Рішення

від 14.08.2006 по справі 8/203-2470

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/203-2470

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2006 р.Справа № 8/203-2470

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Жук Г.А.             

Розглянув справу

За позовом: Прокурора міста Тернополя в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного управління екології та природних ресурсів у Тернопільській області, вул. Шашкевича,3, м. Тернопіль, Тернопільської міської ради, вул. Листопадова,5, м. Тернопіль

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Взуття», вул. Збаразька,18, м. Тернопіль, ідентифікаційний код №01554634  

За участю представників від:

Позивача:   головний спеціаліст-юрисконсульт Рижак С.М., довіреність №1-1/1276 від 20.03.2006 року

Відповідача: юрист Малік І.О., довіреність від 01.01.2005 року

Прокурора: Марцун А.А.., посвідчення №78 від 28.12.2005 року             

В судовому засіданні прокурору та представникам сторін роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені  статтями 20, 22, 29, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Прокурор міста Тернополя, звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного управління екології та природних ресурсів у Тернопільській області, вул. Шашкевича,3, м. Тернопіль, Тернопільської міської ради, вул. Листопадова,5, м. Тернопіль, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Взуття», вул. Збаразька,18, м. Тернопіль, ідентифікаційний код №01554634, 17 195 грн. у відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Розгляд справи призначений вперше на 07 серпня 2006 року було відкладено до 14.08.2006 р. за неявкою та клопотанням відповідача для надання сторонам рівного права на захист прав та охоронюваних законом інтересів.

В судовому засіданні 14.08.2006 року повноважний представник відповідача позовні вимоги позивача визнає повністю, звернувся до суду з письмовим клопотання про надання відстрочки виконання рішення, у зв'язку з важким фінансовим становищем товариства.

Прокурор та позивач позовні вимоги підтримали повністю. В обґрунтування позову, посилаються на те що відповідачем в порушення вимог ст.68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, п.п. 2.10,4.2 Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №70 від 29.07.2004 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України №301/511 від 14 грудня 1994 року, самовільно  зрізано 49 дерев, чим навколишньому природному середовищу завдано збитків, розрахунок яких проведено згідно ч 2  п. 62 Правил відпуску деревини на пні в лісах України,  затверджених постановою КМУ від 29.07.99 N 1378 ( 1378-99-п ).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України “Про прокуратуру”, ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру”  при   здійсненні  прокурорського  нагляду  за  додержанням  і застосуванням  законів  прокурор має право звертатись  до  суду  з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних  осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно п. 3   ч. 1   ст. 20    Закону  України  "Про  охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 року (зі змінами та доповненнями) до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать подання позовів про відшкодування збитків і витрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 1 Положення про державне управління екології та  природних ресурсів в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природоохоронних ресурсів України від 11.08.2000 N 108( із наступними змінами та доповненнями)  , державне управління екології та природних ресурсів в областях є територіальним органом Міністерства екології та природних ресурсів України і входить до сфери його управління.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Взуття», вул. Збаразька,18, м. Тернопіль, згідно довідки головного управління статистики у Тернопільській області №07-3307 від 30.06.2006 року, є юридичною особою, у формі товариства з обмеженою відповідальністю, приватної форми власності, станом на 30.06.2006 року в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться за ідентифікаційним кодом №01554634.

На підставі Рішення 14-ї сесії 3-го скликання Тернопільської міської ради від 07.09.2000 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Взуття»отримано державний акт на право постійного користування  земельною ділянкою в розмірі 0,986059 га землі.

28 квітня 2006 року працівниками Державного управління екології та природних ресурсів у Тернопільській області проведено перевірку дотримання ТзОВ «Взуття»природоохоронного законодавства, за результатами якої виявлено, що на території товариства знищено (зрізано) сорок дев'ять дерев, про що державним інспектором Державного управління екології та природних ресурсів в присутності спеціаліста департаменту житлово-комунального господарства і транспорту Тернопільської міської ради складено Акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства та складено польову перелікову відомість про самовільно зрізані дерева із зазначенням породи дерева та діаметру пня біля шийки кореня.

