423/496/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 червня 2012 р. Магдалинівський районний суд
Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді -Новік Д.І.
при секретарі -Ровном І.О.
за участю: представника позивача -адвоката Дуленчук І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Магдалинівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, треті особи: відділ держкомзему в Магдалинівському районі Дніпропетровської області, Личківська сільська рада Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання права на 2/3 частки спадкового майна в порядку спадкування за законом, зобов'язання зареєструвати нову редакцію статуту та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Магдалинівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, треті особи: відділ держкомзему в Магдалинівському районі Дніпропетровської області, Личківська сільська рада Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання права на 1/2 частку спадкового майна в порядку спадкування за законом, зобов'язання зареєструвати нову редакцію статуту, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідачів та третіх осіб про визнання права на 2/3 частки спадкового майна в порядку спадкування за законом, зобов'язання зареєструвати нову редакцію статуту. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач в позовній заяві посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його син -ОСОБА_7, про що видано свідоцтво про його смерть НОМЕР_1 від 28 травня 2011 року, після смерті якого залишилась спадщина, що складається з селянського фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_4», ідентифікаційний код юридичної особи № 20241384, зареєстрованого Магдалинівською районною державною адміністрацією від 12 жовтня 1992 року. Для ведення селянського (фермерського) господарства «ІНФОРМАЦІЯ_4»його сину -померлому ОСОБА_7 була надана в постійне користування земельна ділянка площею 56,6 га, розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серія ДП Мд № 000041, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за Мд № 106 від 28 вересня 1992 року. За життя його син ОСОБА_7 заповіт не залишав. Відповідно до ст. 1261 ЦК України він, його мати ОСОБА_3, а також його донька -ОСОБА_4 є його спадкоємицями першої черги за законом, при цьому ОСОБА_3 у встановлений законом строк відмовилась від прийняття належної їй 1/3 частки спадщини на його користь. У встановлений законом шестимісячний строк позивач подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва на право на спадщину йому відмовили посилаючись на те, що відсутній склад спадкового майна фермерського господарства, в зв'язку з чим він звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічною позовної заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Магдалинівська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, треті особи: відділ держкомзему в Магдалинівському районі Дніпропетровської області, Личківська сільська рада Магдалинівського району Дніпропетровської області про визнання права на 1/2 частку спадкового майна в порядку спадкування за законом, зобов'язання зареєструвати нову редакцію статуту, яка ухвалою суду від 06 червня 2012 року була об'єднана в одне провадження з первісною позовною заявою позивача ОСОБА_2 та призначена для їх спільного розгляду. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її батько -ОСОБА_7, про що видано свідоцтво про його смерть НОМЕР_1 від 28 травня 2011 року, після смерті якого залишилась спадщина, що складається з селянського фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_4», ідентифікаційний код юридичної особи № 20241384, зареєстрованого Магдалинівською районною державною адміністрацією від 12 жовтня 1992 року. Для ведення селянського (фермерського) господарства «ІНФОРМАЦІЯ_4»її батьку -померлому ОСОБА_7 була надана в постійне користування земельна ділянка площею 56,6 га, розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серія ДП Мд № 000041, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за Мд № 106 від 28 вересня 1992 року. За життя ОСОБА_7 заповіт не залишав. Відповідно до ст. 1261 ЦК України вона, її дід -ОСОБА_2 та її баба ОСОБА_3 є його спадкоємицями першої черги за законом. У встановлений законом шестимісячний строк позивачка подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва на право на спадщину їй відмовили посилаючись на те, що відсутній склад спадкового майна фермерського господарства, в зв'язку з чим вона звернулась до суду з даним позовом.
В судовому засіданні представник позивача за зустрічним позовом -адвокат Дуленчук І.Д., що діє на підставі угоди про представництво клієнта від 20 січня 2012 року (а.с. 19-21), підтримав позовні вимоги ОСОБА_2 та просив суд їх задовольнити, при цьому частко визнав зустрічні позовні вимоги та не заперечував щодо їх часткового задоволення, а саме не заперечував щодо визнання за ОСОБА_4 права на 1/2 частку спадкового майна.
Представники відповідача Магдалинівської районної державної адміністрації в судове засідання 26 червня 2012 року, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, не з'явився, до суду надано заяву (а.с. 78), згідно якої просили справу розглянути в їх відсутність проти задоволення позову не заперечували.
Відповідач ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленою про час та місце слухання справи, в судове засідання призначене на 26 червня 2012 року не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, однак в судовому засіданні 19 червня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 визнала частково щодо визнання за ним права на 1/2 частку спадкового майна, свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, до суду надала заяву (а.с. 34), згідно якої просить справу розглянути в її відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує щодо їх задоволення.
Представник відповідача Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явився, до суду надав заяви (а.с. 25, 65, 75), згідно яких просить справу розглянути в його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує щодо їх задоволення.
Суд, вислухавши представника позивача за первісним позовом, відповідачки за первісним позовом ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи та надані докази, вважає, що первісні позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають також частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер -ОСОБА_7, який є сином позивача ОСОБА_2 та батьком ОСОБА_4, (а.с. 2, 12, 15, 48-51) про що видано свідоцтво про його смерть НОМЕР_1 від 28 травня 2011 року (а.с. 4), після смерті якого залишилась спадщина, що складається з селянського фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_4», ідентифікаційний код юридичної особи № 20241384, зареєстрованого Магдалинівською районною державною адміністрацією від 12 жовтня 1992 року (а.с. 6, 7, 8-11). Для ведення селянського (фермерського) господарства «ІНФОРМАЦІЯ_4»-померлому ОСОБА_7 була надана в постійне користування земельна ділянка площею 56,6 га, розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серія ДП Мд № 000041, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за Мд № 106 від 28 вересня 1992 року (а.с. 5, 17, 18). За життя ОСОБА_7 заповіт не залишав.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України ОСОБА_2, ОСОБА_3, а також ОСОБА_4 є його спадкоємицями першої черги за законом, при цьому ОСОБА_3 у встановлений законом строк відмовилась від прийняття належної їй 1/3 частки спадщини на користь ОСОБА_2 (а.с. 45).
