Постанова

від 11.07.2012 по справі 5009/161/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2012 р. Справа № 5009/161/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Козир Т.П. суддівГольцової Л.А. Іванової Л.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "ДМВ" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 18.04.2012 у справі№ 5009/161/12 господарського судуЗапорізької області за позовомПрокурора Заводського району міста Запоріжжя, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Запорізької міської ради доПриватного підприємства "ДМВ" провнесення змін до пункту 9 договору оренди земельної ділянки від 17.12.2006 за участю представників сторін:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача: директор - Михайліченко О.М.;

прокуратури: Громадський С.О., ст. прокурор відділу Генеральної прокуратури України, посв. № 42

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 06.03.2012 у справі №5009/161/12 (суддя Мойсеєнко Т.В.) в позові відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя -Склярук О.І., судді -Богатир К.В., Принцевська Н.М.) рішення Господарського суду Запорізької області від 06.03.2012 у справі №5009/161/12 скасовано, позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції , Приватне підприємство "ДМВ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржуване судове рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини.

07.12.2006 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та ПП "ДМВ" (Орендар) укладений договір оренди землі, за умовами якого Орендодавець, відповідно до рішення четвертої сесії п'ятого скликання Запорізької міської ради від 20.09.2006 №6/123 надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,6415га для розташування складських приміщень, яка знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Перспективна,1.

Пунктами 10 та 11 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції; орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Заводського району 33211812600004 в відділенні Держказначейства у Заводському районі, МФО 813015, ЄДРПОУ 26014146, код 13050200.

В пункті 12 договору сторони передбачили, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; в інших випадках, передбачених законом.

18.01.2008 Запорізька міська рада прийняла рішення за № 9 "Про внесення змін до рішення Запорізької міської ради, про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі", яким вирішила встановити орендну плату за земельні ділянки у м. Запоріжжі такою, що не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.

Судами встановлено, що вказаним вище рішенням також передбачено, що землекористувачам, у яких відсоток від нормативної грошової оцінки землі для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки певного функціонального використання менше 3%, необхідно укласти додаткові угоди до договорів оренди в частині зміни орендної плати за землю. Перерахунок орендної плати дійсний з моменту набрання чинності Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік".

Рішенням Запорізької міської ради від 03.03.2008 № 79 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя; затверджено базову вартість 1 кв.м. землі у розмірі 190,18 грн. із врахуванням індексації нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2008; впроваджено оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.03.2008.

Листом від 27.04.2011 № 01-32/2081 Запорізька міська рада звернулась до відповідача з пропозицією внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки в частині розміру відсотку від нормативної грошової оцінки, проте відповідач відповіді на пропозицію не надав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що Запорізька міська рада не приймала рішень про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у зв'язку із затвердженням розмірів орендної плати.

Переглядаючи рішення в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

Податковим кодексом України визначено, що плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (ст. 290 ПК України); розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; (ст. 288 ПК України). Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (ст. 274 ПК України).

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (постанови Верховного Суду України від 06.12.2010 № 2-1/10068-2008 та від 23.05.2011 № 7/105-10(30/234-09), від 30.05.2011 № 17/299-10, від 04.07.2011 № 41/81пд).

Беручи до уваги вказане вище, суд апеляційної інстанції дійшов мотивованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 111 5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 111 7 ГПК України).

З урахуванням наведених правових положень та встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі є необґрунтованими, оскільки вони, фактично, стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.

Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення апеляційного господарського суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "ДМВ" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2012 у справі №5009/161/12 -без змін.

Головуючий суддя Т.П. КОЗИР

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Л.Б. ІВАНОВА