Рішення

від 10.07.2012 по справі 5006/24/41/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.07.12 р. Справа № 5006/24/41/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І..

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Порто ЛТД», м. Макіївка

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецтехтранс», м. Донецьк

про стягнення 172 204,58 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Полянська Л.Ю. - за довір. № 07/06-2012 від 07.06.2012р.

від відповідача: не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НК Порто ЛТД» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецтехтранс» про стягнення 172 204,58 грн. за договором поставки палива № НК-102 від 15.02.2012р., з яких: 134 718,30 грн. - основний борг, 2 977,91 грн. - пеня за період з 01.04.2012р. по 10.06.2012р., 38% річних за користування товарним кредитом за період з 01.04.2012р. по 10.06.2012р. - 7 564,71 грн., штраф 20% - 26 943,66 грн.

На підтвердження позовних вимог позивач надав копію договору поставки палива № НК-102 від 15.02.2012р. з додатком та додатковою угодою, копії видаткових накладних, розрахунок позовних вимог та статутні документи підприємства.

Позивач в судовому засіданні, яке відбулось 10.07.2012р. підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмового відзиву по суті спору не представив.

Враховуючи, що ухвали суду від 13.06.2012р., від 26.06.2012р. направлені відповідачу за адресою, зазначеною у позові та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином і не був обмежений у праві приймати участь у розгляді справи для захисту своїх інтересів, матеріали справи містять достатньо доказів для розгляду справи по суті спору, тому справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача, суд встановив наступне.

15.02.2012р. між Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Порто ЛТД» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донспецтехтранс» (покупець) укладено договір поставки № НК-102 (а.с.9-11), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти у порядку та на умовах цього договору. Передача палива покупцю здійснюється шляхом заправки автомобілів паливом по відомостям на АЗС продавця (п.1.2, 4.1, 4.3.1 договору)

Згідно п.3.3 договору покупець прийняв на себе зобов'язання сплатити вартість нафтопродуктів протягом 10 календарних днів з дня передачі нафтопродуктів покупцю. Днем передачі нафтопродуктів вважається дата, зазначена у видатковій накладній.

За умовами пунктів 5.1.2, 5.1.3 додаткової угоди до договору (а.с.13), продавець зобов'язався оформити та передати покупцю водієм-експедитором наступну документацію: ТТН, товарну накладну, рахунок-фактуру, податкову накладну, копію паспорта якості.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (порушення строків оплати, встановлених п.3.3 договору) покупець оплачує продавцю за кожен день прострочки проценти за користування товарним кредитом в розмірі 38% річних до моменту повної оплати заборгованості; якщо прострочення складає понад 14 календарних днів, покупець сплачує штраф в розмірі 20% від суми непоставленого товару (п.3.8 договору) та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми боргу, крім того, заборгованість сплачується з урахуванням встановленого індексу інфляції (п.5.2. договору)

Договір укладено сторонами до 31.12.2012р., а в частині грошових зобов'язань і відповідальності за невиконання зобов'язань - до повного їх виконання (п.7.1 договору)

У додатку №1 до договору сторони встановили перелік АЗС, на яких покупець здійснює заправку своїх автомобілів (а.с.12)

З матеріалів справи вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв за видатковою накладною №НК-0001600 від 20.02.2012р. бензин А-95 кількістю 50.000л. на суму 520,000 грн. та дизпаливо кількістю 1000.000л. на суму 9 450,000 грн., всього на суму 9 970,00 грн. з ПДВ (а.с.15); за видатковою накладною №НК-0001652 від 29.02.2012р. - бензин А-95 кількістю 80.000л. на суму 832,00 грн. з ПДВ (а.с.16); за видатковою накладною №НК-0006785 від 05.03.2012р. - бензин А-95 кількістю 100.450л на суму 1 062,760 грн. та дизпаливо кількістю 550.000л. на суму 5 335,000 грн., всього на суму 6 397,76 грн. з ПДВ (а.с.17); за видатковою накладною №НК-0006816 від 16.03.2012р. - дизпаливо кількістю 4 210,000л. на суму 39 363,500 грн. з ПДВ (а.с.18); за видатковою накладною №НК-0007057 від 21.03.2012р. - бензин «Євро-95» кількістю 10.790000л. вартістю 1 402,700грн., дизпаливо кількістю 455,000л. вартістю 4 436,250 грн., дизпаливо «Євро» кількістю 1733.200л. вартістю 16 985,360 грн., всього на суму 22 824,31 грн. з ПДВ (а.с.19); за видатковою накладною №НК-0007557 від 31.03.2012р. - дизпаливо 800.020л на суму 7 760,190грн., дизпаливо «Євро» кількістю 1796,200л. вартістю 17 602,760грн., дизпаливо «Євро» кількістю 1179,300л. вартістю 12 005,270грн., бензин «Євро-95» кількістю 143.000л. вартістю 1 575,860грн., всього на суму 38 944,08 грн. з ПДВ (а.с.20); за видатковою накладною №НК-0007522 від 05.04.2012р. - дизпаливо кількістю 9.600000л. вартістю 46 416,00 грн. з ПДВ (а.с.21); за видатковою накладною №НК-0007968 від 13.04.2012р. - дизпаливо «Євро» кількістю 460.000л. вартістю 4 682,800 грн., дизпаливо «Євро» кількістю 2025л. вартістю 20 820,700грн., всього на суму 25 503,50 грн. з ПДВ (а.с.22); за видатковою накладною №НК-0008241 від 25.04.2012р. - дизпаливо кількістю 600.000л. вартістю 6108,000грн., дизпаливо «євро» кількістю 1010.520л. вартістю 10 388.150грн., всього на суму 16 496,15 грн. з ПДВ (а.с.23), за видатковою накладною №НК-0008617 від 30.04.2012р. - дизпаливо кількістю 150.000л. вартістю 1686.000грн. з ПДВ (а.с.24). Загалом передано нафтопродуктів на 208 433,30 грн.

