ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
16.07.12 Справа № 36/5005/4654/2012
до Приватного підприємства "Астар-Дніпро-Дистриб'юшн", м. Дніпропетровськ
про стягнення 12 255, 12 грн.
Суддя Соловйова А.Є.
Секретар судового засідання - помічник судді Тесля М.М.
Представники:
від позивача: Лукашкова І.О., довіреність № 182 від 20.06.2012
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Красноармійська кондитерська фабрика» (надалі -Позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства «Астар-Дніпро-Дистриб'юшн» (надалі -Відповідач) про стягнення 10 073,94 грн. за договором поставки №002 від 12.01.2009.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2012 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.
05.07.2012 Позивач подав Заяву про збільшення позовних вимог вих. №б/н від 02.07.2012 відповідно до якої позовні вимоги були збільшені до 12 255,12 грн. в зв'язку з перерахунком пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з неявкою Відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів до матеріалів справи відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме -порушення строків оплати за поставлений товар. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір поставки №002 від 12.01.2009, видаткову накладну №РН-0003354 від 01.12.2010, банківські виписки за 02.03.2011, 17.03.2011, 23.11.2011.
Позивач керуючись п.п. 4.4., 5.2. названого Договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача, з урахуванням уточнень заборгованість за поставлений, але не оплачений товар у сумі 9 000,00 грн., інфляційні втрати у сумі 568,43 грн., три проценти річних у сумі 436,73 грн., пеню в сумі 2 249,96 грн.
Відповідач у призначені на 12.06.2012, 21.06.2012, 05.07.2012, 16.07.2012 судові засідання не з'явився; відзив на позовну заяву не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 02.07.2012, наданого Позивачем, підтверджено місцезнаходження Відповідача за вказаною у позовній заяві адресою: 49005, м.Дніпропетровськ, узвіз Лоцманський, будинок 12.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.
В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).
Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 16.07.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
12.01.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю «Красноармійська кондитерська фабрика» (Позивач, Постачальник) та Приватне підприємство «Астар-Дніпро-Дистриб'юшн» (Відповідач, Покупець) уклали договір поставки №002 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Позивач зобов'язався виробляти та передавати у власність Відповідача кондитерські та інші вироби (надалі -Товар), а Відповідач зобов'язався прийняти Товар і оплатити його вартість (п.1.1. Договору). Найменування Товару, його кількість, ціна та загальна вартість зазначаються в накладних, які виписуються Постачальником і на яких Покупець (його представник) ставить відмітку про прийняття Товару. Накладні є невід'ємною частиною дійсного Договору (п.1.2. Договору). Партією Товару, відповідно до п.1.3. Договору, вважається загальна кількість Товару в асортименті, зазначеному в накладній. Датою поставки партії Товару вважається дата, зазначена в накладній (п.1.5. Договору).
Згідно з п.6.1. Договору, строк його дії встановлений з дати підписання до 31.12.2009. У випадку, якщо жодна зі сторін за 10 днів до спливу строку дії даного Договору не заявить про зміну умов або припинення дійсного Договору, то він вважається пролонгованим на один рік.
Виходячи із наданих Позивачем Договору, видаткової накладної №РН-0003354 від 01.12.2010, Позивач поставив Відповідачу Товар загальною вартістю 14 506,70 грн. з ПДВ, на умовах оплати: на протязі 21 дня з дати поставки (п.4.5. Договору), тобто до 21.12.2010 включно.
Факт поставки Товару підтверджується видатковою накладною №РН-0003354 від 01.12.2010, скріпленою підписом та печаткою Відповідача та не заперечується сторонами.
Проте Відповідач оплату за поставлений товар здійснив частково, сплативши 5 506,70 грн., що підтверджується виписками банку за 02.03.2011, 17.03.2011, 23.11.2011. Таким чином сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 9 000,00 грн.
Пунктом 5.2. Договору Сторони встановили, що у випадку несвоєчасної оплати поставленого Товару, Покупець сплачує Постачальнику за кожний день прострочення платежу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, в разі прострочення боржник повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.
