Рішення

від 04.07.2012 по справі 5011-37/5592-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-37/5592-2012 04.07.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіпан»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Орса»

про стягнення 303 954,38 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: Хаврошин М.С. -дов. № 39 від 01.04.12 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Орса»про стягнення 303 954,38 грн. основного боргу, 121 207,00 грн. пені та 100 193,41 грн. процентів річних за порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки № 27/03-Щ/09 від 06.03.2009 р. з додатковими угодами до нього та за договором поставки № 70/04-П/10 від 01.04.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.12 р. за даною позовною заявою було порушено провадження у справі № 5011-37/5592-2012, призначено справу до розгляду на 06.06.12 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 06.06.12 р. надав господарському суду документи на виконання вимог ухвали, які було залучено до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити; заявив клопотання про продовження строку вирішення спору, яке господарський суд, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, задовольнив.

Представник відповідача у судове засідання 06.06.12 р. не з'явився, вимог ухвали суду не виконав.

Приймаючи до уваги неявку представника відповідача і невиконання ним вимог ухвали суду від 28.04.12 р., то господарський суд ухвалою від 06.06.12 р. відклав розгляд справи і повторно зобов'язав відповідача виконати вимоги ухвали суду від 28.04.12 р. № 5011-37/5592-2012.

У судовому засіданні 04.07.12 р. представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог, яку було зареєстровано службою діловодства Господарського суду м. Києва та залучено до матеріалів справи; позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підтримав та просив їх задовольнити.

У відповідності до даної заяви про зменшення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача тільки суму основного боргу у розмірі 303 954,38 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 27/03-Щ/09 від 06.03.2009 р. з додатковими угодами до нього та за договором поставки № 70/04-П/10 від 01.04.2010 р.

У відповідності до 4 частини статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, з огляду на те, що судом прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог, то у вирішенні спору має місце нова ціна позову -303 954,38 грн.

Представник відповідача у судове засідання 04.07.12 р. повторно не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Зокрема, відповідно до повідомлення відділення поштового зв'язку -«за закінченням терміну зберігання».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи-учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіпан»(продавець, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Орса»(покупець) був укладений договір поставки № 27/03-Щ/09 від 06.03.09 р., додаткові угоди до нього № 2 від 01.05.09 р., № 2/0/1 від 01.06.09 р., № 2/1 від 11.09.09 р. та № 3 від 02.11.09 р., а також договір поставки № 70/04-П/10 від 01.04.10 р.

У відповідності до частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Згідно з п. 1.1. договорів поставки № 27/03-Щ/09 від 06.03.09 р. та № 70/04-П/10 від 01.04.10 р., постачальник зобов'язується поставити у власність покупця щебінь гранітний різних фракцій (продукція), а покупець зобов'язується оплатити та прийняти продукцію на умовах даного договору та додаткових угод до них.

Умови зазначених договорів свідчать про те, що за своєю правовою природою вони є договорами поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 3.1. договорів № 27/03-Щ/09 від 06.03.09 р. та № 70/04-П/10 від 01.04.10 р., поставка продукції здійснюється на умовах EXW-склад продавця (Інкотермс-2000) за адресою: Київська область, Фастівський район, Дорогинська сільська рада, промплощадка Кощіївського гранітного кар'єру (місце поставки) з завантаженням продукції в автомобільний транспорт покупця.

Пунктом 3.2. вищевказаних договорів, строк поставки продукції 30 робочих днів з дати її оплати покупцем відповідно до п. 5.1. цих договорів за умови виконання покупцем своїх зобов'язань згідно з п. 4.3.2. При оплаті продукції частинами продавець несе зобов'язання по її поставці в межах фактично оплаченої покупцем суми. Конкретні терміни поставки продукції та час подачі автотранспорту під завантаження погоджуються сторонами додатково згідно з заявками покупця на поставку продукції.

