ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-37/5801-2012 04.07.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Марканова Груп»
Про стягнення 13 591,44 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь представники сторін:
від позивача: Заліський Д.Ю. -дов. № б/н від 04.04.12 р.
Приходько Е.А. -дов. № б/н від 10.01.12 р.
від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марканова Груп»про стягнення 11 300,10 грн. основного боргу, 1015,68 грн. пені та 1 275,66 грн. 20 відсотків річних, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 137499 від 14.07.11 р.
Ухвалою суду від 04.05.12 р. було порушено провадження у справі № 5011-37/5801-2012 та призначено її розгляд на 06.06.12 року, зобов'язано сторін надати певні документи.
У судовому засіданні 06.06.12 р. представник позивача надав суду власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, відсутні справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та рішення цих органів з такого спору та довідку, якою повідомив, що станом на 05.06.12 р. ТОВ «Марканова Груп»заборгованість у сумі 11 300,10 не погашена за договором № 13499 від 14.07.11 року про надання транспортно-експедиторських послуг, які були залучені до матеріалів справи та повідомив, що на даний момент вимог ухвали суду від 04.05.12 р. у повному обсязі виконати не готовий.
Представник відповідача у судове засідання 06.06.12 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 04.05.12 р. не виконав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Зокрема, відповідно до повідомлення відділення поштового зв'язку -«за закінченням терміну зберігання».
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи-учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Враховуючи наведене, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду, та для надання можливості позивачу належним чином виконати вимоги ухвали суду від 04.05.12 р. № 5011-37/5801-2012, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд ухвалою від 06.06.12 р. відклав розгляд даної справи на 04.07.2012 р.; повторно зобов'язав сторін надати суду: на підтвердження їх статусу юридичної особи і повного найменування подати суду оригінал і належну копію статуту (положення), свідоцтва про державну реєстрацію, довідку з органів статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідку з обслуговуючого банку про наявність відкритих рахунків та їх реквізити; повторно зобов'язав позивача надати суду: оригінали доданих до позовної заяви документів та довідку-витяг державного реєстратора про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на день розгляду справи; повторно зобов'язав відповідача надати суду письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу.
У судовому засіданні 04.07.12 р. представник позивача надав суду документи у справі, які було зареєстровано службою діловодства Господарського суду м. Києва та залучено до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 04.07.12 р. повторно не з'явився , вимог ухвал суду в даній справі не виконав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Марканова Груп»(замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»(виконавець) був укладений договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 13499 від 14.07.11 р., відповідно до умов якого виконавець надає транспортно-експедиторські послуги замовнику, згідно його замовлення та товарно-транспортної накладної на умовах, що вказані у цьому договорі, а замовник за надані послуги сплачує виконавцю винагороду, згідно діючих у виконавця тарифів та додатково 0,5 (нуль цілих п'ять десятих) % комісійних від розміру оголошеної вартості вантажу; тарифи можуть змінюватися при зміні цін на паливно-мастильні матеріали, газ, електроенергію та при інфляції, про що письмово інформується замовник.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з пунктами 2.1. -2.3. договору № 13499 від 14.07.11 р., виконавець зобов'язаний своєчасно доставити вантаж, згідно з товарно-транспортною накладною замовника та умовами даного договору; забезпечити збереження вантажу, що перевозиться, за умов, що зазначені в умовах перевезення вантажів, які затверджені виконавцем і є невід'ємною частиною даного договору (додаток № 1); дотримуватись умов перевезення вантажу, вказаних замовником письмово.
Пунктами 2.4. -2.8. вищевказаного договору визначено, що виконавець зобов'язаний надати замовнику документи для оплати наданих виконавцем послуг з перевезення вантажу (акт надання послуг, рахунок фактуру, податкова накладна); дотримуватись конфіденційності у питаннях, що стосуються замовлення та умов його виконання; виконавець має право перевірки вмісту вантажу, в присутності представника замовника; у разі виявлення предметів, що заборонені до пересилання, або невідповідності опису виконавець має право відмовити замовнику у наданні послуг; виконавець має право здійснити повторне зважування та обмір відправлення, з метою підтвердження вірност розрахунків; розрахунок здійснюється виходячи із фактичної або об'ємної ваги відправлення встановлено повторним зважуванням або обміром; у випадку виявлення представником виконавця невідповідності фактичної ваги заявленій, представник виконавця складає внутрішній акт про невідповідність ваги; дотримуватись умов перевезення вантажів (додаток № 1).
У відповідності до п. п. 4.1. та 4.2. договору № 13499 від 14.07.11 р., виконавець надає замовнику послуги відповідального зберігання вантажу згідно його замовлення та умов даного договору; за надані послуги відповідального зберігання замовник сплачує виконавцю винагороду згідно діючих у виконавця тарифів.
