Рішення

від 11.07.2012 по справі 5006/7/107/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.07.12 р. Справа № 5006/7/107/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При помічнику судді В.Ю. Косицькій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмедтех», м. Маріуполь

За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відкритого акціонерного товариства «Азовпостачання» м.Маріуполь

Предмет спору: про стягнення грошових коштів за договором зберігання у розмірі 59933,82 грн.

За участі представників:

від позивача: ОСОБА_2- довір.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: Коваль Л.Л. - довір.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмедтех», м. Маріуполь про стягнення грошових коштів за договором зберігання у розмірі 59933,82 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір відступлення права вимоги (цесії) б/н від 16.04.2012р.; договір зберігання №4 від 22.04.2008р. з додатковими угодами; акти прийому - передачі від 30.04.2008р., від 18.03.2009р., від 25.02.2011р., від 03.03.2011р., рахунки-фактури №СФ-00000024 від 31.12.2008р., №СФ-00000125 від 31.12.2009р., №СФ-00000214 від 31.12.2010р., №СФ-0000096 від 30.04.2011р., рахунки №4/013 від 01.07.2011р., №4/014 від 01.10.2011р., №4/016 від 0204.2012р., №4/015 від 04.01.2012р.

Позивач у судових засіданнях наполягав на позовних вимогах в повному обсязі.

Відповідач у відзиві позовні вимоги визнав частково, а саме, заперечив проти стягнення з нього суми судового збору, посилаючись на те, що позивачем не було вчинено дій направлених на врегулювання спору в досудовому порядку. Також надав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалою суду від 21.06.2011р. в порядку ст.27 ГПК України до участі у справі залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство «Азовпостачання» м.Маріуполь.

Третя особа з'явилась у судове засідання та підтримала вимоги позивача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового засідання суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Між відповідачем та третьою особою укладено договір зберігання №4 від 22.04.2008р. (далі Договір зберігання). Договір зберігання укладено з додатковими угодами до нього.

Строк дії Договору зберігання встановлений до 31.12.2008р. Якщо протягом місяця до дня спливу строку договору сторони не здійснили ніяких дій, направлених на припинення договору, договір вважається продовженим на той же строк (п.п.7.1, 7.2 Договору поставки).

Таким чином, Договір зберігання у спірний період був чинним.

Відповідно до п.1.1 Договору зберігання, поклажодавець (відповідач) передає, а зберігач приймає на зберігання майно, що оформлюється актами прийому-передачі, які підписуються уповноваженими представниками, та є невід'ємною частиною цього договору.

Поклажодавець зобов'язаний здійснити оплату за зберігання майна, в порядку та розмірах, передбачених п.4.1, п.4.2 цього Договору (п.3.1.2 Договору зберігання).

Згідно п.4.1 Договору зберігання, за зберігання кожної одиниці майна поклажодавець оплачує зберігачу грошові кошти в розмірі 13,00 грн., на добу.

Розмір оплати кожної одиниці майна на добу змінювався сторонами за обопільною згодою шляхом підписання відповідних додаткових угод №1 від 24.12.2008р., №2 від 28.12.2009р., №3 від 28.04.2011р. до Договору зберігання на: 18,00 грн. з 01.01.2009р., 20,00 грн. з 01.01.2010р. та на 25,00 грн. з 01.05.2011р.

Оплата здійснюється шляхом перерахування передбачених в п.4.1 суму на розрахунковий рахунок зберігача протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату (п.4.2 Договору зберігання).

Відповідно до п.5.4 Договору зберігання, у разі невиконання поклажодавцем зобов'язань з оплати послуг зберігача, поклажодавець сплачує штрафні санкції в розмірі 2-х облікових ставок НБУ за кожен день прострочення оплати.

У виконання умов Договору зберігання, відповідач передав на зберігання третій особі майно за актами прийому-передачі від 30.04.2008р., від 18.03.2009р., від 25.02.2011р., від 03.03.2011р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Третя особа виставила в свою чергу на сплату відповідачу рахунки-фактури №СФ-00000024 від 31.12.2008р., №СФ-00000125 від 31.12.2009р., №СФ-00000214 від 31.12.2010р., №СФ-0000096 від 30.04.2011р., рахунки №4/013 від 01.07.2011р., №4/014 від 01.10.2011р., №4/016 від 0204.2012р., №4/015 від 04.01.2012р. Факт отримання рахунків підтверджено матеріалами справи (а.с.47-52) та не спростований відповідачем

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої договірні зобов'язання не виконав, вартість послуг зберігання в повному обсязі не сплатив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед стороною по Договору зберігання - третьою особою по справі, у сумі 55 634, 00 грн.

16.04.2012р. між позивачем та третьою особою укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) №б/н (далі Договір цесії), згідно якого цедент - ВАТ «Азовпостачання» в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передає цесіонарію - СПД ОСОБА_1., а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за договором зберігання №4 від 22.04.2008р. укладеним між цедентом та ТОВ «Трансмедтех» (далі боржник) (п.1 Договору цесії).

Згідно п.2 Договору цесії, цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних обов'язків: оплати послуг за договором зберігання; виплати штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання договору зберігання.

Боржник (відповідач по справі) повідомлений про зміну кредитора (ВАТ «Азовпостачання» на СПД ОСОБА_1.) листом б/н від 20.04.2012р., про що свідчить відповідна відмітка про отримання на самому листі.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що Договір є обов'язковим для виконання.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ст.ст..509-510 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.ст. 512-514, 519 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, у тому числі, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що боржник (відповідач по справі) був належним чином, у відповідності до приписів чинного законодавства, повідомлений про зміну кредитора у зобов'язанні.

Дослідивши всі наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що матеріалами справи доведена наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 55 634, 00 грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 55 634, 00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача штрафні санкції (пеню) у сумі 4 299, 82 грн., застосовуючи при розрахунку подвійну облікову ставку НБУ за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вже вказано вище, відповідно до п.5.4 Договору зберігання, у разі невиконання поклажодавцем зобов'язань з оплати послуг зберігача, поклажодавець сплачує штрафні санкції в розмірі 2-х облікових ставок НБУ за кожен день прострочення оплати

Згідно п.2 Договору цесії, цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних обов'язків: оплати послуг за договором зберігання; виплати штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання договору зберігання.

Згідно ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 519 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищенаведені приписи, позивач правомірно заявив вимоги щодо стягнення з відповідача суми пені за прострочення здійснення платежу за Договором зберігання.

Розрахунок пені перевірено судом, здійснення позивачем арифметично вірно, згідно з умовами договорів та приписів діючого законодавства.

Таким чином, вимоги про стягнення пені в сумі 4 299, 82 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, з огляду на матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України суми недоплаченого судового збору - 410, 82 грн.

На підставі ст.ст. 509, 512-519, 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193, 216-218 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 27, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмедтех», м. Маріуполь за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відкритого акціонерного товариства «Азовпостачання» м.Маріуполь про стягнення грошових коштів за договором зберігання у розмірі 59933,82 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмедтех» (87500, Донецька обл.., м.Маріуполь, пл..Мічмана Павлова, 10, ЗКПО 30549641, пошт.адреса: 87500, Донецька обл.., м.Маріуполь, а/с 45) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (87515, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) заборгованість у сумі 55 634, 00 грн., пеню у сумі 4 299, 82 грн., судовий збір у сумі 1 609, 50 грн.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (87515, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України недоплачений під час подачі позову до суду судовий збір в сумі 410, 82 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 16.07.2012р.

Суддя Сгара Е.В.