Рішення

від 12.07.2012 по справі 14/5014/1211/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.07.12 Справа № 14/5014/1211/2012

За позовом

Приватного підприємства "Віраж", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Русто", м. Перевальськ Луганської області

про стягнення 355 000 грн. 00 коп. Суддя Лісовицький Є.А.

Представники:

від позивача: Цукер І.Б., довіреність № б/н від 12.07.12.

від відповідача: не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 55 000 грн. в якості виконання по векселю серії АА № 2292555 від 12.04.2012р.

Відповідач визнав позов.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

В С Т А Н О В И В:

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначає, що він є держателем простого векселя серії АА № 2292555 від 12.04.2012р. зі строком платежу «за пред'явленням»на суму 355 000 грн. 00 коп. Вказаний вексель виданий наказу ТОВ «Юрфаксмомпсонт». На зворотній стороні векселя мається бланковий індосамент, виконаний ТОВ «Юрфаксмомпсонт». Згідно з актом пред'явлення векселя до платежу позивач пред'явив зазначений вексель до платежу 20.04.2012.

Оскільки відповідачем в добровільному порядку заборгованість за векселем не сплачена, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Згідно ч.7 ст.164 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання мають право в порядку, встановленому законом, випускати в обіг векселі - боргові цінні папери, які посвідчують безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Згідно ст.75 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон) простий вексель містить: назву «простий вексель», яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому має бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця видачі простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Позивач є векселедержателем простого векселя серії АА № 2292555 від 12.04.2012р.

За вказаним векселем зазначено строк платежу «за пред'явленням», тобто держатель цього векселя має право звернутися до векселедавця з вимогою в будь-який момент, що в даному випадку і мало місце та підтверджується актом пред'явлення векселю до платежу від 20.04.1202 та не оспорюється відповідачем.

Відповідно до ст.76 Уніфікованого Закону документ, в якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті, а саме: простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням; при відсутності особливого значення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця; простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця.

Стаття 77 Уніфікованого закону визначає, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо індосаменту, строку платежу, платежу, права регресу у разі неплатежу, платежу у порядку посередництва, копій, змін, позовної давності, неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків. До простого векселя також застосовуються такі положення: положення щодо забезпечення авалем; у випадку, передбаченому в останньому абзаці статті 31, якщо в авалі не зазначено, за кого він даний, вважається, що він даний за векселедавця простого векселя.

Згідно ст.11 Уніфікованого Закону будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.

Відповідно до ст.13 Закону індосамент повинен бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом. Індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). В останньому випадку для того, щоб мати чинність, індосамент повинен бути написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі).

Згідно ст.14 Закону індосамент переносить всі права, що випливають з переказного векселя. Якщо індосамент є бланковим, то держатель векселя може: заповнити бланк або на своє ім'я, або на ім'я будь-якої іншої особи; реіндосувати вексель через бланковий індосамент або будь-якій іншій особі; передати вексель третій особі, не заповнюючи бланк і не вчиняючи індосаменту.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим. Закреслені індосаменти вважаються при цьому ненаписаними. Якщо за бланковим індосаментом іде інший індосамент, то особа, яка підписала останній, вважається такою, що придбала вексель за бланковим індосаментом.

В даному випадку простий вексель серії АА № 2292555 від 12.04.2012р. на зворотній стороні має застереження про наказ «платити наказу», що підписаний директором і головним бухгалтером ПП«Юрфаксмомпсонт»та засвідчений печаткою підприємства.

Отже, напис, який виконаний на звороті простого векселя серії АА № 2292555 від 12.04.2012р. є бланковим індосаментом і згідно ст.14 Уніфікованого Закону вказане підприємство перевело всі свої права, що випливають з цього векселя, на будь-яку іншу особу, яка пред'явить вексель до платежу.

Оскільки право Приватного підприємства "Віраж" на простий вексель серії АА № 2292555 від 12.04.2012р. базується на бланковому індосаменті, у відповідності до ст.16 Уніфікованого Закону позивач є його законним власником, а тому не має доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем.

Такий висновок узгоджується з п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 08.06.2007 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів», в якому зазначено, що згідно зі ст.ст.16, 17 Уніфікованого Закону особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим; якщо останній індосамент є бланковим або на пред'явника (тобто в ньому не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться й така особа має всі права за векселем, у тому числі право вимоги платежу за ним.

На підставі викладеного, позивач пред'явив відповідачу до платежу простий вексель серії АА № 2292555 від 12.04.2012р., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Приймаючи до уваги викладене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов Приватного підприємства "Віраж" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Русто", м. Перевальськ про стягнення 355000 грн. 00 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Русто", м. Перевальськ, вул. Перова, 23, ідентифікаційний код 37412684 на користь Приватного підприємства "Віраж" , м. Луганськ, провул.Богдановський, 24, ідентифікаційний код 30199354 борг 355000 грн., витрати на сплачений судовий збір 7100 грн. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 12.07.12 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Дата підписання рішення 16 липня 2012 р.

Суддя Є.А.Лісовицький