Рішення

від 04.07.2012 по справі 5009/1767/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 13/86/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.12 Справа № 5009/1767/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Укравтоматика», м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ан-Інвест», м. Запоріжжя

про спонукання до виконання умов договору

Суддя Серкіз В.Г.

Представники :

Від позивача: Макайов А.А., дов. б/н від 22.06.2012р.

Бондаренко О.С., дов. б/н від 21.05.2012р.

Від відповідача : Кузнєцов А.О., дов. № 55 від 21.05.2012р.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Укравтоматика», м. Запоріжжя, заявлено позов про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ан-Інвест», м. Запоріжжя, прийняти у власність шляхом підписання договору будівлю енергоблоку літ. В-2, загальною площею 1 740,4 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 17 118 кв.м; виплатити на користь позивача суму боргу за договором у розмірі 158 164 грн. 40 коп., яка складається з 41 350 грн. 17 коп. основного боргу, 75 464 грн. 06 коп. -пені та 41 350 грн. 17 коп. -штрафних санкцій.

14.05.2012р. ухвалою господарського суду порушено провадження у справі № 5009/1767/12 та призначено розгляд справи на 22.05.2012 р.

У зв'язку з виробничою необхідністю судові засідання відкладались на 06.06.2012р., потім на 04.07.2012р., про що сторони були повідомлені відповідними ухвалами суду.

За клопотанням представників сторін розгляд справи проводився із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, на підставах викладених у позовні заяві. Позовні вимоги мотивовані наступним: 20.04.2012р. між ТОВ «НВК «Укравтоматика»та фізичною особою -громадянином ОСОБА_4 укладений договір про відступлення права вимоги, за умовами якого до позивача, як до Нового Кредитора, перейшли права Первісного Кредитора, зокрема, право отримання на свою користь всіх без винятку платежів в рахунок виконання існуючих зобов'язань у ТОВ «Ан-Інвест»перед Первісним Кредитором, право вимоги щодо виконання ТОВ «Ан-Інвест»взятих на себе зобов'язань за п.5.9 договору займу б/н від 15.06.2009р., право вимагати від ТОВ «Ан-Інвест» виконання всіх інших існуючих умов договору займу б/н від 15.06.2009р. На виконання умов договору позивач 08.05.2012р. повідомив відповідача про відступлення права вимоги. Пред'явлену 03.05.2012р. вимогу про погашення заборгованості за договором позики на користь позивача та прийняття у власність, шляхом підписання договору, будівлі енергоблоку (літ. В-2, загальною площею 1 740,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1) відповідач не задовольнив. Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на п. п. 5.8, 5.9 договору позики від 15.06.2009р., якими встановлено зобов'язання відповідача щодо прийняття у власність вказаної будівлі в обмін на належний розрахунок за договором позики. Посилаючись на ст.. 510, 526, 530, 532, 599, 610 ЦК України, позивач просить суд зобов'язати відповідача виконати умови договору позики від 15.06.2009р. -прийняти у власність шляхом підписання договору, будівлі енергоблоку (літ. В-2, загальною площею 1 740,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1).

В судовому засіданні 04.07.2012р. позивач зробив усну заяву про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 41 350 грн. 17 коп. основного боргу по поверненню суми позики, 75 464 грн. 06 коп. пені і 41 350 грн. 17 коп. штрафних санкцій.

Відмову прийнято судом, у зв'язку із чим провадження у цій частині позовних вимог підлягає припиненню згідно п.4 ст. 80 ГПК України.

Відповідач проти позову заперечив, свої заперечення виклав у письмовому відзиві, в якому зазначив наступне: умови та предмет договору про відступлення права вимоги від 20.04.2012р. суперечать нормам діючого законодавства; в договорі позики від 15.06.2009 р. не містяться п.5.8 та п.5.9, на які посилається позивач; ТОВ «Ан-Інвест»не було повідомлене про укладення договору про відступлення права вимоги за договором позики від 15.06.2009р.; ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.11.2009р. у справі № 2-4415/2009 затверджено мирову угоду між ОСОБА_4 та ТОВ «Ан-Інвест», за змістом якої ОСОБА_4 відмовився від будь-яких вимог до ТОВ «Ан-Інвест»по стягненню позики та штрафних санкцій, передбачених договором позики від 15.06.2009р., а ТОВ «Ан-Інвест», в свою чергу, передало у власність ОСОБА_4 будівлю енергоблоку літ. В-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та інше майно на загальну суму 70 469 грн. 76 коп.; крім того, ОСОБА_4 подав до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя заяву про відмову від позову у справі № 2-4415/2009, про що була винесена відповідна ухвала. На підставі викладеного відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

04.07.2012р. спір вирішено, прийнято рішення, вступну та резолютивну частину якого оголошено в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.. 525 ЦК України).

Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про зобов'язання відповідача виконати умови договору позики від 15.06.2009р. на його користь у зв'язку із укладеним 20.04.2012р. договором про відступлення права вимоги.

Отже, у даному випадку на позивача покладається обов'язок доказування того факту, що на даний момент у ТОВ «Ан-Інвест»існують невиконані зобов'язання за договором позики від 15.06.2009р., право вимагати виконання яких перейшло до ТОВ «НВК «Укравтоматика»згідно з умовами договору про відступлення права вимоги, укладеного з громадянином ОСОБА_4

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Судом встановлено, що 15.06.2009р. між громадянином ОСОБА_4 (Позикодавець) та ТОВ «Ан-Інвест»(Позичальник) був укладений договір позики, згідно із розділом 1 якого Позикодавець передав Позичальнику у власність грошові кошти у сумі 41 350 грн. 17 коп. Згідно із розділом 2 договору, Позичальник зобов'язався повернути позику у строк до 30.09.2009р.

Також суду було представлено копію додаткової угоди від 14.10.2009р. до договору позики від 15.06.2009р., укладену між ОСОБА_4 та ТОВ «Ан-Інвест»14.10.2009р., яка містить п п. 5.7-5.9. В пункті 5.7 додаткової угоди мова йде про виконання Позичальником обов'язків щодо повернення суми позики та сплати інших платежів за договором шляхом передачі Позикодавцю в якості відступного будь-якого майна. В пункті 5.8 додаткової угоди врегульоване питання щодо повернення майна, переданого Позичальником Позикодавцю в якості відступного від інших осіб.

20.04.2012р. між громадянином ОСОБА_4 (Первісний Кредитор) та ТОВ «Науково-виробничий комплекс «Укравтоматика»(Новий Кредитор) укладений договір про відступлення права вимоги. За змістом п.1 вказаного договору до нового Кредитора перейшли права первісного Кредитора в обсязі і на умовах, що існують на момент переходу цих прав, в тому числі:

- право отримання на свою користь всіх без винятку платежів в рахунок виконання існуючих зобов'язань у ТОВ «Ан-Інвест»перед первісним Кредитором за договором позики б/н від 15.06.2009р.;

- право вимоги щодо виконання ТОВ «Ан-Інвест»взятих на себе зобов'язань за п. 5.9 договору позики б/н від 15.06.2009р., а саме:

«Позикодавець або третя особа має право вимагати прийняття права власності Позичальником на майно, що буде передано в якості відступного за даним договором шляхом оферти щодо укладення договору відчуження на користь Позичальника майна, при цьому Позичальник зобов'язується прийняти це майно, для чого з'явитись за першої вимоги Позикодавця або третьої особи, яка буде володіти цим майном та укласти з ним договір відчуження майна на свою користь. При цьому Позичальник зобов'язаний виконати в повному обсязі всі зобов'язання, наявні у нього перед Позикодавцем або третьою особою, відповідно до п. 5.8 даного договору, яка буде відчужувати на його користь майно, що може бути передано в якості відступного, протягом п'яти календарних днів з моменту отримання оферти про укладення такого договору відчуження майна, яке є відступним за даним договором на користь Позичальника»;

- право вимагати від ТОВ «Ан-Інвест»виконання всіх інших існуючих умов договору позики б/н від 15.06.2009р.

Аналіз викладених вище положень договору про відступлення права вимоги від 20.04.2012р. та додаткової угоди від 14.10.2009р. дозволяє суду зробити висновок, що їх зміст суперечить нормам діючого цивільного законодавства України, зокрема, ст.. 600 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання може припинятись за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна, тощо). Отже, відступне може передавати лише боржник кредиторові, а не навпаки. Натомість, в договорі від 20.04.2012р. мова йде про зобов'язання боржника укласти з новим кредитором договір відчуження майна, яке передається новим кредитором боржнику у якості відступного. Слід також відмітити, що Цивільний Кодекс України не передбачає такого способу захисту порушеного права, як зобов'язання прийняти у власність майно.

