Рішення

від 09.07.2012 по справі 4/053-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" липня 2012 р. Справа № 4/053-12

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Броварського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія", м. Бровари

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник", м. Бровари

про стягнення 22 466, 47 грн.

за участю представників:

від прокуратури -Бобко І.В. -посвідчення;

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

Броварський міжрайонний прокурор Київської області (прокурор) звернувся до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" (позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" (відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 18 547,57 грн. за договором № 335 про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води від 01.07.2010 р., 1061, 96 грн. пені, 132, 84 грн. інфляційних втрат, 224,10 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.05.2012 р. було порушено провадження у справі № 4/053-12 та призначено до розгляду на 18.06.2012 р.

Ухвалою суду від 18.06.2012р. було відкладено розгляд справи на 09.07.2012р.

09.07.2012р. позивач, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача заборгованість за договором (основний борг) в розмірі 3047,57 грн. В іншій частині заявлені позовні вимоги залишені без змін. В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що відповідачем частково було проведено погашення заборгованості за договором № 335 про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води від 01.07.2010 р. в сумі 15 500, 00 грн. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідно до ч. 4 статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 55 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Враховуючи те, що у відповідності до вищезазначених норм законодавства, ціну позову вказує позивач, суд зазначає, що в даному випадку має місце нова ціна позову -6 966,47 грн., виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач повторно не забезпечив явку свого повноважного представника, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 24.05.2012р., наявне в матеріалах справи, документів, витребуваних в ухвалах суду не виконав, зокрема, письмового відзиву на позов не подав.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 09.07.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

встановив:

01 липня 2010 року між Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія", яке є правонаступником КП «Броваритеплоенергомережа»(виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" (споживач) було укладено договір № 335 про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води (теплопостачання), а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до умов договору КП «Броваритепловодоенергія»надає послугу з централізованого опалення в приміщення відповідача, що зазначене в додатку № 1 до договору № 335, а саме: приміщення магазину в житловому будинку, що знаходиться за адресою вул. Київська, 302 загальною площею 204,7 м.кв. Кількість спожитих послуг з централізованого опалення встановлюється згідно займаної площі.

На виконання умов договору, позивачем було надано відповідачеві послуги з централізованого опалення в розмірі 24 547,13 грн.

Згідно п. 2.3 договору, плата за надані послуги за наявності засобів обліку води і теплової енергії справляється за їх показаннями.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Плата за послуги теплопостачання здійснюється до 15 числа місяця, що передує місяцю надання послуг з теплопостачання в розмірі 100 % від вартості запланованого обсягу на наступний місяць (п.3.1, 3.4 договору).

Як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання за договором виконав неналежним чином, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 18 547,57 грн. за період з 01 грудня 2011 року по 01 травня 2012 року.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості в розмірі 15 500, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 31.05.2012р. по 02.07.2012р., з яких вбачається, що 31.05.2012р. відповідачем було сплачено 3000,00 грн.; 15.05.2012р. -3000,00 грн.; 08.06.2012р. -4000,00 грн.; 13.06.2012р. -2500,00 грн., 25.06.2012р. -500,00 грн., 02.07.2012р. -2500,00 грн., у зв'язку з чим станом на 06.07.2012р. залишилась неоплаченою заборгованість в розмірі 3 047,57 грн. На підтвердження вищезазначеної суми заборгованості позивачем також подано розрахунок за спожиту теплову енергію.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки по договору проводяться на підставі рахунків, які виписуються і направляються нашим підприємством відповідачу. Розмір нарахувань, що відображений в розрахунку за спожиту теплову енергію, підприємством проводився на підставі тарифів, затверджених рішеннями виконавчого комітету Броварської міської ради №510 від 11.10.2011 року.

