Постанова

від 25.06.2012 по справі 07/5026/404/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2012 № 07/5026/404/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

при секретарі судового засідання: Камінській Т.О.,

розглядаючи апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Шевченка

на рішення господарського суду Черкаської області

від 26.04.2012 року

у справі № 07/5026/404/2012 (суддя - Дорошенко М.В.)

за позовом дочірнього підприємства «Техенерго», м. Київ

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Шевченка, Черкаська область, Черкаський район, с. Софіївка

про стягнення 62729,34грн.,-

за участю представників:

від позивача: Коваленко Р.О. - представник (дов. б/н від 30.12.2011 року);

від відповідача: Хандюк Т.О. - представник (дов. №10 від 30.01.2012 року);

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Техенерго» (надалі - ДП «Техенерго») звернулось до господарського суду Черкаської області про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Шевченка (надалі - СТОВ імені Шевченка) 62729,34грн., в тому числі 49787,31грн. пені, 3305,78грн. інфляційних втрат, 9636,25грн. 3% річних, мотивуючи вимоги наявністю заборгованості, зумовленої неналежним виконанням зобов'язань за договором №2049 від 16.06.2011р.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 26.04.2012 року у справі №07/5026/404/2012 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 49787,31грн. пені, 3305,78грн. інфляційних втрат, 9636,25грн. 3% річних та судові витрати.

Рішення мотивовано доведеністю позивачем факту неналежним виконанням зобов'язань за договором №2049 від 16.06.2011р.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Шевченка звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 26.04.2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, скаржник посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження.

Позивач скористався своїм правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, надав відзив на апеляційну скаргу.

14.06.2012 року у зв'язку з неявкою в судові засідання позивача, розгляд справи в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладався на 25.06.2012 року.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити повністю, а рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив частково, вважає рішення законним та обґрунтованим в частині стягнення з відповідача 49291,48грн. пені, 3305,78грн. інфляційних втрат та 9540,29грн. 3% річних, просив в цій частині відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

25.06.2012 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 16.06.2011року між дочірнім підприємством "Техенерго" (в тексті договору - продавець) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю імені Шевченка (в тексті договору - покупець) укладено договір купівлі-продажу №2049 (надалі - договір), згідно якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити скляні банки з прозорого скла відповідно до наданих покупцем креслень, наведених у додатку №2 до цього договору. Кількість, асортимент, ціну товару сторони визначили у специфікаціях до даного договору (т.1 а.с.13-16).

Відповідно до п. 2.1 договору товар поставляється продавцем покупцю автомобільним транспортом на умовах FCA -смт. Підківка, відповідно до Міжнародних правил Інкотермс в редакції 2010. Відвантаження товару покупцю здійснюється зі складів продавця за адресою: Україна, Київська область, смт. Підківка, вул. Жовтнева, 1, транспортні витрати на перевезення товару оплачує покупець. Моментом поставки визначається фактична передача покупцю товару та підписання представниками сторін накладної на товар.

Згідно п. 2.2. договору товар поставляється по узгодженому сторонами графіку (додаток №3 до договору), який може змінюватися за згодою сторін. У такому разі сторони підписують новий додаток до договору.

Розділ 4 договору передбачає ціну та умови оплати.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що загальна сума договору складає 1400000 грн., і може змінюватися за згодою сторін протягом дії даного договору, що відображається в специфікаціях, підписаних протягом дії даного договору.

Відповідно до п. 4.2 договору покупець здійснює оплату за поставлений товар на протязі 60 календарних днів з дати поставки.

Згідно п. 4.4 договору розрахунок за товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, вказаний в цьому договорі.

Термін дії даного договору - від дати підписання його сторонами і до 31.12.2012 року (п.11.1 договору).

До договору укладено додатки №1, 2, 3 від 16.06.2011р. та специфікації №1 від 16.06.2011р., №2 від 25.08.2011р., №3 від 01.09.2011р., №4 від 20.10.2011р. (т.1 а.с.17-23).

Матеріали справи свідчать, що між ДП «Техенерго» та СТОВ імені Шевченка виникли зобов'язання, які мають ознаки договору поставки та договору купівлі-продажу.