Крім того, слід зауважити, що договір позики, укладений між сторонами 15.06.2009р., та зобов'язання по ньому не мають жодного відношення до правочину щодо відчуження майна, мова про який йде у додатковій угоді від 14.10.2009р. Фактично, додатковою угодою закріплюється нове зобов'язання ТОВ «Ан-Інвест», як Позичальника, прийняти у власність майно в якості відступного шляхом укладення договору, що ніяким чином не співпадає з предметом основного договору, за умовами якого позивач отримав позику в сумі 41 350 грн. 17 коп., та зобов'язався її повернути у визначений договором строк.

З пояснень представника відповідача, наданих в судових засіданнях слідує, що додаткова угода від 14.10.2009 р. до договору позики з його боку не укладалась, примірник даної угоди у ТОВ «Ан-Інвест»відсутній, і про доповнення договору позики пунктами 5.8-5.9 він дізнався лише після звернення позивача із позовом до господарського суду. Оригінал вказаної додаткової угоди позивач суду не представив. Отже, викликає сумнів сам факт укладення такої додаткової угоди між сторонами, оскільки її умови вкрай невигідні для ТОВ «Ан-Інвест», як Позичальника за основним договором позики від 15.06.2009р., і не стосуються власне предмету договору.

Згідно з ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Відповідно до ч.1 ст.. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частиною 3 цієї ж статті закріплено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Враховуючи, що умови додаткової угоди від 14.10.2009р. суперечать положенням діючого цивільного законодавства України та зобов'язують відповідача, як боржника, до вчинення дій, що не пов'язані із виконанням основного зобов'язання за договором позики, суд не приймає до уваги вказану додаткову угоду як належний доказ існування договірних правовідносин між сторонами.

З цієї позиції і договір про відступлення права вимоги від 20.04.2012р., який містить умову про перехід до Нового Кредитора права вимоги до ТОВ «Ан-Інвест»щодо виконання ним взятих на себе зобов'язань за п. 5.9 договору позики від 15.06.2009р., не може розцінюватись судом як належна правова підстава для пред'явлення вимоги про спонукання відповідача до виконання зобов'язання.

Таким чином, позивачем не доведено і судом не встановлено згідно вимог ст. 33 ГПК України, що на даний момент у ТОВ «Ан-Інвест»реально існують невиконані зобов'язання за договором позики від 15.06.2009р., право вимагати виконання яких перейшло до ТОВ «НВК «Укравтоматика» згідно з умовами договору про відступлення права вимоги. Відповідно, позивачем не доведено, яким чином і якими діями відповідача порушені його охоронювані законом права і інтереси, за захистом яких він звернувся до господарського суду із позовом.

В даному випадку, за наведених у позовній заяві підстав та наданих доказів, суд не вважає позовні вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ан-Інвест», м. Запоріжжя, прийняти у власність шляхом підписання договору будівлю енергоблоку літ. В-2, загальною площею 1 740,4 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 17 118 кв.м обґрунтованими, доведеними, та з огляду на викладене відмовляє у їх задоволенні.

Суд звертає увагу на те, що при поданні позову позивачем було сплачено судовий збір в сумі 1 073 грн. 00 коп. лише по одній заявленій вимозі про зобов'язання відповідача прийняти у власність шляхом підписання договору нерухоме майно; заявлена майнова вимога про стягнення з відповідача 41 350 грн. 17 коп. основного боргу, 75 464 грн. 06 коп. -пені та 41 350 грн. 17 коп. - штрафних санкцій судовим збором сплачена не була.

Суд неодноразово своїми ухвалами у даній справі зобов'язував позивача доплатити судовий збір в сумі 3 163 грн. 29 коп., однак позивач ухвали суду не виконав, документального підтвердження оплати не надав.

У зв'язку із викладеним, доплата по судовому збору в сумі 3 163 грн. 29 коп. підлягає стягненню з позивача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 80 п.4, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ан-Інвест»(АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 35536422) 41 350 грн. 17 коп. основного боргу, 75 464 грн. 06 коп. -пені та 41 350 грн. 17 коп. -штрафних санкцій провадження у справі припинити.

У задоволенні позову -відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Укравтоматика» (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 36711533, п/р 26007070400106 в філії ВАТ «ВІЕЙБІ БАНК»в м. Київ, МФО 380537) в доход Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31215206783007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, код бюджетної класифікації 22030001, символ банку 206, параметр RR 83) 3 163 (три тисячі сто шістдесят три) грн.. 29 коп. доплати судового збору. Видати наказ.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 09.07.2012р.

помічник судді О.М. Камаєва