В своїй позовній заяві Позивач ставить питання про стягнення з Відповідача, з урахуванням уточнень, заборгованості за поставлений, але не оплачений товар в сумі 9 000,00 грн., трьох процентів річних -436,73 грн. (за період прострочення з 22.12.2010 по 01.06.2012), інфляційних втрат -568,43 грн. (за період січень 2011 року -травень 2012 року), пені -2 249,96 грн. (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за період прострочення з 22.12.2010 по 01.06.2012).
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 12 255,12 грн. за договором поставки №002 від 12.01.2009 слід задовольнити частково з огляду на наступне.
В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
У відповідності зі ст. 638 Цивільного кодексу України, правочин у вигляді договору вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди в усіх істотних умов.
Положеннями частин 1, 3 ст.639 Цивільного кодексу встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить і ст.265 Господарського кодексу України.
Наданий Позивачем договір поставки №002 від 12.01.2009 викладений в письмовій формі у вигляді єдиного документа, підписаний та скріплений печатками Позивача та Відповідача, а отже є укладений.
Виходячи з п.4.4. Договору умови оплати -на протязі 21 дня з дати поставки.
Позивач 01.12.2010 поставив Відповідачу Товар - загальною вартістю 14 506,70 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №РН-0003354. Відповідно, розрахунок за поставлений Товар мав бути здійснений до 21.12.2010 включно. Відповідач 02.03.2011, 17.03.2011, 23.11.2011 здійснив часткову оплату товару у розмірі 5 506,70 грн. Отже, сума заборгованості за поставлений Товар складає 9 000,00 грн.
Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений, але не оплачений товар у сумі 9 000,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, та не заперечується Відповідачем, що останнім допущено порушення строків розрахунків за поставлений Товар, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, а саме: підлягають стягненню 3% річних в сумі 436,73 грн., інфляційні втрати в сумі 568,43 грн.
Згідно з п. 5.2. Договору, у випадку несвоєчасної оплати поставленого Товару, Покупець сплачує Постачальнику за кожний день прострочення платежу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.
Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 2 249,96 грн. за період прострочення з 22.12.2010 по 01.06.2012.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).
Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з розрахунку Позивача, нарахування пені здійснювалось за період, що перевищує встановлений ст.232 Господарського кодексу України.
Виходячи з вищевикладеного, вимоги щодо стягнення пені підлягає задоволенню частково в сумі 901,19 грн.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Крім того, в силу ч.4 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача витрати останнього на послуги адвоката в сумі 1 000,00 грн. (що підтверджується Договором про надання правових послуг адвоката від 08.05.2012, платіжним дорученням №585 від 02.07.2012, Актом приймання-здачі виконаних послуг від 05.07.2012).
Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства «Астар-Дніпро-Дистриб'юшн» (49005, м. Дніпропетровськ, узвіз Лоцманський, будинок 12, код ЄДРПОУ 34822311, п/р 26009010094598 в ЗАТ «Агро Банк», МФО 307123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Красноармійська кондитерська фабрика» (85302, Донецька область, м.Красноармійськ, вул. Луначарського, будинок 12, код ЄДРПОУ 32186892, п/р 26005202080800 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005) 9 000,00 грн. (дев'ять тисяч гривень 00 копійок) основного боргу; 568,43 грн. (п'ятсот шістдесят вісім гривень 43 копійки) інфляційних втрат; 436,73 грн. (чотириста тридцять шість гривень 73 копійки) три відсотки річних; 901,19 грн. (дев'ятсот одна гривня 19 копійок) пені;
- 1 432,36 грн. (одна тисяча чотириста тридцять дві гривні 36 копійок) судового збору;
- 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок) витрат на послуги адвоката.
Видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя А.Є. Соловйова
Повне рішення складено 16.07.2012
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 16.07.2012 |
Оприлюднено | 25.07.2012 |
Номер документу | 25177066 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні