Рішення

від 10.07.2012 по справі 5011-3/7729-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/7729-2012 10.07.12

За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Журнал «Київ»

Про стягнення 5 639,53 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Ковальчук В.М. -по дов. № 155/1/03-23 від 03.01.2012

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Журнал «Київ»5 639,53 грн. боргу по орендній платі, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору № 10/0240 від 14.08.2002 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) після закінчення строку дії договору за період з серпня 2009 року по серпень 2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/7729-2012 та призначено її до розгляду на 26.06.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/7606-2012 від 26.06.2012, в зв'язку з не з'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 14.06.2012, розгляд справи був відкладений на 10.07.2012.

Позивач в судовому засіданні 10.07.2012 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 10.07.2012 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 14.06.2012 та ухвали від 26.06.2012 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул.. Трьохсвятительська, 4-Б та на адресу : м. Київ, вул. Десятинна, 11, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 14.06.2012 є юридичною адресою відповідача.

Проте, ухвали суду надіслані за вищевказаними адресами були повернуті до суду поштовими відділеннями зв'язку, оскільки адресат за вказаними адресами не знаходиться.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.07.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.08.2002 між Комунальним підприємство «Київжитлоспецексплуатація»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Журнал «Київ»(орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № 10/0240 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі розпорядження Київського міського голови № 47-МГ від 16.05.2001 передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення, далі -об'єкт оренди, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-Б, загальною площею 23 кв. м. для розміщення видавництва журналу.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди за період з 01.08.2009 по 31.08.2010, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 5 639,53 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що орендодавець зобов'язаний не пізніше 3-х днів з моменту підписання договору оренди передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди.

Згідно акту приймання-передачі від 14.08.2002 позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування нежиле приміщення за адресою м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-Б, загальною площею 23 кв. м.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 9.1. договору, строк дії останнього було встановлено з 16.05.2002 по 16.05.2005.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів справи позивач листом № 155/05-838 від 23.05.2005 повідомив відповідача про закінчення дії договору оренди № 10/0240 від 14.08.2002 на нежиле приміщення по вул. Трьохсвятительській, 4-Б у м. Києві, і дія його припиняється, в зв'язку з чим вимагав звільнити вказане приміщення та передати його за актом приймання-передачі позивачу.

Даний лист було надіслано відповідачу 25.05.2005, що підтверджується чеком поштового зв'язку № 1687 та списком згрупованих відправлень.

В зв'язку з наведеним судом встановлено, що строк договору оренди № 10/0240 від 14.08.2002 припинив свою дію 16.05.2005.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 1.3. договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої на момент початку дії договору становить 150,63 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Податок на додану вартість сплачується орендарем окремо від орендної плати у розмірах та порядку встановленому чинним законодавством України.

Таким чином, сторонами договору було узгоджено розмір оре ндної плати з визначенням її у сумі 150,63 грн. на місяць та з встановленням порядку подальшого обчислення її розміру за насту пні періоди шляхом корегування на індекс інфляції за попередній місяць, в т.ч. ПДВ.

Розмір орендної плати за серпень 2002 року разом з ПДВ -20% становить 180,75 грн.

Таким чином розмір орендної плати за вересень 2002 року має бути розрахований з урахуванням індексу інфляції, що діяв у серпні 2002 року, за жовтень 2002 року має бути розрахований з урахуванням індексу інфляції, що діяв у вересні 2002 року і так далі.

Згідно п. 5.9. договору у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний повернути орендоване приміщення орендодавцю в задовільному технічному стані з невіддільними поліпшеннями, зробленими орендарем.

Пункт 5.10. договору встановлює, що орендар має сплачувати орендну плату за весь період користування орендованими приміщеннями.

Наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі свідчить, що відповідач повернув, а позивач прийняв об'єкт оренди 01.09.2010.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 1.4. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Позивач у довідці по заборгованість зазначив, що в лютому місяці 2009 року від відповідача надійшли кошти в розмірі 2 063,73 грн., що відповідачем не спростовано.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення плати за оренду нежитлового приміщення, в результаті чого виникла заборгованість, яка за неоспореними відповідачем розрахунками позивача становить 5 639,53 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно п. 2.3. договору орендар зобов'язався вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідач фактично користувався у визначений позивачем період нежилим приміщенням, а тому зобов'язаний згідно договору та ч. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, сплачувати за таке користування плату.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 5 639,53 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Журнал «Київ»(м. Київ, вул. Десятинна, 11, код ЄДРПОУ 16396359) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 5 639 (п'ять тисяч шістсот тридцять дев'ять) грн. 53 коп. основного боргу, 1 609 (одна тисяч шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

СуддяВ.В.Сівакова

Рішення підписано 12.07.2012.