Постанова

від 12.07.2012 по справі 4990/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"12" липня 2012 р. № 2а- 4990/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Беззубко А.О.,

за участі представника позивача -Кочмар К.О. (довіреність №14/05 від 14.05.2012р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімал -Сістем-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення №0006892305 від 26 грудня 2011 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова за формою «В4»про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС»розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 23 028,00 (двадцять три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок за червень 2011 року, прийняте на підставі акту про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки №5885/2305/35902123 від 12.12.2011 року. ; стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС»витрати по сплаті судового збору у розмірі 230,29 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне, що висновки , зробленими відповідачем під час перевірки , не відповідають дійсності та прийнятті без врахування всіх обставин, що підтверджується наявністю первинних документів. Також позивач зазначив, що висновки перевірки зроблені на підставі перевірки його контрагента - ПП "ОВД Трейд", перевірки по якому визнано судом неправомірною. Посилаючись на вказані обставини, позивач у судовому засіданні підтримав позов та просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач у судове засідання не прибув, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи. Надав заперечення, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки до перевірки не було надано доказів транспортування товару, отриманого у контрагента - ПП "ОВД Трейд". Також відповідачем під час перевірки встановлено відсутність реального вчинення господарської операції за червень 2011 року по взаємовідносинам з ПП "ОВД Трейд".

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача , встановив наступне

Судом встановлено, що позивач, ТОВ «ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС»01.07.2008 р. пройшов встановлену законодавством процедуру державної реєстрації юридичної особи Виконавчим комітетом Харківської міської ради, на обліку, як платник податків, перебуває в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, Харківської області, ДПС. ТОВ " ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС" є платником податку па додану вартість відповідно до свідоцтва від 29.05.2009 р. НБ № 451070, індивідуальний податковий номер платника ПДВ - 359021220237 (т.ІІ, а.с.96-99).

Матеріали справи свідчать, що відповідачем, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, Харківської області 12.12.2011 р. проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ " ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС " код ЄДРПОУ 35902123 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «ОВД ТРЕЙД»(код ЄДРПОУ 37091177), їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2011 року.

Результати позапланової документальної невиїзної перевірки позивача оформлені актом від № 5885/2305/35902123 від 12 грудня 2011 року, висновками якого встановлено наступні порушення ТОВ «ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС»: порушення п.п. 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198; п. 201.1, п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України (надалі -ПК України), що на думку перевіряючих призвело к необґрунтованому завищенню податкового кредиту на загальну суму 23 028,00 грн., в результаті чого перевіркою зменшено залишок від'ємного значення, попереднього звітного податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 Декларації з ПДВ) на суму 23 028,00 гривен.

16 грудня 2011 року ТОВ «ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС»подало заперечення до акту перевірки, за результатом розгляду яких висновки акту були залишені без змін, про що було отримано відповідь ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова за № 28273/10/23-523 від 22.12.2011 року.

На підставі висновків акту перевірки № 5885/2305/35902123 від 12 грудня 2011 року та згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України відповідачем 26.12.2012 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006892305, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 23 028,00 (двадцять три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок, відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звертався до ДПС у Харківській області, ДПС України зі скаргами, але скарги були залишені без задоволення, а податкове повідомлення рішення - залишено без змін.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного рішення слугувало відображене в акті № 5885/2305/35902123 від 12 грудня 2011 року судження суб'єкта владних повноважень про віднесення ТОВ «ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС» до складу податкового кредиту з ПДВ податкових накладних, котрі були складені в межах нікчемного правочину з ПП «ОВД ТРЕЙД».

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2011 р. між позивачем, ТОВ «ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС»(в якості Покупця) та ПП «ОВД ТРЕЙД»(в якості Постачальника) був укладено договір поставки № Б/Н, предметом якого є поставка товару: одяг, взуття, аксесуари в асортименті (а.с. 121 т.І).

Суд зазначає, що на момент укладання згаданих правочинів сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, підтвердженням чому є приєднані до справи документи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На підтвердження реальності господарської операції по договору від 01.06.2011 року позивачем до суду надано наступні документи : видаткова накладна № РН 10631 від 01.06.2011 року на суму 115140,84 грн. (в т.ч. ПДВ- 23028,17 грн.), податкова накладна № 19 від 01.06.2011 року на суму 115140,84 грн. (в т.ч. ПДВ -23028,17 грн.)

Вимоги до складання первинних документів визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до ч.2 ст.9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.061995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88), норми якого підлягають застосуванню до спірних правовідносин, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Окрім того, суд враховує, що вимоги до складання податкових накладних визначені також п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, де зазначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Оцінивши перелічені вище документи за правилами ст.86 КАС України, суд не знаходить підстав для невизнання первинних документів належними і допустимими доказами фактичного проведення господарських операцій з мотивів відсутності дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Т.ч. суд не приймає до уваги посилання перевіряючих в акті перевірки та податковому повідомленні-рішенні на п. 201.1 та п. 201.4 ст. 201 ПК України, оскільки всі ці вимоги дотримані ТОВ «ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС»: податкова накладна, виписана ПП «ОВД ТРЕЙД», складена із зазначенням обов'язкових реквізитів та відповідає чинному законодавству.