Зважаючи на те, що відповідач за надані послуги в розмірі 24 547,13 грн. в повному обсязі не розрахувався, здійснивши лише часткові оплати, суд приходить до висновку, що відповідач свої зобов'язання за договором виконав неналежним чином, а тому на день розгляду спору за ним рахується заборгованість за надані послуги в розмірі 3047, 57 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не з'явився та в силу вищезазначених норм законодавства не надав суду доказів оплати заборгованості, у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" заборгованості в розмірі 3047,57 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються та, відповідно, підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, прокурором також заявлені до стягнення 1061, 96 грн. пені, нарахованої у відповідності до умов договору за період з 16.11.2011р. по 01.05.2012р.

Згідно п.п. 2 п. 5.1 договору, споживач несе відповідальність за несвоєчасне внесення платежів за послуги -шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через шість місяців з дня виникнення боргу.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

У відповідності до розрахунку, який міститься в матеріалах справи, нарахування суми неустойки здійснено від кожного акта окремо та з посиланням на норми ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Зважаючи на те, що часткові оплати відповідачем здійснювались починаючи з 31.05.2012р., заявлені позивачем до стягнення 1061, 96 грн. пені за період з 16.11.2011р. по 01.05.2012р. (до дня першого внесення платежу) є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, судом було перевірено правильність нарахування пені з урахуванням норм чинного законодавства щодо нарахування неустойки, а також п. 3.4., п.п. 2 п. 5.1 та встановлено, що заявлені позивачем до стягнення 1061,96 грн. пені підлягають задоволенню в повному обсязі.

До того ж, позивач, посилаючись на п.п. 5 п. 5.1 договору, просить суд стягнути з відповідача 2500,00 грн. штрафу за неповернення акту про надання послуг або акту звірки взаєморозрахунків шляхом сплати виконавцю штрафу в розмірі 500 грн. за кожен неповернутий акт.

Відповідно до п.3.10. договору, фактично надані виконавцем послуги з теплопостачання у відповідному місяці оформляються актом про надання послуг. виконавець зобов'язується направити споживачу на адресу що зазначена в договорі, акт про надання послуг, а споживач зобов'язується протягом 5-ти днів з моменту його отримання повернути його виконавцю в належно оформленому вигляді.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача направлялись акти про надання послуг за спірний період, що підтверджується списками згрупованих поштових відправлень, які відповідачем повернуті не були.

Згідно п. 3.12 Договору, у випадку неповернення споживачем належно оформлених актів та відсутності письмових заперечень, послуги теплопостачання вважаються наданими та прийнятими споживачем.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Зважаючи на те, що акти на адресу відповідача були направлені, доказів їх повернення на адресу позивача ТОВ «Домобудівник»суду не надало, а також те, що договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу, суд приходить до висновку про правомірність заявлених вимог щодо стягнення 2500,00 грн. штрафу, які, в свою чергу, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вказаної правової позиції також дотримується Верховний суд України, про що викладено в постанові від 27.04.2012р. № 06/5026/1052/2011.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 132, 84 грн. інфляційних втрат та 224,10 грн. 3% річних.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок відповідає вимогам законодавства (відповідно до перерахунку здійсненого судом) та обставинам справи, а тому вимога про стягнення інфляційних втрат в розмірі 132,84 грн. та 3% річних -224,10 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3047,57 грн. боргу, 224,10 грн. 3% річних, 132,84 грн. інфляційних втрат, 1061,96 грн. пені, 2500,00 грн. штрафу.

Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору, судовий збір відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 4, код ЄДРПОУ 20586213) на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "Броваритепловодоенергія" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, 3а, код ЄДРПОУ 13711949) -3047 (три тисячі сорок сім) грн. 57 коп. боргу, 224 (двісті двадцять чотири) грн. 10 коп. 3% річних, 132 (сто тридцять дві) грн. 84 коп. інфляційних втрат, 1061 (одну тисячу шістдесят одну) грн. 96 коп. пені, 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 4, код ЄДРПОУ 20586213) в доход Державного бюджету України 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання та складання повного тексту рішення: 12.07.2012р.

Суддя О.В. Щоткін