Ухвала

від 11.04.2012 по справі 2/87-10-5248

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 квітня 2012 р. № 2/87-10-5248

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя:Панова І.Ю., судді:Демидова А.М., Козир Т.П., Малетич М.М., Мирошниченко С.В., розглянувши заяву Арбітражного керуючого Рябця Олександра Михайловича про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 01.12.2011 у справі№ 2/87-10-5248 за заявоюСуб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 провизнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.07.2011 у справі № 2/87-10-5248 прийнято до провадження та призначено до розгляду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на постанову господарського суду Одеської області від 31.05.2011 про визнання банкрутом.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.08.2011 у справі № 2/87-10-5248 апеляційне провадження з перегляду постанови господарського суду Одеської області від 31.05.2011 зі справи № 2/87-10-5248 припинено, справу повернуто до господарського суду Одеської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2011 у справі

№ 2/87-10-5248 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 10.08.2011 задоволено; касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на постанову господарського суду Одеської області від 31.05.2011 припинено; ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 10.08.2011 скасовано, справу передано на розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Арбітражним керуючим Рябцем Олександром Михайловичем подано заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 01.12.2011 у справі

№ 2/87-10-5248 , в якій заявник просить вказану постанову скасувати, ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 10.08.2011 залишити без змін, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 22.10.2008 у справі № 23/405б та від 08.04.2009 у справі № 23/265б.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення та допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України) матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї документів, у постанові від 01.12.2011 у справі № 2/87-10-5248, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України скасував постанову суду апеляційної інстанції та передав справу до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", з огляду на те, що з урахуванням особливостей провадження у справі про банкрутство боржника -громадянина-підприємця, передбаченого пунктом 6 статті 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закону про банкрутство), особа може набути статусу кредитора -сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника. Суд касаційної інстанції вказав на те, що в заяві про визнання банкрутом сам підприємець зазначив, що за ним зареєстровано майно, яке згідно із договором поруки від 20.12.2006 № 78744 перебуває в іпотеці у Публічного акціонерного товариства"УкрСиббанк" (заявника апеляційної скарги). За вказаних обставин, оскільки факт порушення відповідної справи про банкрутство, введення мораторію на задоволення вимог кредитора та визнання боржника банкрутом впливає на можливість задоволення вимог кредиторів до боржника в позовному порядку (через виконавчу службу тощо), тому постанова про визнання банкрутом в порядку норм статей 47-49 Закону про банкрутство стосується та впливає на права та обов'язки такої особи, у даному випадку, Публічного акціонерного товариства"УкрСиббанк".

Водночас, у постановах від 22.10.2008 у справі № 23/405б та від 08.04.2009 у справі № 23/265б, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованим висновки суду апеляційної інстанції щодо відмови у прийнятті апеляційних скарг з урахуванням того, що заявники апеляційних скарг не набули статусу учасників справ про банкрутство боржників -юридичної особи, оскільки:

- кредитор набуває повноправного статусу учасника справи про банкрутство лише після визнання його грошових вимог (частина друга статті 15 Закону про банкрутство), водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що заявником апеляційної скарги була подана лише заява з грошовими вимогами до боржника в порядку статті 14 Закону про банкрутство, однак його грошові вимоги ще не були розглянуті судом (справа № 23/405б);

- ДПІ (заявник апеляційної скарги) не зверталась з грошовими вимогами до боржника, тому не має прав на оскарження постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; крім того, ДПІ взагалі не зазначає, які у неї грошові вимоги до боржника (справа № 23/265б).

Таким чином, наведені постанови не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать про наявність у наведених справах різних обставин, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи № 2/87-10-5248 до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Арбітражному керуючому Рябцеву Олександру Михайловичу у допуску справи № 2/87-10-5248 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя І.Ю. Панова

Судді А.М. Демидова

Т.П. Козир

М.М. Малетич

С.В. Мирошниченко

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)