2012 р. № 66/22-40/36465630 "Про неможливість проведення перевірки з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, з якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит в листопада 2011 року."

У вказаному акті зазначені наступні обставини: встановлено неможливість фактичного здійснення ПП "Сигма-Нафта" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Отже, перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствами та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям у листопаді 2011 року.

На підставі висновків акту перевірки позивача було складено спірне податкове повідомлення-рішення від 08.06.2012 р. № 0000692301.

Відповідно до ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6).

Згідно з вимогами п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини:

- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту;

- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;

- віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Судом встановлено, що правовідносини між ТОВ "Оникс'' та ПП "Сигма-Нафта" виникли на підставі генерального договору № 7 від 01.03.2011 р.

Договором передбачено, що постачальник (ПП "Сигма-Нафта") зобов'язується передати у власність покупця (ТОВ "Оникс'') товар - нафтопродукти, а покупець зобов'язується оплатити товар.

Відповідно до даного договору ПП "Сигма-Нафта" поставило ТОВ "Оникс'' у листопаді 2011 року нафтопродукти (А-80 А-92, А-95), були виписані видаткові накладні та податкові накладні, на підставі яких ТОВ "Оникс'' до складу податкового кредиту було включено суму податку на додану вартість у розмірі 85819,25 грн.

Транспортування товару здійснювалося за рахунок та власним транспортом позивача, про що свідчать товарно-транспортні накладні, подорожні листи, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів від 25.09.2007 р. № 000909, посвідчення водія від 25.11.1992 р. № АБУ 627280.

Розрахунки між сторонами проведені у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями із відміткою банку про перерахування коштів, виписками з розрахункового рахунку позивача.

Нафтопродукти, отримані від ПП "Сигма-Нафта", в подальшому було реалізовано позивачем кінцевим споживачам, про що свідчать фіскальний звіт № 1238, не фіскальний звіт за період з 05.11.2011 р. по 30.11.2011 р.

Доводи відповідача про відсутність складських приміщень, у зв'язку з чим ПП "Сигма-Нафта" не мала можливості зберігати нафтопродукти, є безпідставними, так як згідно договору оренди від 01.12.2010 р. та додаткової угоди № 1 від 01.11.2011 р., ПП "Сигма-Нафта" орендувала у ТОВ "Азон-2" резервуари в кількості 4 штуки нафтобази, розташованої за адресою: Кіровоградська область, смт.Павлиш, пров.Садовий, 28.

Також між ТОВ "Оникс" та ПАТ "Укртатнафта" було укладено правочин на поставку паливно-мастильних матеріалів. Відпуск палива позивачу здійснено ПАТ "Укртатнафта" 03.11.2011 р. та 08.11.2011 р., про що свідчать накладні, рахунки-фактури.

Перевезення паливно-мастильних матеріалів з пункту навантаження (м.Кременчук, завод ПАТ "Укртатнафта") до пункту розвантаження та реалізації пального (Херсонська область, м.Каховка, Чаплинське шосе, буд.4, АЗС) здійснювалося ПП "Сигма-Нафта" відповідно до договору перевезення від 30.05.2011 р. № 3.

Реальність надання ПП "Сигма-Нафта" позивачу послуг з перевезення підтверджується актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними.

Твердження відповідача про відсутність у ПП "Сигма-Нафта" транспортних засобів спростовується нотаріально посвідченим договором найму транспортного засобу від 09.03.2011 р., відповідно до якого ПП "Сигма-Нафта" орендувала у ОСОБА_1 вантажний сідловий тягач та напівпричеп цистерну.

ПП "Сигма-Нафта" мало ліцензію серії АГ № 589797 від 11.05.2011 р. на внутрішні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами, водія, який пройшов підготовку, про що свідчать посвідчення водія НОМЕР_1, свідоцтво про підготовку водіїв ТЗ від 21.07.2011 р. № 012221.

Розрахунки між сторонами проведені у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями із відміткою банку про перерахування коштів, виписками з розрахункового рахунку позивача.

Судом також встановлено, що ПП "Сигма-Нафта" у декларації за листопад 2011 року у складі податкових зобов'язань відобразило ПДВ по операціям з позивачем, що не заперечується відповідачем.

Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

. Факт того, що ПП "Сигма-Нафта" на момент здійснення продажу нафтопродуктів позивачу мало право на виписку податкових накладних і було зареєстроване платником податку на додану вартість встановлено ДПІ у акті від 05.04.2012 № 66/22-40/36465630.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутні записи про відсутність ПП "Сигма-Нафта" за місцезнаходженням.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Оскільки, якщо контрагент допустив будь-які порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи.

Каховська ОДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності постачальника - ПП "Сигма-Нафта" на момент придбання у нього товару, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, декларацій з ПДВ, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ПП "Сигма-Нафта", які були предметом перевірки.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV ) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Із досліджених у судовому засіданні первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із ПП "Сигма-Нафта" вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ПП "Сигма-Нафта" є дійсними.

Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Каховська ОДПІ не надала суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ПП "Сигма-Нафта" було фіктивним підприємством, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з ПП "Сигма-Нафта" є сумнівною, не відповідає дійсному економічному змісту, і вчинена з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Одночасно суд критично оцінює висновки податкового органу про те, що правочин, укладений між ПП "Сигма-Нафта" та ТОВ "Оникс" є нікчемним з огляду на наступне.

Стаття 215 ЦК України, на порушення якої вказує ДПІ, розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.

Так, згідно цієї статті ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом.

Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто, в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

З цією нормою ЦК України узгоджуються і положення ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, за якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведені норми Цивільного та Господарського кодексів України вказують на оспорюваність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Отже, викладені в акті перевірки висновки ДПІ про нікчемність вчинених позивачем правочинів є передчасними та безпідставними, оскільки відповідні судові рішення щодо цих правочинів відсутні.

Крім того, слід зазначити, що умовою для визнання правочину таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Каховська ОДПІ не надала суду і не посилалось на наявність таких доказів, які б підтвердили наявність умислу посадових осіб позивача на укладення таких правочинів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби від 08.06.2012 р. № 0000692301.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оникс" (74800, Херсонська область, м.Каховка, Чаплинське шосе, будинок 4, код ЄДРПОУ 32179432) судовий збір у сумі 1287 (одну тисячу двісті вісімдесят сім) грн. 29 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 липня 2012 р.

Суддя Бездрабко О.І.

кат. 8.2.1