Згідно зі статтями 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання договору позивачем виставлено рахунки-фактури №167 від 01.07.2011р. на суму 114920,00 грн., №170 від 05.07.2011р. на суму 55161,60 грн., №243 від 08.07.2011р. на суму 59758,40 грн., №244 від 12.07.2011р. на суму 55161,60 грн., №245 від 13.07.2011р. на суму 55161,60 грн., №246 від 23.07.2011р. на суму 59758,40 грн., №251 від 08.08.2011р. на суму 59758,40 грн., №252 від 09.08.2011р. на суму 59758,40 грн., №253 від 09.08.2011р. на суму 59758,40 грн., №254 від 09.08.2011р. на суму 59758,40 грн., №255 від 09.08.2011р. на суму 59758,40 грн., №256 від 09.08.2011р. на суму 59758,40 грн., №257 від 09.08.2011р. на суму 59758,40 грн., №258 від 10.08.2011р. на суму 55161,60 грн., №283 від 26.08.2011р. на суму 85293 грн., №293 від 15.09.2011р. на суму 119516,80 грн., №314 від 20.10.2011р. на суму 85293 грн. (т.1 а.с.108-124).

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що наявні в матеріалах справи рахунки на попередню оплату товару є неналежними доказами поставки товару на умовах договору №2049 від 16.06.2011р., в силу положень п.12.1 договору його умови були змінені, що свідчить про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Так, пункт 12.1 договору передбачає, що домовленості, додатки (специфікації), додаткові угоди, акти і протоколи, які складені після підписання цього договору, що змінюють або доповнюють зміст окремих положень договору, дійсні за умови підписання їх повноважними представниками сторін. Вказані документи складають невід'ємну частину даного договору.

Відповідно до п.9.4 договору у випадку відсутності (неправильного оформлення) відповідних документів, що супроводжують поставку, про що покупець повідомляє продавця, продавець протягом 5 календарних днів зобов'язаний привести документи до належного стану.

Колегія суддів вважає зазначені посилання скаржника необґрунтованими, оскільки згідно п.4.2 договору строк оплати товару залежить від дати поставки товару, а не виставлення рахунків. Ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного провадження відповідач не надав доказів звернення до позивача в порядку п.9.4 договору.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу продукцію на загальну суму 1163494,80 грн., що підтверджується видатковими накладними №1438 від 01.07.2011р., №1443 від 02.07.2011р., №1478 від 05.07.2011р., №1536 від 08.07.2011р., №1567 від 12.07.2011р., №1592 від 13.07.2011р., №1776 від 23.07.2011р., №1951 від 08.08.2011р., №1961, №1962, №1966, №1967 і №1968 від 09.08.2011р., №1977 і №1981 від 10.08.2011р., №2125 від 27.08.2011р., №2234 і №2235 від 15.09.2011р. та №2283 від 21.10.2011р., довіреностями №15 від 01.07.2011р., №23 від 13.07.2012р., №29 від 23.07.2011р., №50 від 04.08.2011р., №60 від 26.08.2011р., №74 від 15.09.2011р. та №94 від 20.10.2011р. (т.1 а.с.24-42, 65-71).

СТОВ імені Шевченка за поставлений товар розрахувався повністю у сумі 1163494,80 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача та платіжними дорученнями №5837 від 28.09.2011р. на суму 4920,00грн., №6359 від 20.10.2011р. на суму 80000,00 грн., №6537 від 28.10.2011р. на суму 5293,00 грн., №7979 від 12.01.2012р. на суму 24707,00грн., №7980 від 12.01.2012р. на суму 55161,60грн., №7981 від 12.01.2012р. на суму 20131,40грн., №8164 від 20.01.2012р. на суму 39627,00грн., №8165 від 20.01.2012р. на суму 55161,60грн., №8166 від 20.01.2012р. на суму 5211,40грн., №8191 від 23.01.2012р. на суму 49950,20грн., №8192 від 23.01.2012р. на суму 50049,80грн., №8236 від 24.01.2012р. на суму 9708,60грн., №8238 від 24.01.2012р. на суму 59758,40грн., №8239 від 24.01.2012р. на суму 30533,00грн., №8295 від 25.01.2012р. на суму 15613,00грн., №8296 від 25.01.2012р. на суму 29225,40грн., №8297 від 25.01.2012р. на суму 55161,60грн., №8374 від 26.01.2012р. на суму 44145,40грн., №8375 від 26.01.2012р. на суму 59758,40грн., №8376 від 26.01.2012р. на суму 59758,40грн., №8377 від 26.01.2012р. на суму 36000,00грн., №8420 від 27.01.2012р. на суму 23758,40грн., №8421 від 27.01.2012р. на суму 59758,40грн., №8425 від 27.01.2012р. на суму 85293,00грн., №8434 від 27.01.2012р. на суму 81000,00грн., №8499 від 31.01.2012р. на суму 38516,80 грн. та №8537 від 01.02.2012р. на суму 85293,00грн. (т.1 а.с.43-54, 125-151).