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» N 1264-XII від 25 червня 1991 року визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Відповідно до статті 1 даного Закону завданням законодавства про охорону навколишнього  природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Правилами утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №70 від 29.07.2004 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України №301/511 від 14 грудня 1994 року, передбачено, що завданням охорони та збереження  зелених  насаджень у містах та інших населених пунктах (надалі - міські зелені насадження) є їх утримання у здоровому і упорядкованому стані, створення та формування високодекоративних і ефективних в екологічному відношенні, стійких до несприятливих умов навколишнього природного середовища насаджень.

Пунктом 4.6 Правил передбачено, що знесення та пересадка дерев, чагарників, газонів, квітників може здійснюватись лише у разі наявності спеціального дозволу (ордера). Ордер видається на підставі обстеження зелених насаджень, погодження з місцевими органами Мінприроди України, і рішення місцевого органу державної виконавчої влади.

Як вбачається з листа Департаменту житлово-комунального господарства екології і транспорту №1068/07 від 23.05.2006 року ТзОВ «Взуття»за отриманням дозволу на знесення зелених насаджень впродовж 2006 року не зверталось.

З огляду на наведене та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року №1789 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 1999 року №599» державним інспектором управління екології та природних ресурсів проведено розрахунок розміру шкоди заподіяної внаслідок незаконного знищення зелених насаджень, згідно з яким, розмір збитків, які повинен відшкодувати  відповідач, становить  17 195 грн.

Як вбачається з представлених в матеріалах справи пояснень директора ТзОВ «Взуття»п. Шкварок В.І., відповідач зазначене порушення визнав.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт незаконної порубки дерев, що є порушенням природоохоронного законодавства, що відповідач визнає позов повністю, суд визнає обґрунтованими, правомірними та задовольняє вимоги прокурора щодо стягнення з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Взуття», вул. Збаразька,18, м. Тернопіль, ідентифікаційний код №01554634,  17 195 грн. у відшкодування збитків.

Однак, враховуючи важке матеріальне становище товариства та керуючись ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, яка надає право суду у виняткових випадках відстрочити виконання рішення (п.6 ст.83 ГПК), суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача та надати відстрочку виконання рішення суду до 01 листопада 2006 року.

За п. 5 ст. 64  Закону України  „Про Державний бюджет України на 2006 р.” грошові  стягнення  за  шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються на рахунок місцевого бюджету.

Статтею 2  Бюджетного  кодексу  України  від 21.06.2001 N 254 2-III ( 2542-14 ) встановлено,  що  до бюджетів місцевого самоврядування відносяться бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань, а тому, кошти на відшкодування  завданих  відповідачем  збитків у розмірі  17195 грн.  підлягають зарахуванню в доход Тернопільської міської ради.

Згідно з ст. 44, 49, ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Взуття», вул. Збаразька,18, м. Тернопіль, ідентифікаційний код №01554634,- в доход місцевого бюджету Тернопільської міської ради, вул.. Листопадова,5, м. Тернопіль, ідентифікаційний код №04058344 (р/р 35412009001685 в УДК в Тернопільській області, МФО 838012) –17 195 грн. збитків по відшкодуванню шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу.

Відстрочити виконання рішення до 01 листопада 2006 року.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Взуття», вул. Збаразька,18, м. Тернопіль, ідентифікаційний код №01554634, в доход Державного бюджету України –102 грн. державного мита;

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Взуття», вул. Збаразька,18, м. Тернопіль, ідентифікаційний код №01554634, на користь ДП “Судовий інформаційний центр”, м. Київ, пр. Оболонський, 23-А, р/р 26002014180001 в ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, код 30045370 –118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання).

6. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

7. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення " 28  "  серпня 2006 року через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Г.А. Жук