Що стосується посилань відповідача на недоведеність позивачем транспортування товару, суд не приймає зазначене до уваги , виходячи з наступного.

Судом встановлено, що транспортування товару здійснювалась за допомогою автомобіля орендованого у ФОП ОСОБА_1 згідно договору найму (оренди) транспортного засобу від 27.07.2011 року.

Також позивачем надано товарно-транспортна накладну 01АА №559984 від 01.06.2011 року, яка підтверджує факт переміщення товару до позивача.

Розрахунки між ТОВ «ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС»та ПП «ОВД ТРЕЙД»проводились у безготівкові формі, що підтверджується довідкою банку АТ «БАНК ФІНАНСИ та КРЕДИТ»про надходження грошових коштів.

До матеріалів справи позивачем надано договір оренди складських приміщень №4/19 від 01.08.2010 року , яким підтверджено зберігання товару.

Позивачем підтверджено подальшу реалізацію товару , отриманого від ПП «ОВД ТРЕЙД», а саме: договір поставки, укладений між позивачем та ТОВ "МТР Групп", видаткові накладні, податкові накладні, довіреність.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Суд не приймає до уваги посилань відповідача про те, що позивачем не підтверджено під час перевірки реальність господарської операції по взаємовідносинам з ПП «ОВД ТРЕЙД», оскільки до матеріалів справи надано лист ТОВ «ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС»№ 2709/2 від 27.09.2011 року, з якого вбачається, що всі документи, які витребовувались контролюючим органом з питань його взаємовідносин з ПП «ОВД ТРЕЙД»за період червень 2011 року були надані, а саме було надано договір від 01.06.2011 року, видаткову накладну № 106341 від 01.06.2011 року, податкову накладну № 19 від 01.06.2011 року, товарно-транспортну накладну № 559984 від 01.06.2011 року. Тобто під час складання акту перевірки відносно ТОВ «ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС»та прийняття податкового повідомлення -рішення № 0006892305 від 26.12.2011 року у ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова були в наявності всі документи, які підтверджували факт здійснення господарської операції. З цих же підстав неправомірними є висновки акту перевірки, де зазначено, що згідно наявних документів, на підставі яких проводилась перевірка, до перевірки не надано належним чином оформлених транспортних та супроводжувальних документів, довіреностей та інших документів, які передбачено вимогами діючого законодавства. Судом встановлено, що товарно-транспортна накладна була надана перевіряючим разом з усіма документами, що мають відношення до господарської операції з ПП «ОВД ТРЕЙД»та складання яких передбачено вимогами діючого законодавства України, що ж стосується довіреності на отримання ТМЦ то така довіреність надається постачальнику товарів, що в свою чергу виключає її наявність у покупця -ТОВ «ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС».

В ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, котрі в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірного правочину, до правового статусу сторін спірного правочину як платників ПДВ, відповідності правочину вимогам закону, відповідач ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

З приводу викладеного в акті посилання відповідача щодо нікчемності договору від 01.06.2011 року ,суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення платником податків в податковому обліку показників господарських операцій, котрі в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Зміст спірної угоди не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст угоди не відповідав дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також вказаних доказів у відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Дослідивши усі надані позивачем первинні документи , суд дійшов висновку, що ДПІ не доведено факту нікчемності спірного правочину, а судом в ході судового розгляду підстав для визнання зазначеного правочину не виявлено.

Суд зазначає, що підставою, яка обґрунтовує висновки перевіряючих в акті перевірки позивача є посилання на акт документальної планової невиїзної без номера та дати, яким було перевірено підприємство -ПП «ОВД ТРЕЙД»з питань дотримання податкового законодавства за червень 2011р. Судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2011 року по справі 2-а-12303/11/2070 було скасовано наказ від 18.08.2011 року № 1762 Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «ОВД-ТРЕЙД»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року.

Цим же рішенням суду було визнано неправомірними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ОВД-ТРЕЙД»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року. Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2011 року по справі 2-а-12303/11/2070 набрала законної сили відповідно до ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 року. Таким чином відповідач не може посилатись на акт перевірки, який є не чинним відповідно до судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд враховує, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Оскільки відповідач правомірність своїх дій щодо винесення спірно податкового повідомлення-рішення належним чином не довів, висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені належними доказами , суд приходить до висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімал -Сістем-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0006892305 від 26 грудня 2011 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова за формою «В4»про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «ОПТІМАЛ СІСТЕМ СЕРВІС»розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 23 028,00 (двадцять три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок за червень 2011 року, прийняте на підставі акту про результати проведення позапланової документальної невиїзної перевірки №5885/2305/35902123 від 12.12.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімал -Сістем-Сервіс" (адреса:м. Харків, пр.Леніна, буд. 58, кім.112-А ; код ЄДРПОУ 35902123) витрати зі сплати судового збору у розмірі 230,29 грн. (двісті тридцять гривень двадцять дев"ять копійок).

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 16 липня 2012 року.

Суддя Шляхова О.М.