Рішення

від 10.07.2012 по справі 5026/859/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012 року Справа № 09/5026/859/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі судового засідання - Лавріненко С.І., за участю представника позивача - Кошова Ю.П. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" м.Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічної комплектації-2 Облагробуду" про стягнення 16887,74 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 16887,74 грн., а саме: 13586,74 грн. заборгованості за кредитним договором № SME/003/08 від 12 травня 2008 року, 2842,83 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 269,71 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 126,10 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 43,33 грн. інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту, 19,03 грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами укладено кредитний договір № SME/003/08 від 12 травня 2008 року, на підставі якого відповідач отримав кредит (грошові кошти) в сумі 38600,00 грн. Взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми кредиту та сплати процентів відповідач виконував неналежним чином, у зв'язку із чим утворилась заборгованість. Частково заборгованість по кредитному договору позичальником погашено. За неналежне виконання взятих на себе зобов'язань відповідачу нараховані договірні штрафні санкції, станом на 04.05.2012 року заборгованість становить 16887,74 грн.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав , представника у судове засідання вдруге не направив. Ухвала суду, направлена на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та Спеціальному витягу з ЄДР, повернулась до суду із довідкою пошти "За закінченням терміну зберігання".

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Згідно ст.64 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже судом належним чином виконаний обов'язок щодо повідомлення відповідача про дату та час судового засідання.

Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просили їх задовольнити.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені наступні обставини.

12 травня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (після перейменування - публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк", позивач у справі, кредитодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "УВТК-2 Облагробуду" (відповідач у справі, позичальник) укладено кредитний договір №SME/003/08 (далі - Договір), відповідно до якого кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (надалі за текстом - кредит) на умовах, визначених цим Договором та Додатковими угодами до нього, що складають невід'ємну частину Договору. Кредит надається в сумі 38600,00 грн., термін остаточного повернення кредиту 10 травня 2013 року, процентна ставка за користування кредитом 19 процентів річних (п.1.1).

У пункті 2.3 Договору сторони визначили графік повернення кредиту, відповідно до якого кредит повертається щомісячно з 11 червня 2008 року по 11 квітня 2013 року платежами по 643 грн., та до 10 травня 2013 року остаточне погашення кредиту.

Згідно п.2.7 Договору, проценти нараховують щомісячно за поточний календарний місяць, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення кредиту на фактичну заборгованість за кредитом із розрахунку календарної кількості днів у місяці. Проценти, нараховані за місяць, позичальник сплачує щомісяця, не пізніше календарного числа місяці, наступного за тим, за який вони нараховуються.

Відповідно до п.2.11 Договору кредитодавець має право призупинити надання траншів/кредиту та вимагати дострокового погашення заборгованості за цим Договором у разі наявності простроченої протягом більше п'яти банківських днів заборгованості за траншами/кредитом, нарахованими процентами та комісіями, передбаченими цим Договором.

Згідно п.3.3 Договору позичальник зобов'язаний повернути кредит відповідно до умов п.п.1.1.2, 2.3 цього Договору зі сплатою процентів за фактичне користування та сплатою штрафних санкцій при порушенні умов Договору; сплачувати кредитодавцю проценти та комісії на умовах, визначених цим Договором; на вимогу кредитодавця достроково повернути наявну заборгованість за кредитом та сплатити проценти за його користування, комісії, можливі штрафні санкції.

У пункті 4.3 Договору сторони домовились, що у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим Договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в національній валюті України в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п.1.1.3 цього Договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення виконання, за реквізитами та у день, вказаними кредитодавцем.

20 травня 2008 року сторони уклали Договір про зміни №SME/003/08/01 до кредитного договору №SME/003/08, у якому змінили процентну ставку за користування кредитом, встановивши її у розмірі 20% річних.

24 листопада 2008 року сторони уклали Договір про зміни №SME/003/08/02 до кредитного договору №SME/003/08, у якому змінили процентну ставку за користування кредитом, встановивши її у розмірі 27% річних.

На виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу 38600,00 грн., отже виконав свої зобов'язання у повному обсязі. В порушення умов договору одержаний кредит відповідач повернув частково, в сумі 25013,26 грн., згідно графіку - по липень 2011 року включно, станом на 04 травня 2012 року заборгованість за кредитом становила 13586,74 грн. (38600,00 грн. - 25013,26 грн.), що підтверджується розрахунком заборгованості.

Проценти за користування кредитними коштами відповідач сплатив включно по 31 липня 2011 року. За період з 01.08.2011 року по 04.05.2012 року не сплачені проценти в сумі 2842,83 грн.

У зв'язку із невиконанням відповідачем умов Договору, позивач направив йому листи-вимоги від 16.08.2011 року, від 18.08.2011 року та від 20.04.2012 року, у яких вимагав сплатити заборгованості за кредитом та проценти за користування кредитними коштами. Відповідач залишив вимоги без відповіді, заборгованість не сплатив.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення заборгованості за кредитним договором.

Кредитний договір №SME/003/08, на який посилається позивач, як на правову підставу виникнення зобов'язань та права на стягнення заявленої суми, за своєю правовою природою є господарським договором у сфері кредитування суб'єктів господарювання.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України (далі - ГК України) особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Правове регулювання фінансової та банківської діяльності визначено параграфом 1 глави 35 ГК України.

Відповідно до ч.2 ст.345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Частинами 2, 3 ст.346 ГК України визначено, що для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб'єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці. З цією метою банк має право попередньо вивчити стан господарської діяльності позичальника, його платоспроможність та спрогнозувати ризик непогашення кредиту. Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

У Цивільному кодексі України (далі - ЦК України) порядок виконання кредитних договорів врегульований параграфом 2 глави 71.

Так, відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Враховуючи викладені норми законодавства, умови Договору та вищенаведені докази у справі, суд вважає, що позивач правомірно скористався договірним правом на дострокове стягнення суми заборгованості за кредитним договором, його право на стягнення з відповідача 13586,74 грн. заборгованості за кредитним договором, 2842,83 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом є доведеним.

Стосовно застосування відповідальності за порушення виконання грошових зобов'язань, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач прострочив виконання грошових зобов'язань з повернення кредитних коштів та процентів за користування ними.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

У Договорі сторони встановили, що у разі несвоєчасного погашення кредиту, спати процентів та комісій, визначених цим Договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в національній валюті України в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п.1.1.3 цього Договору (27%), від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У статі 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, граничний розмір пені, який не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, визначений спеціальним законом, положення якого не встановлюють обмежень щодо визначення сторонами в договорі розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню (сплаті).

Оскільки встановлений Договором розмір відповідальності у вигляді пені за прострочення виконання грошових зобов'язань більший, встановленого вказаним законом обмеження, позивач нарахував відповідачу 269,71 грн. пені за прострочення повернення кредиту та 126,10 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом із обмеженням її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період прострочення з 03.11.2011 року по 04.05.2012 року. Розрахунок пені судом перевірено, він зроблений вірно.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень зазначеної норми, враховуючи правові позиції Верховного Суду України (ВСУ) щодо застосування ст.625 ЦК України (зокрема, постанова ВСУ від 15.11.2010 №4/720 та інші), наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та три проценти річних застосовуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені).

Розрахунок інфляційних нарахувань в сумі 43,33 грн. за несвоєчасне погашення кредиту, та в сумі 19,03 грн. за несвоєчасну сплату процентів відповідає обставинам справи, зроблений вірно.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись нормами законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 13586,74 грн. заборгованості за кредитним договором, 2842,83 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 269,71 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 126,10 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 43,33 грн. інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту, 19,03 грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1609,50 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Управління виробничо-технологічної комплектації-2 Облагробуду" (м.Черкаси, вул.Сурікова, 12А, ідентифікаційний код 21365183) на користь публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (м.Київ, вул.Зоологічна, 5, ідентифікаційний код 19017842) - 13586,74 грн. заборгованості за кредитним договором, 2842,83 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 269,71 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 126,10 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 43,33 грн. інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту, 19,03 грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів та 1609,50 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 12 липня 2012 року.

СУДДЯ Н.М. Курченко