Рішення

від 12.07.2012 по справі 33/5005/4836/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.07.12р. Справа № 33/5005/4836/2012 За позовом Приватного підприємства "Ефект", м. Дніпропетровськ

до Комунального житлово - експлуатаційного підприємства № 34, м. Дніпропетровськ

про стягнення 19 368 грн. 19 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Дорофєєва Н.П. - довіреність № 74 від 01.03.2012 року

Від відповідача: Павлова Г.В. - довіреність б/н від 21.06.2012 року

Суть спору:

Приватне підприємство "Ефект" (далі -позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального житлово - експлуатаційного підприємства № 34 (далі -відповідач) про стягнення 19 368, 19 грн. , 2000грн. -витрат на надання правової допомоги та судового збору.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору № 9 від 01.01.2010 року щодо своєчасної оплати виконаних робіт.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у відзиві (вих. № 332 від 11.07.2012 р.) погодився з заборгованістю, щодо стягнення витрат на надання правової допомоги заперечує, просить розстрочити на 6 місяців заборгованість відповідно до графіку . Позивач не згоден з розстрочкою заборгованості.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 21.06.2012 р. по 02.07.2012 р. та з 02.07.2012 р. по 12.07.2012 р., згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2010 року між Приватним підприємством "Ефект" (далі - виконавець) та Комунальним житлово - експлуатаційним підприємством № 34 (далі - замовник) укладено Договір № 9 (далі - Договір) за умовами якого виконавець зобов'язується надавати, а замовник приймати і оплачувати послуги по дезинсекції, дератизації приміщень КЖЕП № 34, згідно даної дислокації (п.п. 1.1.).

Пунктом 2.1. Договору виконавець проводить роботи згідно графіка і по телефоній заявкі замовника.

Сторони погодили, що оплата здійснюється по факту виконаних робіт, згідно акту виконаних робіт (п. 4.1. Договору).

На виконання умов Договору позивач з січня 2010 року -по березень 2011 року виконав роботи (по дезинсекції, дератизації приміщень КЖЕП № 34, згідно даної дислокації) на загальну суму 26 750 грн. 54 коп., що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт: №110 січень 2010 року, №110-1 від 31.01.2010 року, №261 лютий 2010 року, №380 від 30.04.2010 року, №553 від 27.05.2010 року, №554 травень 2010 року, №635 від 17.06.2010 року, №788 від 30.07.2010 року, №789 від 30.07.2010 року, №851 від 31.08.2010 року, №1011 від 30.09.2010 року, №1012 від 30.09.2010 року, №1113 жовтень 2010 року, №1209 листопад 2010 року, №1210 листопад 2010 року, №ОУ-0000045 від 24.01.2011 року, №ОУ-0000101 від 18.02.2011 року, №ОУ-0000102 від 18.02.2011 року, №ОУ-00000168 від 16.03. 2011 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи та виставив відповідачу рахунки на оплату.

Відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати за виконання робіт виконав частково, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 19 368,19 грн., що є причиною спору.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем проведено звірку взаємних розрахунків (акт звірки розрахунків №72 від 15.12.2011 р.) станом на 20.09.2011 р., в якій відповідач підтвердив існуючу заборгованість перед позивачем у сумі 19 368 грн. 19 коп. (а.с. 10).

Разом з тим, позивачем на адресу відповідача направлено письмову претензію №1 від 25.12.2011 р. (вих. №3 від 27.12.2012 р.) про перерахуваня на розрахунковий рахунок виставлену за роботу суму в розмірі 19 368,19 грн. (а.с.11), яка залишена останнім без відповіді.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, на момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 19 368,19 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача суму витрат у сумі 2000грн. на надання правової допомоги, за договором № 74 від 01.04.2012 р. щодо представництва інтересів у суді.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. До інших витрат, у розумінні ст. 44 ГПК України, відносяться суми які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

За змістом статей 44 і 48 Господарського процесуального кодексу України сума, сплачена за послуги адвоката, є складовою судових витрат і її розмір визначається в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом наводиться у статті 2 Закону України "Про адвокатуру", зокрема, адвокатом може бути громадянин України, з вищою юридичною освітою, стажем роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, який склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Статтею 12 цього ж Закону встановлено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським обєднанням чи адвокатом.

В контексті цих норм, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Як слідує із матеріалів справи, договір №74 від 01.04.2011р. щодо представництва інтересів у суді позивачем був укладений не з адвокатом, а з ПП "Дезін", грошові кошти у сумі 2000грн.00коп. згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №150082 від 01.04.2012р. були сплачені ПП "Дезін", в той же час позивачем всупереч вимог ст.33,34 ГПК України не подано, а судом не здобуто доказів того, що обумовлені у договорі №74 від 01.04.2012р. послуги надавались саме адвокатом (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю), тому у суду відсутні підстави для відшкодування позивачу вказаних коштів в якості судових витрат.

Окрім цього, слід зазначити, що способи захисту права встановлені статтею 20 Господарського кодексу України, за змістом якої господарський суд захищає права та законні інтереси суб'єктів господарювання в спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Приймаючи до уваги наведене, зважаючи на те, що відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували його скрутне фінансове становище станом на день розгляду спору, документального підтвердження відсутності грошових коштів на його рахунках, а також зважаючи на те, що відповідачем не наведено суду обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом, суд не вбачає підстав для задоволення відповідачем вимоги про розстрочку заборгованості.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по справі покладаються на відповідача, оскільки спір доведено з його вини.

Керуючись ст. ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального житлово -експлуатаційного підприємства № 34 (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Орловська, 30; код ЄДРПОУ 32495609) на користь Приватного підприємства "Ефект" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, 39, к. 6; код ЄДРПОУ 31685148) суму 19 368 грн. 19 коп. (дев'ятнадцять тисяч триста шістдесят вісім грн. 19 коп.) -заборгованості, 1 641 грн. 00 коп. (одна тисяча шістсот сорок одна грн. 00 коп.) -судового збору, про що видати наказ.

В решті позову відмовлено.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудовська Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України " 13 " липня 2012р.