Постанова

від 26.06.2006 по справі 302/7-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

302/7-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"26" червня 2006 р.                                                                   Справа № 302/7-06

11 год. 15 хв.                                                                                      м.Київ, вул.Комінтерну, 16

                                                                                                            (зал судових засідань №205)

Господарський суд Київської області  у складі  головуючого судді  Бабенка К.А.  при секретарі Лялюк І.З. розглянув матеріали справи

за позовом           Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції, м. Київ

до           товариства з обмеженою відповідальністю „Лазурит-2004”, смт. Володарка

про           стягнення 7637,61 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Сергієнко С.М. (дов. №21-07-06 від 11.01.2006р.);

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

до господарського суду Київської області звернулось Київське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції, м. Київ з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Лазурит-2004”, смт. Володарка про стягнення 7637,61 грн.            

Ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі від 13.06.2006р. її розгляд призначено на 26.06.2006р.

Відповідач в судове засідання, яке відбулось 26.06.2006р. свого представника не направив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, витребувані документи суду не надав.

В зв'язку з тим, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. за №75 і це підтверджується журналом вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду Київської області, відповідними відмітками на копії повістки про виклик, наявної в матеріалах справи, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  господарський суд                                                 

встановив:

Відповідно до частини другої ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»від 18.01.2001р. №2240-ІІІ (далі –Закону) джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною другою ст. 27 Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідач в порушення вимог зазначеного Закону не сплачував позивачу страхові внески, в результаті чого, за ним утворилась  заборгованість в сумі 7637,61 грн., яка складається з 5642,11 грн. простроченої заборгованості та 1995,50 грн. іншої заборгованості, що підтверджено звітом про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за перший квартал 2006 року самого відповідача (а.с. 5). Таким чином відповідач сам довів позивачу суму заборгованості, яку він має сплатити.

Відповідно до частини першої ст. 30 Закону страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Відповідно до частини другої ст. 30 Закону не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Таким чином, враховуючи викладене вище, господарський суд задовольняє вимоги позивача повністю та стягує з відповідача на користь позивача 7637,61 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків.   

Відповідно до частини четвертої ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись частиною другою ст. 19, частиною другою ст. 27, частинами першою та другою ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»від 18.01.2001р. №2240-ІІІ; п. 4 частини першої ст. 17, частиною четвертою ст. 94, ст. 163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

постановив:

1.          Позов задовольнити повністю.   

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Лазурит-2004” (ЗКПО 14307386) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції (ЗКПО 26060583) –7637,61 грн. заборгованості зі слати страхових внесків.

3.          Копію даної Постанови направити відповідачу.

Дану Постанову може бути оскаржено у 10-денний термін або у 20-денний термін після подання в 10-денний термін заяви про апеляційне оскарження.          

Дана Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного терміну на подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги у разі їх не подання або після закінчення 20-денного терміну після подання заяви про апеляційне оскарження у випадку неподання апеляційної скарги, або після закінчення апеляційного розгляду скарги і залишення її без задоволення, а Постанови суду –без змін.

Суддя                                                                                                 Бабенко К. А.