Відповідно до п. 3.3. договорів № 27/03-Щ/09 від 06.03.09 р. та № 70/04-П/10 від 01.04.10 р., поставка продукції здійснюється автомобільними самоскидами партіями по 10-40 тон кожна (в залежності від вантажопідйомності та фактичної завантаженості самоскиду). Фактична кількість продукції в кожній партії визначається за даними ваг навантажувача продавця і вказується у відповідній товарно-транспортній накладній.

Згідно з п. 3.4. договорів № 27/03-Щ/09 від 06.03.09 р. та № 70/04-П/10 від 01.04.10 р., на кожну відвантажену партію продукції продавець оформляє товарно-транспортну накладну та надає паспорт якості.

Пунктом 3.5. вищевказаних договорі визначено, що приймання покупцем продукції здійснюється шляхом підписання уповноваженою особою покупця товарно-транспортних накладних та видаткових накладних продавця. Продукція приймається:

- по кількості -згідно даних про вагу продукції, вказаних у відповідній товарно-транспортній накладній;

- по якості -згідно паспорта якості продавця та сертифіката відповідності.

Відповідно до п. 3.6. договору № 27/03-Щ/09 від 06.03.09 р., продавець щоденно, на наступний робочий день за днем фактичного відвантаження продукції, надає покупцю для підписання видаткову накладну на обсяг продукції, відвантажений покупцю за попередній день. Претензії щодо кількості та/чи якості поставленої продукції можуть пред'являтися покупцем до виїзду автотранспорту з продукцією з місця поставки. Претензії покупця щодо кількості та/чи якості поставленої продукції, пред'явлені ним після виїзду автотранспорту з продукцією з місця поставки розгляду та задоволенню продавцем не підлягають.

Згідно з п. 3.6. договору № 70/04-П/10 від 01.04.10 р., постачальник надає покупцю для підписання два екземпляри видаткових накладних на обсяг продукції, відвантажений покупцю, які повинні бути підписані відповідною уповноваженою особою покупця протягом одного робочого дня з моменту їх отримання. Після цього один екземпляр видаткових накладних передається покупцем в бухгалтерію постачальника. Претензії щодо кількості та/чи якості поставленої продукції можуть пред'являтися покупцем до підписання ним відповідної товарно-транспортної накладної на продукцію.

Пунктом 3.7. договору № 27/03-Щ/09 від 06.03.09 р. передбачено, що оригінал податкової накладної та копія сертифікату відповідності на продукцію надається покупцю при відвантаженні першої партії продукції.

Пунктом 3.7. договору № 70/04-П/10 від 01.04.10 р. передбачено, що копія сертифікату відповідності на продукцію надається покупцю при відвантаженні першої партії продукції, а оригінал податкової накладної надсилається покупцю поштою.

У відповідності до пунктів 3.8. договорів № 27/03-Щ/09 від 06.03.09 р. та № 70/04-П/10 від 01.04.10 р., датою поставки продукції та датою переходу права власності на продукцію від продавця до покупця вважається дата, зазначена у відповідній видатковій накладній продавця, підписаній уповноваженою особою покупця.

Згідно з п. 5.1. договору № 27/03-Щ/09 від 06.03.09 р., оплата продукції, що поставляється за даним договором, проводиться покупцем на умовах 100 % попередньої оплати шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом тридцяти календарних днів з дати підписання цього договору. за погодженням з продавцем допускається оплата продукції частинами.

Відповідно до п. 5.1 договору № 70/04-П/10 від 01.04.10 р., оплата продукції, що поставляється за даним договором , проводиться покупцем у безготівковому порядку протягом семи календарних днів з дати поставки відповідної партії продукції, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Пунктом 5.2. договору № 27/03-Щ/09 від 06.03.09 р. визначено, що підставою для перерахування грошових коштів є відповідний рахунок-фактура продавця, який надається покупцю в день підписання цього договору.

Пунктом 5.2. договору № 70/04-П/10 від 01.04.10 р. визначено, що підставою для перерахування грошових коштів є даний договір чи відповідні додаткові угоди до нього.

Згідно з п. 5.3. договору № 27/03-Щ/09 від 06.03.09 р., датою оплати продукції покупцем є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Відповідно до п. 5.3. договору № 70/04-П/10 від 01.04.10 р., датою оплати продукції покупцем є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника чи дата їх надходження до каси постачальника.