Позивач просить стягнути з відповідача 3305,78грн. інфляційних втрат, 9636,25грн. 3% річних та 49787,31грн. пені.

Як передбачено пунктом 9.2 договору, у випадку прострочення термінів розрахунків за поставлений товар, згідно п.4.2 даного договору, покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно оплаченого/неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Місцевим господарським судом позов задоволено повністю, стягнуто з СТОВ імені Шевченка на користь ДП «Техенерго» 9636,25грн. 3% річних, 3305,78грн. інфляційних втрат та 49787,31грн. пені.

В обгрунтування апеляційної скарги скаржник, зокрема, посилається на невірний розрахунок 3% річних, інфляційних втрат та пені.

У відзиві до апеляційної скарги позивач частково погодився із доводами апеляційної скарги та надав розрахунок заборгованості, згідно якого підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 49291,48грн. пені, 3305,78грн. інфляційних втрат та 9540,29грн. 3% річних.

Враховуючи вимоги статей 530, 611, 612, 614 ЦК України, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що несплата заборгованості по договору є порушенням зобов'язання, а тому наявні підстави для застосування встановленої статтею 625 Цивільного кодексу України відповідальності та, відповідно до розрахунку апеляційного господарського суду, стягнення з СТОВ імені Шевченка на користь ДП «Техенерго» 49291,48грн. пені, 3305,78грн. інфляційних втрат та 9540,29грн. 3% річних.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Аналізуючи положення наведених норм та представлені сторонами докази, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що позивач належними та допустимими доказами довів факт порушення відповідачем свого права, в зв'язку з чим підлягає стягненню 49291,48грн. пені, 3305,78грн. інфляційних втрат та 9540,29грн. 3% річних.

Зважаючи на те, що судова колегія находить апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Черкаської області від 26.04.2012 року у справі №07/5026/404/2012 - скасуванню в частині, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 495,83грн. пені та 95,96грн. 3% річних. В іншій частині рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на частково скасування апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

Керуючись статтями 43, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Шевченка на рішення господарського суду Черкаської області від 26.04.2012 року у справі №07/5026/404/2012 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 26.04.2012 року у справі №07/5026/404/2012 в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю імені Шевченка на користь дочірнього підприємства «Техенерго» 495,83грн. пені та 95,96грн. 3% річних скасувати та постановити в цій частині нове рішення.

3. Відмовити в частині позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю імені Шевченка на користь дочірнього підприємства «Техенерго» 495,83грн. пені та 95,96грн. 3% річних.

4. В іншій частині рішення господарського суду Черкаської області від 26.04.2012 року у справі №07/5026/404/2012 залишити без змін.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю імені Шевченка (19610, Черкаська область, Черкаський район, с. Софіївка, вул. Шевченка, 39, код ЄДРПОУ 03793419) на користь дочірнього підприємства «Техенерго» (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А, код ЄДРПОУ 32072610) 1594,70грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто чотири гривні 70 коп.) судового збору за розгляд справи місцевим господарським судом.

6. Стягнути з дочірнього підприємства «Техенерго» (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29А, код ЄДРПОУ 32072610) на користь товариства з обмеженою відповідальністю імені Шевченка (19610, Черкаська область, Черкаський район, с. Софіївка, вул. Шевченка, 39, код ЄДРПОУ 03793419) 7,64 грн. (сім гривень 64 коп.) судового збору за розгляд справи апеляційним господарським судом.

7. Доручити господарському суду Черкаської області видати наказ на виконання зазначеної постанови суду.

8. Матеріали справи №07/5026/404/2012 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Майданевич А.Г.

Гаврилюк О.М.