У встановлений законом шестимісячний строк ОСОБА_2 та ОСОБА_4 подали до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (а.с. 43, 44), однак у видачі свідоцтва на право на спадщину їм відмовили посилаючись на те, що відсутній склад спадкового майна фермерського господарства, в зв'язку з чим вони звернулись до суду з даними позовами (а.с. 1, 69-71).
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України.
Згідно ст.ст. 1258, 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, при цьому у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Як встановлено в судовому засіданні спадкоємницями першої черги є дружина спадкодавця ОСОБА_10 та його донька -ОСОБА_11, яка відмовилась від прийняття спадщини щодо СФГ «ІНФОРМАЦІЯ_5».
У відповідності до ст.ст. 1268, 1273, 1274 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, при цьому спадкоємець за законом може відмовитись від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги протягом строку для прийняття спадщини подавши заяву про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Згідно до ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство»до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) може входити також право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про фермерське господарство»громадяни, які придбали майно фермерського господарства, подають у встановленому порядку Статут фермерського господарства на державну реєстрацію.
Статтею 23 Закону України «Про фермерське господарство»успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.
Право позивачів на спадщину підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Таким чином, з урахуванням того, що відповідач по справі ОСОБА_3 у встановлений законом строк відмовилась від прийняття належної їй 1/3 частки спадкового майна на користь ОСОБА_2, суд вважає, що є всі законні підстави частково задовольнити первісний позов та частково задовольнити зустрічний позов ОСОБА_4 і визнати за ОСОБА_2 право на 2/3 частки селянського (фермерського) господарство «ІНФОРМАЦІЯ_4», а за ОСОБА_4 право на 1/2 частки спадкового майна, так як земельна ділянка спадкодавцю передана згідно Державного акту в постійне користування, тим самим у спадкодавця було відсутнє право власності на вказану ділянку і тому не можливо визнати за позивачами право власності на вказану земельну ділянку як складову СФГ «ІНФОРМАЦІЯ_4».
Оскільки, законність підстав для ухвалення рішення про часткове задоволення позову відповідає вимогам чинного законодавства і обґрунтована на обставинах справи та доказах про належність спадкодавцю селянського фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_4», суд постановляє рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_4.
Дане рішення суд ухвалює в рамках заявлених вимог і на підставі наданих доказів (ст.ст. 57-66 ЦПК України).
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 1217, 1218, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 3, 5-8, 10, 11, 57-66, 208-210, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 19, 22, 23 Закону України «Про фермерське господарство», -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 -задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право на 2/3 частки селянське (фермерське) господарство «ІНФОРМАЦІЯ_4», ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій в Україні № 20241384, зареєстрованого Магдалинівською районною державною адміністрацією від 12 жовтня 1992 року, місце знаходження: АДРЕСА_1, що належало ОСОБА_7, померлому ІНФОРМАЦІЯ_3, по праву спадкування за законом.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 -задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, право на 1/3 частки селянське (фермерське) господарство «ІНФОРМАЦІЯ_4», ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій в Україні № 20241384, зареєстрованого Магдалинівською районною державною адміністрацією від 12 жовтня 1992 року, місце знаходження: АДРЕСА_1, що належало ОСОБА_7, померлому ІНФОРМАЦІЯ_3, по праву спадкування за законом
Зобов'язати Магдалинівську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області зареєструвати нову редакцію Статуту селянського (фермерського) господарства «ІНФОРМАЦІЯ_4», в зв'язку з прийняттям ОСОБА_2 та ОСОБА_4 спадщини по праву спадкування за законом, після смерті його засновника ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.
Зобов'язати Магдалинівську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області укласти з ОСОБА_2 договір оренди 2/3 частки (37,73 га) земельної ділянки загальною площею 56,6 га, розташованої на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, що знаходилась в постійному користуванні ОСОБА_7, згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ДП Мд № 000041, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за Мд № 106 від 28 вересня 1992 року, в зв'язку з прийняттям ОСОБА_2 спадщини після смерті засновника селянського (фермерського) господарства "ІНФОРМАЦІЯ_4" ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.
Зобов'язати Магдалинівську районну державну адміністрацію Дніпропетровської області укласти з ОСОБА_4 договір оренди 1/3 частки (18,87 га) земельної ділянки загальною площею 56,6 га, розташованої на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, що знаходилась в постійному користуванні ОСОБА_7, згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ДП Мд № 000041, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за Мд № 106 від 28 вересня 1992 року, в зв'язку з прийняттям ОСОБА_4 спадщини після смерті засновника селянського (фермерського) господарства "ІНФОРМАЦІЯ_4" ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.
В решті первісних позовних вимог та зустрічних позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 -денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а у разі проголошення рішення у відсутності особи, яка брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий Д.І. Новік
Суд | Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 26.06.2012 |
Оприлюднено | 07.08.2012 |
Номер документу | 25185975 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
Новік Д. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні