Рішення

від 11.07.2012 по справі 5015/2148/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.12 Справа№ 5015/2148/12

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим до відповідача:Городоцького споживчого товариства, м. Городок, Львівська область про:стягнення 13260,85 грн.

Суддя Артимович В.М.

При секретарі Савчин І.О.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - представник;

від відповідача: не з»явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, надалі -позивач, до Городоцького споживчого товариства, м. Городок, Львівська область, надалі -відповідач, про стягнення 13260,85 грн., з яких 9 697,08 грн. основний борг, 1 396,36 грн. інфляційні втрати, 557,91 грн. три відсотки річних.

Ухвалою суду від 30.05.2012 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено її розгляд на 07.06.2012 р. З підстав, викладених в ухвалах суду, розгляд справи відкладено на 18.06.2012 р., 03.07.2012 р., 11.07.2012 р.

26.06.2012 р. через канцелярію на розгляд суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 1 907,75 грн.

11.07.2012 р. через канцелярію на розгляд суду позивачем подано новий розрахунок позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, відповідно до якого стягненню підлягає 38,78 грн. інфляційних втрат та 119,55 грн. три відсотки річних.

В судове засідання 11.07.2012 р. з"явився представник позивача, надав суду пояснення по суті спору, уточнені позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в засідання суду 11.07.2012 р. не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Спір розглядається згідно ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

В судовому засіданні 11.07.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 16.07.2012 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне.

01.09.2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 227/09К.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов"язується передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов"язаний прийняти цей товар, оплатити його вартість та повертати тару у відповідності з умовами даного договору.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного року.

Як вбачається із позовної заяви і доданих до справи матеріалів позивач свої зобов"язання перед відповідачем по поставці товару відповідно до вищевказаного договору виконав. На підтвердження цього суду надано належним чином оформлені видаткові накладні за спірний період -з червня по жовтень 2010 року.

Оплата товару згідно п. 4.1 договору здійснюється покупцем протягом семи календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

Проте, свій обов"язок щодо оплати вартості поставленого товару відповідач не виконав і на час розгляду справи судом заборгованість відповідача перед позивачем становить 9 697,08 грн.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази у справі, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення повністю, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов"язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов"язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Норма ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Частиною третьою статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) , а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Отже, господарське зобов'язання, яке виникло між позивачем та відповідачем за договором поставки, в силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України має бути належним чином виконано відповідно до вказівок закону та договору.

Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача правомірно підлягає 9 697,08 грн. основного боргу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з уточненим розрахунком позовних вимог, долученим позивачем, розмір інфляційних втрат за період з січня по травень 2012 р. становить 38,78 грн. , а сума трьох процентів річних - 119,55 грн., які нараховані позивачем правомірно і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, суд прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Уточнені позовні вимоги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, задоволити повністю.

2. Стягнути з Городоцького споживчого товариства ( 81500, Львівська область, Городоцький район, м. Городок, вул. Паркова, 1; код ЄДРПОУ 01759201) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (95034, Автономна АДРЕСА_1;

і.к. НОМЕР_1) 9 697,08 грн. основного боргу, 38,78 грн. інфляційних втрат, 119, 55 грн. три відсотки річних та 1 609,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя Артимович В.М.