За твердженням позивача, відповідач не розрахувався у повному обсязі за отримані нафтопродукти і за ТОВ «Донспецтехтранс» рахується заборгованість у сумі 134 718,30 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем частково погашено суму основного боргу, такі обставини підтверджені наявною в матеріалах справи довідкою банку про надходження коштів на рахунок позивача за період з 15.02.2012р. по 04.07.2012р. (а.с. 65)

Отже, заборгованість відповідача з оплати отриманих нафтопродуктів складає 134 718,30 грн.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статями 692, 694 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Статтею 627 Цивільного кодексу визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пукти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Отже, укладаючи договір поставки палива № НК-102 від 15.02.2012р., сторони узгодили певний порядок здійснення розрахунку за поставлений товар та визначили цей порядок обов'язковим для виконання сторонами, про що свідчать печатки та підписи представників сторін на зазначеному договорі.

Докази, що підтверджують виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості поставленого йому товару в повному обсязі і відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору, у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості відповідача за поставлені нафтопродукти у розмірі 134 718,30 грн., господарський суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 134 718,30 грн., тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Позивач окрім суми основного боргу просить стягнути з відповідача нараховані 2 977,91 грн. - пеня за період з 01.04.2012р. по 10.06.2012р., 38 % річних за користування товарним кредитом за період з 01.04.2012р. по 10.06.2012р. - 7 564,71 грн., штраф 20% - 26 943,66 грн.

Як вбачається, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (порушення строків оплати, встановлених п.3.3 договору) покупець оплачує продавцю за кожен день прострочки проценти за користування товарним кредитом в розмірі 38% річних до моменту повної оплати заборгованості; якщо прострочення складає понад 14 календарних днів, покупець сплачує штраф в розмірі 20% від суми непоставленого товару (п.3.8 договору) та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми боргу, крім того, заборгованість сплачується з урахуванням встановленого індексу інфляції (п.5.2. договору)

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічної правової позиції притримується й Судова палата у господарських справах Верховного суду України у постанові від 27.04.2012 р. № 3-24гс12.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 01.04.2012р. по 10.06.2012р. у розмірі 2 977,91 грн. та штрафу у розмірі 26 943,66 грн., господарський суд вважає цей розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

За умовами п.3.8 договору за прострочку виконання грошових зобов»язань позивач нарахував відповідачу за кожен день прострочки проценти за користування товарним кредитом 38 % річних за період з 01.04.2012р. по 10.06.2012р. по видатковій накладній №НК-0007057 від 21.03.2012р., з 11.04.2012р. по 10.06.2012р. по видатковій накладній №НК-0007557 від 31.03.2012р., з 16.04.2012р. по 10.06.2012р. по видатковій накладній №НК-0007522 від 05.04.2012р., з 24.04.2012р. по 10.06.2012р. по видатковій накладній №НК-0007968 від 13.04.2012р., з 05.05.2012р. по 10.06.2012р. по видатковій накладній №НК-0008241 від 25.04.2012р., з 10.05.2012р. по 10.06.2012р. по видатковій накладній №НК-0008617 від 30.04.2012р. на загальну суму 7 564,71 грн.

Суд зазначає, що право передбачити в договорі обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи з дня передання товару продавцем, надано сторонам частиною п'ятою статті 694 ЦК України, яка регулює правовідносини, пов'язані з продажем товару в кредит, та узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Аналогічної правової позиції притримується Верховний суд України в постанові від 30 травня 2011 року № 3-44 гс11

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 38 % річних за користування товарним кредитом за період з 01.04.2012р. по 10.06.2012р. на суму 7 564,71 грн., господарський суд вважає, що вимоги в цій частині підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем порядку розрахунків за договором, відповідачем не надано суду доказів на спростування зазначеної обставини, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Порто ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецтехтранс» про стягнення боргу у сумі 172 204,58 грн. за договором поставки №НК-102 від 15.02.2012р., з яких 134 718,30 грн. - сума основного боргу, пеня за період з 01.04.2012р. по 10.06.2012р. - 2 977, 91 грн., 38% річних - 7 564,71 грн., 20% штрафу - 26 943,66 грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донспецтехтранс» (83017, м. Донецьк, вул. Сігова, 2Г, код ЄДРПОУ 36616346, р/р 26008011091301 УПАТ «Альфа банк», МФО 300346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НК ПОРТО ЛТД» (86117, Донецька область, м. Макіївка, вул. Антропова, 17, код ЄДРПОУ 37294590, р/р 26000010143174 у відділенні ДРД «ВТБ Банк» м. Донецьк, МФО 321767) 134 718,30 грн. - суму основного боргу, пеню - 2 977, 91 грн., 38% річних - 7 564,71 грн., 20% штрафу - 26 943,66 грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 3 444,09 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 11.07.2012р.

Суддя Величко Н.В.

Надруковано 3 прим.:

1 - у справу

1 - позивачу

1 - відповідачу

(062) 381-91-20