Рішення

від 11.07.2012 по справі 22/5005/4262/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.07.12р. Справа № 22/5005/4262/2012

За позовом Приватного підприємства "Транспортно - екпедиційна компанія "Скорпіон",

м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейвіс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 25900,00 грн.

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - Воронков І.В., дов. № 11 від 10.05.12р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 25 900,00 грн. боргу.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті послуг з перевезення вантажу, наданих позивачем відповідно до договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № 10/11 від 10.11.2011р. на підставі заявок № 2 від 08.12.2011 р., № 8 від 23.01.2012 р., № 9 від 06.03.2012 р., № 11 від 22.03.2012 р., внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість в розмірі 25 900,00 грн.

15.05.12р. розгляд справи призначено на 05.06.12р.

У зв'язку з тим, що суддя Казарцева В.В. знаходиться на лікарняному з 05.06.12р., розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.12р. № 1177 відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого справу № 22/5005/4262/2012 передано для розгляду судді Назаренко Н.Г. та призначено розгляд справи на 26.06.12р.

У зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи було відкладено та призначено на 10.07.12р.

Позивач надав суду докази сплати відповідачем 10,00грн. боргу.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином, доказом чого є поштові повідомлення про вручення відповідачу ухвал суду (а.с. 50, 62).

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу (аудіо запис) представниками сторін не заявлялося.

В судовому засіданні 19.06.2012р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейвіс" (надалі -Експедитор, Відповідач) та Приватним підприємством "Транспортно - екпедиційна компанія "Скорпіон" (надалі -Перевізник, 10.11.2011р. був укладений Договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 10/11 (надалі -Договір).

Відповідно до умов цього Договору замовник доручає, а перевізник зобов'язується здійснити перевезення вантажів по території України або в міжнародному напрямку автомобільним транспортом на умовах вказаних в заявці на конкретне перевезення (п. 1.1. Договору).

Пунктом 2.1. Договору зазначено, що права та обов'язки сторін регулюються Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогам (КДПГ/СМК) зі змінами, внесеними Протоколом від 05.07.1978р., Митною конвенцією про Міжнародне перевезення вантажів з застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП), Європейською угодою про режим труда та відпочинку водіїв (Т8ТК) та положеннями даного договору.

Відповідно до заявки-додатку № 10/11 від 10.11.11р. позивач зобов'язаний був здійснити перевезення вантажу (мед в склянках). Вартість послуг за цією заявкою склала 30 000,00 грн.

На виконання умов заявки позивач здійснив перевезення вантажу до пунктів

призначення, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними СМК №№ 051612, 051613, 051614, 051615 (а.с. 13-16).

Акт виконаних робіт перевізника на суму 30 000,00 грн. підписано сторонами 23.11.2011 р.

Відповідачем частково сплачено роботи за рахунком № 44 від 16.11.2011 р., а саме: платіжним дорученням № 2 від 08.12.2011р. сплачено 2000,00' грн., платіжним дорученням № 8 від 23.01.2012 р. сплачено - 1 200,00 грн., платіжним дорученням № 9 від 06.03.2012р. сплачено - 500,00 грн. і платіжним дорученням № 11 від 22.03.2012р. сплачено 400,00 гр.

17.04.2012 р. позивачем на адресу відповідача направлено рахунок на сплату робіт № 44 від 16.11.2011 р., міжнародні товарно-транспортні накладні та інші документи стосовно Договору, який боржником не оплачено.

Непогашення боржником заборгованості в сумі 25 900, 00 грн. за експедиційні послуги і є причиною спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Загальні положення про перевезення вантажу закріплено в главі 64 Цивільного кодексу України та главі 32 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Перевезення вантажу будь -яким видом транспорту складається з трьох елементів: навантаження, переміщення та вивантаження вантажу, основним з яких є саме перевезення вантажу, що здійснюється на підставі окремого договору, правове регулювання якого у загальній формі закріплено в главі 64 Цивільного кодексу України та главою 32 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником (ст. 929 ЦК України).

Згідно ст. 916 ЦК України України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

Приписами ст.9 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до п.5.1. Договору оплата за перевезення вантажу здійснюється в строки та на умовах, зазначених у Заявці.

Кінцева сума, яка належить до оплати за послуги перевізника, визначається в Акті виконаних робіт, який сторони підписують за результатами виконаних послуг, (п.5.2. Договору).

Розрахунок між сторонами проводиться на підставі рахунку перевізника та Акта виконаних робіт, протягом 10 банківських днів з моменту отримання оригінала рахунку та Акта виконаних робіт перевізника (п. 5.3. Договору).

Як встановлено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, перевізник виконав роботи по Договору на загальну суму 30 0000, 00 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт перевізника підписаним сторонами 23.11.2011 р.

Виконання позивачем своїх обов'язків за договором підтверджується також частковою оплатою відповідачем боргу в сумі 4 100, 00 грн.

Позивач направив відповідачу вимогу № 20/04 від 20.04.12р. щодо оплати боргу в сумі 25 900, 00 грн., яка залишена боржником без відповіді та виконання.

Сума боргу в розмірі 25 900, 00 грн. станом на дату звернення позивача до суду залишилася непогашеною, що й стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 25 900,00 грн. є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи.

В ході судового розгляду справи позивач надав суду копію платіжного доручення від13.03.12р. № 17 (а.с.67), згідно якого відповідач погасив заборгованість у сумі 100,00грн. у зв'язку з чим з нього підлягає стягненню залишившуся частину боргу у сумі 25 800,00 грн.

В частині стягнення 100,00 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Мирова угода, направлена до суду відповідачем, не оформлена належним чином у зв'язку з чим судом не приймається.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Крім того, слід зазначити, що при зверненні до суду, позивачем сплачено 1 641,00 грн. судового збору, що підтверджено квитанцією № 168586 від 10.05.2012р., яка знаходиться в матеріалах справи.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" з 01 січня 2012 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1 073, 00 грн.

Відповідно до п. 2.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за позовні заяви майнового характеру позивач сплачує 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто від 1 609,50 грн. до 64 380,00 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Судом встановлено, що ціна позову по даній справі складала 25 900,00 грн., тому судовий збір мав складати 1 609,50 грн.

Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на викладене, позивачу підлягає поверненню з Держаного бюджету України 31,50 грн. надмірно сплаченого судового збору, про що слід винести ухвалу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49 , 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейвіс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Волинська, б. 7, кВ. 20; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36841266) на користь Приватного підприємства "Транспортно- екпедиційна компанія "Скорпіон" (49000, м. Дніпрпоетровськ, вул. Наукова, б. 12, кв. 3; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37621802) основного боргу у сумі 25 800,00 грн6. (двадцять п'ять тисяч вісімсот грн. 00 коп.), витрати по сплаті судового збору у сумі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн.. 50 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Транспортно-екпедиційна компанія "Скорпіон" (49000, м. Дніпрпоетровськ, вул.. Наукова, б. 12, кв. 3; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37621802) зайво сплачений судовий збір у сумі 31,50 грн. (тридцять одна грн. 50 коп.) перерахований на підставі квитанції № 168586 від 10.05.2012р., оригінал якої знаходиться у справі № 22/5005/4262/2012, про що винести ухвалу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 12.07.2012р.