Пунктом 5.4. договорів № 27/03-Щ/09 від 06.03.09 р. та № 70/04-П/10 від 01.04.10 р. передбачено, що за додатковим погодженням сторін у формі додаткової угоди до даних договорів можливі інші способи розрахунків, які не суперечать законодавству України.

Таким чином до договору № 27/03-Щ/09 від 06.03.09 р. були укладені додаткові угоди до нього № 2 від 01.05.09 р., № 2/0/1 від 01.06.09 р., № 2/1 від 11.09.09 р. та № 3 від 02.11.09 р., в яких було обумовлено додаткові поставки продукції, їх вартість, умови поставки та розрахунків.

Позивач пояснив суду, що ним на виконання вищезазначених договорів та додаткових угод було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 303 954,38 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими особами та скріпленими печатками сторін видатковими накладними № SI/CK-03155 від 19.06.09 р. на суму 3 987,16 грн., № SI/CK-06119 від 08.09.09 р. на суму 13 470,30 грн., № SI/CK-06163 від 09.09.09 р. на суму 16 430,26 грн., № SI/CK-06175 від 10.09.09 р. на суму 14 977,21 грн., № SI/CK-06203 від 11.09.09 р. на суму 20 102,68 грн., № SI/CK-06236 від 12.09.09 р. на суму 11 412,76 грн., № SI/CK-06299 від 14.09.09 р. на суму 5 295,00 грн., № SI/CK-06316 від 15.09.09 р. на суму 7 587,76 грн., № SI/CK-06338 від 16.09.09 р. на суму 3 044,10 грн., № SI/CK-06382 від 17.09.09 р. на суму 1 528,20 грн., № SI/CK-06400 від 18.09.09 р. на суму 10 056,76 грн., № SI/CK-06693 від 21.09.09 р. на суму 2 737,80 грн., № SI/CK-06554 від 22.09.09 р. на суму 679,66 грн., № SI/CK-06573 від 23.09.09 р. на суму 3 774,60 грн., № SI/CK-06591 від 24.09.09 р. на суму 5 317,36 грн., № SI/CK-06609 від 25.09.09 р. на суму 14 716,50 грн., № SI/CK-06648 від 28.09.09 р. на суму 10 721,70 грн., № SI/CK-06701 від 30.09.09 р. на суму 4 262,70 грн., № SI/CK-06916 від 02.10.09 р. на суму 3 351,46 грн., № SI/CK-06927 від 05.10.09 р. на суму 4 212,00 грн., № SI/CK-06968 від 06.10.09 р. на суму 3 202,20 грн., № SI/CK-06986 від 07.10.09 р. на суму 3 919,80 грн., № SI/CK-07009 від 08.10.09 р. на суму 2 970,61 грн., № SI/CK-07094 від 09.10.09 р. на суму 1 112,40 грн., № SI/CK-07159 від 13.10.09 р. на суму 3 161,40 грн., № SI/CK-07193 від 14.10.09 р. на суму 1 697,40 грн., № SI/CK-07317 від 16.10.09 р. на суму 3 102,30 грн., № SI/CK-07296 від 17.10.09 р. на суму 7 052,40 грн., № SI/CK-07401 від 20.10.09 р. на суму 6 214,05 грн., № SI-07895 від 05.11.09 р. на суму 8 937,55 грн., № SI-07911 від 06.11.09 р. на суму 2 054,90 грн., № SI-07929 від 09.11.09 р. на суму 1 275,65 грн., № SI-07943 від 10.11.09 р. на суму 3 412,20 грн., № SI-08136 від 11.11.09 р. на суму 3 472,00 грн., № SI-08155 від 12.11.09 р. на суму 4 326,35 грн., № SI-08214 від 13.11.09 р. на суму 11 531,75 грн., № SI-08221 від 14.11.09 р. на суму 9 341,25 грн., № SI-08231 від 16.11.09 р. на суму 9 587,65 грн., № SI-08254 від 17.11.09 р. на суму 6 262,35 грн., № SI-08269 від 18.11.09 р. на суму 7 447,15 грн., № SI-08295 від 19.11.09 р. на суму 4 690,60 грн., № SI-08346 від 20.11.09 р. на суму 7 942,35 грн., № SI-08395 від 23.11.09 р. на суму 11 019,15 грн., № SI-08393 від 24.11.09 р. на суму 4 617,75 грн., № SI-08390 від 25.11.09 р. на суму 9 549,45 грн., № SI-08387 від 26.11.09 р. на суму 4 530,80 грн., № SI -0004019 від 13.07.10 р. на суму 8 185,20 грн., № SI-0004248 від 15.07.10 р. на суму 2 250,12 грн. та № SI-0004288 від 16.11.09 р. на суму 2 848,08 грн.