Згідно з пунктами 4.10. та 4.12. договору № 13499 від 14.07.11 р., замовник зобов'язується надавати виконавцю всю необхідну інформацію про характер, властивості вантажу та іншу необхідну інформацію на вимогу виконавця, а також забезпечити наявність усіх супровідних документів на вантаж; своєчасно оплачувати послуги відповідно до діючих тарифів виконавця.
Пунктом 4.16 вищевказаного договору встановлено, що замовник в повному обсязі відшкодовує збитки, завдані в разі пошкодження власності виконавця замовником, його представниками чи третіми особами, що за замовленням замовника отримують або здають вантаж, а також збитки, що стали наслідком надання недостовірної інформації замовником про вантаж.
Відповідно до п. 4.17 договору № 13499 від 14.07.11 р., за несвоєчасну сплату наданих послуг з відповідального зберігання вантажу, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення платежу та 20 % річних від суми заборгованості.
Згідно з п. 5.1. договору № 13499 від 14.07.11 р., оплата вартості наданих послуг з перевезення вантажу відбувається за діючими у Виконавця тарифами, шляхом внесення замовником на рахунок виконавця плати у розмірі 100 % від вартості наданих послуг, після виконання замовлення, протягом 2-х банківських днів. Мінімальна вартість перевезення вантажу по відповідній товарно-транспортній накладній не може складати менше 11 гривень. На мінімальну вартість перевезення не розповсюджуються знижки, які можуть бути встановлені за погодженням сторін даного договору.
Згідно з п. 5.1.1. договору № 13499 від 14.07.11 р., замовник протягом 2 (двох) робочих днів підписує надані виконавцем 2 (два) примірники акта надання послуг (акт) та повертає виконавцю один примірник підписаного акта або надає виконавцю письмову мотивовану відмову, не пізніше одного робочого дня, з дня отримання акта від виконавця. Непідписання замовником акта протягом 2 робочих днів без мотивованих причин відмови, є фактом визнання замовником повного виконання виконавцем своїх зобов'язань визначених цим договором;
Відповідно до п. 5.2. договору № 13499 від 14.07.11 р., оплата виставленого виконавцем рахунку-фактури за надані послуги, в порядку визначеному п. 5.1. цього договору, здійснюється шляхом внесення замовником вказаної в рахунку-фактурі суми протягом 2 (два) банківських днів з дня отримання рахунку-фактури, на поточний рахунок виконавця, визначений в розділі 12 цього договору.
Пунктом 6.4. договору № 13499 від 14.07.11 р. встановлено, що за несвоєчасну сплату наданих послуг з перевезення вантажу, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення платежу та 20 % річних від суми заборгованості.
Позивач пояснив суду, що в період з 01.08.11 р. до 30.09.11 р. ним були надані відповідачу за договором № 13499 від 14.07.11 р. послуги з перевезення вантажу, згідно з транспортними накладними, належним чином засвідчені копії яких додано до позовної заяви.
Загальна вартість послуг з перевезення складала 11 300,10 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками та скріпленими печатками сторін актами здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) № НП/2-0022765 від 09.08.12 р. на суму 2 836,22 грн., № НП/2-0023722 від 18.08.11 р. на суму 3 015,51 грн., № НП/2-0026329 від 31.08.11 р. на суму 12,50 грн., № НП/2-0027209 від 21.09.11 р. на суму 1 353,50 грн., № НП/2-0028096 від 30.09.11 р. на суму 4 082,37 грн.
Станом на 06.04.12 р. у відповідача існує заборгованість за отримані транспортно-експедиційні послуги за договором № 13499 від 14.07.11 р. за період з 01 серпня 2001 р. до 30 вересня 2011 р.
За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марканова Груп»про стягнення 11 300,10 грн. основного боргу, 1015,68 грн. пені та 1 275,66 грн. 20 відсотків річних, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 137499 від 14.07.11 р.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином за договором № 137499 від 14.07.11 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати послуг за вказаним договором не виконав, у зв'язку з чим у нього станом на 06.04.12 р. виникла заборгованість у розмірі 11 300,10 грн.
Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.
За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 11 300,10 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Марканова Груп»11 300,10 грн. основного боргу за договором про надання транспортно-експедиторських послуг № 13499 від 14.07.11 р., визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»просить суд також стягнути з відповідача 1 275,66 грн. 20 % річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати послуг за договором № 13499 від 14.07.11 р. за період з 12.08.11 р. до 06.04.12 р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Пунктом 6.4. договору № 13499 від 14.07.11 р. встановлено, що за несвоєчасну сплату наданих послуг з перевезення вантажу, замовник сплачує 20 % річних від суми заборгованості.
