Ухвала

від 22.02.2012 по справі 2а/1770/4946/2011

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1770/4946/2011

Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля Д.П.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"22" лютого 2012 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Мацького Є.М.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "14" грудня 2011 р. у справі за позовом Державної податкової інспекції у м.Рівне до Благодійного фонду "Злагода" про припинення юридичної особи ,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Рівне звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи Благодійного фонду «Злагода», мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач більше року не подавав звітності до державного податкового органу.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14.12.2011 року в задоволенні позову Державної податкової інспекції у м. Рівне до Благодійного фонду "Злагода" про припинення юридичної особи відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.

Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідач має правовий статус юридичної особи, код 25314857, організаційно-правова форма - благодійна організація, зареєстрований в Управлінні юстиції в області - 27.11.1997 р. та взятий на облік платника податків податковим органом 06.01.1998 року № 032/0104.

За даними податкового обліку відповідач протягом тривалого часу (більше одного року) не подає до податкового органу податкових декларацій та інших документів фінансової звітності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Як передбачено ч. 1 п. 4 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, відповідно до підпункту 3 п. 1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів, у порядку встановленому законодавством, звітність та інші документи пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Стаття 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» надає право органам державної податкової інспекції звертатись у передбачених законом випадках до суду із заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, це право підтверджено підпунктом 12 п. 1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців, в пункті 2 цієї ж статті зазначається, що законом можуть бути встановлені особливості державної реєстрації об'єднань громадян (у тому числі професійних спілок), благодійних організацій, політичних партій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, асоціацій органів місцевого самоврядування, банків, торгово-промислових палат, фінансових установ (у тому числі кредитних спілок), бірж, а також інших установ та організацій.

Згідно п. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Однією з підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, на основі норм п. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Разом з тим, Закон України «Про об'єднання громадян» є спеціальним законом по відношенню до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», який регулює порядок створення діяльності, припинення діяльності об'єднань громадян, їх права та обов'язки, відповідальність за порушення встановлених для цих об'єднань норм та правил і його норми доповнюють норми загального закону, а в разі розбіжностей мають вищу юридичну силу, та підлягають застосуванню.

Згідно із ст. 1, 3 Закону України «Про об'єднання громадян» об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про об'єднання громадян», громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів, п. 4 ст. 14 зазначено, що легалізацію громадської організації здійснює Міністерство юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами міських рад.

Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про об'єднання громадян» передбачено, що об'єднання громадян, створені ними установи та організації зобов'язані вести оперативний та бухгалтерський облік, статистичну звітність, зареєструватись в органах державної податкової інспекції та вносити до бюджету платежі у порядку і розмірах, передбачених законодавством. Статтею 26 цього ж закону передбачений порядок здійснення фінансового контролю, таким чином об'єднання громадян у встановленому порядку подають фінансовим органам декларації про свої доходи та витрати.

Згідно із ст. 19 Закону України «Про об'єднання громадян», припинення діяльності об'єднання громадян може бути проведено шляхом його реорганізації або ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску). Реорганізація об'єднання громадян здійснюється відповідно до його статуту. Реєстрація новоствореного об'єднання здійснюється у порядку, встановленому цим Законом. Ліквідація об'єднання громадян здійснюється на підставі статуту або рішення суду.

Статтею 32 Закону України цього ж закону визначено порядок примусового розпуску (ліквідації) об'єднання громадян, вичерпний перелік випадків, коли до об'єднання громадян застосовується даний вид стягнення, а також органи, яким надано право ініціювати примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян. Так за поданням легалізуючого органу або прокурора рішенням суду об'єднання громадян примусово розпускається (ліквідується) у випадках :

1) вчинення дій, передбачених статтею 4 цього Закону.

2) систематичного або грубого порушення вимог статті 22 цього Закону.

3) продовження протиправної діяльності після накладення стягнень, передбачених цим Законом.

4) зменшення кількості членів політичної партії до числа, коли вона не визнається як така.

Таким чином, аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що при поданні позову позивачем не враховано особливостей щодо підстав та порядку припинення юридичної особи - громадської організації, якою є відповідач, встановлених Законом України «Про об'єднання громадян», який у даному випадку є спеціальною нормою в порівнянні з Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та що, що в силу приписів ст. 32 Закону України «Про об'єднання громадян» ініціатором ліквідації юридичної особи - громадської організації може бути лише легалізуючий орган або прокурор.

Податковим органам чинним законодавством не надано повноважень для звернення з позовом до суду про припинення юридичної особи, яка є благодійною організацією.

Колегія суддів вважає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права..

Відтак, підстави для скасування законного рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 195,197,198,200, 205,206,212,254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "14" грудня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: Є.М. Мацький І.Г. Охрімчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Державна податкова інспекція у м.Рівне вул.Відінська , 8,Рівне,33023

3- відповідачу Благодійний фонд "Злагода" вул.Дубенська,46,м.Рівне,33010