Крім того, між сторонами було підписано та скріплено печатками сторін акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.07.10 р., згідно з яким заборгованість відповідача становила 303 954,42 грн.

ТОВ «Сіпан»направило на адресу ТОВ «ТК «Орса»вимогу-претензію (вих. № 111 від 23.05.11 р.), згідно з якою вимагало у семиденний термін з дня отримання цієї вимоги погасити заборгованість за поставлену продукцію за договором поставки № 27/03-Щ/09 від 06.03.09 р., додатковими угодами до нього № 2 від 01.05.09 р., № 2/0/1 від 01.06.09 р., № 2/1 від 11.09.09 р. та № 3 від 02.11.09 р., а також договором поставки № 70/04-П/10 від 01.04.10 р. у розмірі 303 954,38 грн. (належним чином засвідчені копії доказів поштового відправлення даної вимоги-претензії додано до позовної заяви).

Однак, відповідач залишив без відповіді та реагування зазначену вимогу-претензію.

За таких обставин Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіпан»звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Орса»про стягнення 303 954,38 грн. основного боргу, 121 207,00 грн. пені та 100 193,41 грн. процентів річних за порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки № 27/03-Щ/09 від 06.03.2009 р. з додатковими угодами до нього та за договором поставки № 70/04-П/10 від 01.04.2010 р.

Оскільки позивач 04.07.12 р. надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка судом була прийнята, то справа № 5011-37/5592-2012 розглядається за новою ціною позову -303 954,38 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 27/03-Щ/09 від 06.03.2009 р. з додатковими угодами до нього та за договором поставки № 70/04-П/10 від 01.04.2010 р. виконав належним чином, зауважень щодо поставки продукції від відповідача не надходило, тоді як ТОВ «ТК «Орса»свої зобов'язання за даними договорами поставки та додатковими угодами належним чином не виконало -оплату за отриману продукцію не здійснило.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 303 954,38 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіпан»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Орса»щодо стягнення суми основного боргу за договором поставки № 27/03-Щ/09 від 06.03.2009 р. з додатковими угодами до нього та за договором поставки № 70/04-П/10 від 01.04.2010 р. у розмірі 303 954,38 грн. визнається господарським судом таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

У відповідності до п. 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Частинами 3 та 4 статті 7 Закону України «Про судовий збір»встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю; повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

За таких обставин, сплачений судовий збір у розмірі 4 410,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 530, 626, 628, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіпан»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Орса»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «Орса»(03134, м. Київ, вулиця Булгакова, 16, ідентифікаційний код 35756160) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіпан»(08512, Київська область, Фастівський район, село Дорогинка, вул. Кірова, 6, ідентифікаційний код 32981239) 303 954 (триста три тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 38 грн. основного боргу та 6 097 (шість тисяч дев'яносто сім) грн. 09 грн. витрат на сплату судового збору.

3. На підставі даного рішення повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Сіпан» (08512, Київська область, Фастівський район, село Дорогинка, вул. Кірова, 6, ідентифікаційний код 32981239) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 4 410,00 (чотири тисячі чотириста десять) грн. 00 коп., що перерахований платіжним дорученням № 0304-1 від 03.04.2012 р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачений.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 09.07.12 р.

Суддя Гавриловська І.О.