При дослідженні розрахунку 20 % річних, наданого позивачем, судом було виявлено помилки, щодо періоду заборгованості, оскільки не було враховано кількість днів у високосному 2012 році, у зв'язку з чим судом виконано власний розрахунок цієї вимоги, наведений в таблиці.
Розрахунок розміру 20 % річних
Сума заборгованості, грн.Розмір річних відсотків Період прострочення Кількість днів прострочення Сума річних відсотків, грн. 2 836,22 20 % 12.08.11 р. -31.12.11 р. 142 220,68 20 % 01.01.12 р. -06.04.12 р. 97 150,34 3 015,51 20 % 23.08.11 р. -31.12.11 р. 131 216,46 20 % 01.01.12 р. -06.04.12 р. 97 159,84 12,50 20 % 05.09.11 р. -31.12.11 р. 118 0,81 20 % 01.01.12 р. -06.04.12 р. 97 0,66 1 353,50 20 % 26.09.11 р. -31.12.11 р. 97 71,94 20 % 01.01.12 р. -06.04.12 р. 97 71,74 4 082,37 20 % 05.10.11 р. -31.12.11 р. 88 196,85 20 % 01.01.12 р. -06.04.12 р. 97 216,39 ВСЬОГО: 1 305,71 Таким чином, при розрахунку судом 20 % річних, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за порушення грошового зобов'язання було встановлено, що стягненню підлягає 20 % річних у розмірі більшому, ніж заявлено позивачем.
Проте, оскільки господарський суд при прийнятті рішення обмежений розміром заявлених позовних вимог, то за таких обставин стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 20 % річних в сумі 1 275,66 грн. за період з 12.08.11 р. до 06.04.12 р., тобто -в межах заявлених позовних вимог.
Позивач просить стягнути з відповідача 1 015,68 грн. пені за неналежне виконання грошового зобов'язання щодо оплати послуг за договором № 13499 від 14.07.11 р. за період з 12.08.11 р. до 06.04.12 р.
Пунктом 6.4. договору № 13499 від 14.07.11 р. встановлено, що за несвоєчасну сплату наданих послуг з перевезення вантажу, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При дослідженні розрахунку пені, наданого позивачем, судом було виявлено помилки, щодо періоду заборгованості, оскільки не було враховано кількість днів у високосному 2012 році та здійснено розрахунок за період понад 6 місяців, у зв'язку з чим судом виконано власний розрахунок цієї вимоги, наведений в таблиці.
Розрахунок розміру пені
Сума заборгованості, грн.Розмір облікової ставки НБУ Період прострочення Кількість днів прострочення Сума пені, грн. 2 836,22 7,75 % 12.08.11 р. -31.12.11 р. 142 171,03 7,75 % 01.01.12 р. -11.02.12 р. 42 50,45 3 015,51 7,75 % 23.08.11 р. -31.12.11 р. 131 167,75 7,75 % 01.01.12 р. -22.02.12 р. 53 67,68 12,50 7,75 % 05.09.11 р. -31.12.11 р. 118 0,63 7,75 % 01.01.12 р. -04.03.12 р. 64 0,34 1 353,50 7,75 % 26.09.11 р. -31.12.11 р. 97 55,75 7,75 % 01.01.12 р. -22.03.12 р. 82 47,00 7,50 % 23.03.12 р. -25.03.12 р. 3 1,66 4 082,37 7,75 % 05.10.11 р. -31.12.11 р. 88 152,56 7,75 % 01.01.12 р. -22.03.12 р. 82 141,77 7,50 % 23.03.12 -04.04.12 р. 13 21,75 ВСЬОГО: 878,37 Таким чином, за розрахунком суду підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за порушення грошового зобов'язання 878,37 грн. пені за неналежне виконання грошового зобов'язання щодо оплати послуг за договором № 13499 від 14.07.11 р. за період з 12.08.11 р. до 04.04.12 р.
Враховуючи наведене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марканова Груп»підлягає задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 626, 628, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 22, 32, 33, 44, 49, 55, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Марканова Груп»(01004, м. Київ, вул. Басейна, 9, кімната 3, код ЄДРПОУ 37144836) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»(36039, м. Полтава, вул. Фрунзе, 57, код ЄДРПОУ 31316718) 11 300 (одинадцять тисяч триста) грн. 10 коп. основного боргу, 1 275 (одна тисяча двісті сімдесят п'ять) грн. 66 коп. 20 % річних, 878 (вісімсот сімдесят вісім) грн. 37 коп. пені та 1 593 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто три) грн. 24 коп. витрат на сплату судового збору.
3. У решті позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено 09.07.2012 р.
Суддя Гавриловська І.О.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2012 |
Оприлюднено | 24.07.2012 |
Номер документу | 25177966 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Гавриловська І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні