Ухвала

від 25.06.2012 по справі 0670/1005/12

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"25" червня 2012 р. Справа № 0670/1005/12

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" травня 2012 р. у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Коростенський щебзавод" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року Відкрите акціонерне товариство (далі ВАТ) "Коростенський щебзавод" звернулося до адміністративного суду з вказаним позовом та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.02.2012 року № 0000162301, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10 595 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 травня 2012 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Коростенська об"єднана державна податкова інспекція (далі ОДПІ), посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що суд не надав належної оцінки доказам, що надані в судовому засіданні щодо відсутності підстав для включення зазначеної суми до бюджетного відшкодування.

Розглянувши справу в порядку, передбаченому п.2 ч.1 ст.197 КАС України, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За результатами позапланової виїзної документальної перевірки достовірності виникнення від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2011 р. Коростенською ОДПІ Житомирської області складено акт від 24.01.2012 р. №80/23-03/01374567 в якому зазначено, що товариство в порушення вимог п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України було завищено суму податкового кредиту за вересень 2011 р. в сумі 10595 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці податкового зобов'язання і податкового кредиту на зазначену суму.

Як на підставу зазначеного порушення, податковий орган посилається на відсутність у позивача документів, що підтверджують транспортування товару, отриманого ним від ПП «СПК «Спецтяжтранс» (дорожніх листів, товарно-транспортних накладних) та відсутність відміток служби охорони про проходження вантажу через прохідну (пропускний пункт). Окрім того, відповідач в акті перевірки зазначає, що на момент проведення місцевими податковими органами перевірки ПП «СПК «Спецтяжтранс» його не було виявлено за адресою реєстрації місцезнаходження.

09.02.2012року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000162301, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 10595 грн.

Задовольняючи позов та скасовуючи зазначене податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачем правомірно, на підставі вимог п.198.1 п.198.2 ст.198 ПК України включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в загальному розмірі 10 595 грн., а тому зазначене рішення суб"єкта владних повноважень є протиправним та підлягає скасуванню.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з :

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів , у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В свою чергу п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Виходячи з приписів зазначених правових норм, підставою для формування податкового кредиту є наявність у позивача первинних документів та податкових накладних (або інших документів, передбачених п. 201.11 ст. 201 ПКУ), що підтверджують понесені ним витрати та сформовані суми податкового кредиту. Обов'язковість наявності товарно-транспортних накладних та подорожніх листів при придбанні товарів для включення сум податку за такими товарами до складу податкового кредиту не передбачена ні нормами Податкового Кодексу України, ні нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, за змістом пп. 7.2 договорів №090911 від 09.09.2011 р., №0909112 від 09.09.2011 р. та №1909111 від 10.09.2011 р., які укладено позивачем з ПП «СПК «Спецтяжтранс», сторони передбачили перехід права власності на товар (підшипники та муфта переднього ходу) до позивача. Такий перехід відбувається в момент підписання видаткової накладної. Складання будь-яких товарно-транспортних накладних умовами зазначених договорів сторонами не було передбачено.

Також, судом встановлено, що перевезення товарів, що були придбані позивачем у результаті таких господарських операцій, є вантажними перевезеннями для його власних потреб, а тому, до таких правовідносин слід застосовувати приписи п. 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. N207. За змістом зазначеної постанови, юридичній особі, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, документом, що підтверджує право власності на вантаж, є накладна.

Як убачається з матеріалів справи, наявність таких накладних у позивача підтверджено в ході розгляду справи, а саме: видатковими накладними, що були одержані ним від ПП «СПК «Спецтяжтранс»: №909111 від 09.09.2011 р. на загальну суму 23050 грн., в т.ч. ПДВ - 3841,67 грн., №909112 від 09.09.2011 р. на загальну суму 22520 грн., в т.ч. ПДВ - 3753,33 грн., №190911 від 13.09.2011 р. на загальну суму 18000 грн., в т.ч. ПДВ - 3000 грн.

Обставини транспортування товару легковим автомобілем приватної особи в супутньому напрямку без складання відповідного договору та безоплатно, також, підтверджено належними доказами позивачем в судовому засіданні, а тому, доводи відповідача про те, що позивачем не підтверджено факт транспортування товару, є безпідставними.

Окрім того, правомірність формування податкового кредиту підтверджується виданими позивачу податковими накладними за №№№909111, 909112 та190911, фактом оплати за отримані товари згідно платіжних доручень: №1089 від 09.09.2011 р. на суму 23050 грн., №1090 від 09.09.2011 р. на суму 22520 грн. та №1145 від 19.09.2011 р. на суму 18000 грн.

Документи, які стали підставою для формування податкового кредиту оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що не заперечується відповідачем.

Доводи апелянта про те, що відсутність відмітки служби охорони про проходження вантажу через прохідну (пропускний пункт) позивача на первинних бухгалтерських документах свідчить про відсутність транспортування товару до позивача є безпідставними та спростовані судом першої інстанції.

Так, судом першої інстанції встановлено, що придбання товарно-матеріальних цінностей від ПП «СПК «Спецтяжтранс» здійснювалось позивачем з метою використання таких товарно-матеріальних цінностей в рамках його господарської діяльності та було спрямовано на отримання в майбутньому прибутку. Вказані обставини підтверджуються, картками складського обліку придбаних та оприбуткованих матеріальних цінностей та вимоги на їх видачу у виробництво, копії яких долучено до матеріалів судової справи.

Отже, відсутність відмітки служби охорони, не є обов'язковим реквізитом і не може слугувати підставою для невизнання первинного бухгалтерського документу та факту здійснення господарської операції, яка підтверджується належними доказами.

Також, судом першої інстанції встановлено, що як в період здійснення наведених вище господарських операцій, так і на час розгляду справи, ПП «СПК «Спецтяжтранс» перебуває в Державному реєстрі підприємств, установ та організацій, має код ЄДРПОУ 35730983, індивідуальний податковий номер 357309806258, та внесено до реєстру платників податку на додану вартість, про що йому видано свідоцтво за №100342195.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 197,198, 200, 206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" травня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Відкрите акціонерне товариство "Коростенський щебзавод" вул.Каштанова,3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500

3- відповідачу Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області вул. Коротуна, 3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500