Рішення

від 27.06.2012 по справі 0546/2117/2012

СОВЄТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ

27.06.2012

№ 2/546/715/12 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 червня 2012 року. Совєтський районний суд м.Макіївки Донецької області у складі головуючого:

судді НІКІШИНА Ю.В.

при секретарі СИДОРОВОЙ О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Ханженково м.Макіївки цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕННОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «ТЮЛЬПАН»м.Макіївка

ТРЕТЯ ОСОБА: ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕННОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «ТЮЛЬПАН»м.Макіївка

про поновлення на роботі

В С Т А Н О В И В :

Позивач просить визнати накази про її звільнення № 2к від 19 березня 2010 року та від 16 червня 2010 року, оскільки її звільнення проведено в порушення норм КЗПП України. Ні яких підстав, передбачених законом або контрактом для звільнення не було. В наказі від 19 березня 2010 року підстава для звільнення вказана ст.41 КЗПП України, проте не вказаний пункт цієї статті за яким її звільнено, в наказі від 16 червня 2010 року взагалі не вказано, на підставі якої статті КЗПП України її звільнили.

Представник відповідача позов не визнала, вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Третя особа була повідомлена про час розгляду справи.

У судовому засіданні встановлено.

Ст.21 КЗПП України передбачає, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

На загальних зборах ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «ТЮЛЬПАН»м.Макіївки, протокол від 7 серпня 2009 року (без номеру), було прийнято рішення про внесення змін до статутного фонду підприємства: були розподілені частки діючих засновників, а саме ОСОБА_2 33,70 % статутного капіталу, ОСОБА_3 - 32,60 %, ОСОБА_4 -33,70 %, разом частки вказаних засновників становлять 100% статутного капіталу. На вказаних зборах було прийнято рішення про прийняття на посаду директора підприємства ОСОБА_1 /А.С.4-5/.

10 серпня 2009 року був виданий наказ № 1/1к про призначення позивача на посаду директора ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «ТЮЛЬПАН»м.Макіївки /а.с.6/, і укладено контракт /а.с.7/, в п.5 контракту були вказані підстави розірвання контракту /а.с.8/.

Таким чином, між позивачем та відповідачем був укладений трудовий договір у формі контракту як то передбачено ст.21 КЗПП України, і в контракті були визначені обставини, п.5 «ПОРЯДОК ЗМІНИ ТА РОЗІРВАННЯ КОНТРАКТУ», при яких контракт може бути розірваний, правовідносини між сторонами слід розглядати на підставі норм КЗпП України.

Посилання представника відповідача на те що протокол від 7 серпня 2009 року був визнаний господарчим судом Донецької області недійсним, а тому з позивачем було розірвано трудовий договір, є безпідставним, оскільки як вказано вище муж сторонами було укладено трудовий договір і підстави його розірвання передбачені як контрактом, так и нормами КЗпП України.

Надалі ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «ТЮЛЬПАН» м.Макіївки, за підписами засновників товариства, направляє листа позивачу, лист датований 18 березня 2010 року, в якому відповідач повідомляє позивач, що ту звільнено з 19 березня 2010 року /а.с.12/. Наказ про звільнення разом з листом позивачу не був направлений /а.с.13/.

З позовом про поновлення на роботі позивач звернулася до суду 29 березня 2010 року /а.с.2/.

На загальних зборах ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «ТЮЛЬПАН»м.Макіївки, протокол № 5 від 18 березня 2010 року, було прийнято рішення про звільнення позивача з посади директора, на зборах були присутні ОСОБА_2 33,70 % статутного капіталу, ОСОБА_3 - 32,60 %, ОСОБА_4 -33,70 %, разом частки вказаних засновників становлять 100% статутного капіталу /а.с.37/, підстава для звільненні -дії позивача, які суперечать інтересам підприємства, введення в оману учасників товариства. В протоколі вказано, що позивача викликали на збори проте вона не з'явилася. Суду не надано жодного доказу що такий виклик надсилався позивачу.

На підставі вказаного віще протоколу, ст.41 КЗПП України, без виказання пункту статті, і, таким чином, буз виказання обставин звільнення, 19 березня 2010 року був виданий наказ № 2к про звільнення позивача з посади директора ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «ТЮЛЬПАН»м.Макіївки /а.с.41/.

Суд звертає увагу, що з наведеного протоколу № 5 не убачається які ж саме дії позивача суперечили інтересам товариства, і про яку оману учасників товариства йдеться мова, лише загальні фрази. В наказі № 2к зроблено посилання на ст.41 КЗПП України, проте немає посилання на пункт вказаної статі, тобто за яким ж саме підставами звільнено позивача не визначено ні на зборах учасників товариства, ні в наказі про звільнення.

Крім того суд звертає увагу на таке: в протоколі № 5 вказано, що позивача вирішено звільнити з 18 березня 2010 року, проте в наказі про звільнення від 19 березня 2010 року вказано «звільнити ОСОБА_1 з посади директора …. з 19 березня 2010 року.»

Згідно з п.2.25 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29 липня 1993 року № 58, записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. До трудової книжки позивача не було внесено записів про звільнення 19 березня 2010 року /а.с.15-16/.

Підстави та порядок звільнення працівника за ініціативи власника або уповноваженого органу підприємства передбачені ст..40 та 41 КЗПП України, крім того Статутом підприємства.

З наведеного суд робить в висновок, що в наказі про звільнення треба чітко, згідно норм КЗПП України, вказувати причини звільнення працівника з посиланням на статтю КЗПП України.

Крім того, суд звертає увагу на таке:

- а.с.56 - з довідки АБ № 212709 з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій (ЄДРПОУ) убачається що станом на 18 лютого 2010 року генеральний директор ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «ТЮЛЬПАН»м.Макіївки вказана позивач, на звороті аркушу вказано «Свідоцтво про державну реєстрацію серія А01 № 682062», дата проведення останньої реєстраційної дії 16.02.2010 року,

- а.с.121-122 -у витягу з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій (ЄДРПОУ ) станом на 10 вересня 2010 року , убачається такий запис «Серія, номер та дата видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію: А01 682062 16.02.2010р.». Тобто, до 10 вересня 2010 року позивач, згідно державної реєстрації, була генеральним директором ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «ТЮЛЬПАН»м.Макіївки, незважаючи на два накази про її звільнення від 19 березня 2010 року та 16 червня 2010 року.

Таким чином, наказ від 19 березня 2010 року № 2к про звільнення позивача з посади директора ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «ТЮЛЬПАН»м.Макіївки є необґрунтованим, виданий в порушення вимог закону до форми наказу про звільнення, не наведено жодних підстав для звільнення передбачених ст.40, 41 КЗПП України або Статутом підприємства, тобто є незаконним.

14 травня 2010 року рішенням Господарчого суду Донецької області визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «ТЮЛЬПАН»м.Макіївки, оформлені протоколом б/н від 7 вересня 2009 року, також визнані недійсними зміни до Статуту Товариства, викладені в новій редакції і затверджені загальними зборами учасників товариства згідно з протоколом б/н від 7 серпня 2009 року /а.с.69-73/.

З наведеного рішення убачається, що спір виник між ОСОБА_6 та ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «ТЮЛЬПАН»м.Макіївки стосовно внесення змін до Статутного капіталу та розподілу часток між засновниками товариства. Стосовно призначення позивача генеральним директором ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «ТЮЛЬПАН»м.Макіївки, при розгляді справи у господарчому суді, спору не було, про це взагалі в рішення господарчого суду ні чого не вказано.

Ст.18. Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»передбачає таке: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, відомості, що містяться в витягах з Єдиного державного реєстру, які суду надали сторони, є достовірними.

Рішення загальних зборів засновників ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «ТЮЛЬПАН»м.Макіївки від 7 серпня 2009 року яким було вирішено про зміну в Статутному капіталі з розподілом часток, а саме: ОСОБА_2 33,70 % (1 915,47 грн.) статутного капіталу, ОСОБА_3 -32,60 % (1 852,94 грн.), ОСОБА_4 -33,70 % (1 915,47 грн.), разом частки вказаних засновників становлять 100% статутного капіталу, було скасовано, а тому відповідач повинний був привести Статут в стан який існував на 7 серпня 2009 року. Проте цього не було зроблено, що убачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, інформація у витягу вказана станом на 8 липня 2010 року /а.с.200/.

В той же час на загальних зборах засновників ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «ТЮЛЬПАН»м.Макіївки, які відбулися 16 червня 2010 року, знову приймається рішення про звільнення позивача з посади генерального директора /а.с.154/, причому в наказі взагалі немає ні якого посилання на статті КЗПП Україні, а також відсутнє формулювання причини звільнення позивача, в протоколі зборів взагалі вказано «Звільнити ОСОБА_1 з посади генерального директора ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «ТЮЛЬПАН»м.Макіївки з 16 червня 2010 року», тобто з яких підстав не вказано, не кажучи про те, що в протоколі також взагалі не вказана стаття КЗПП України на підставах якої звільняється позивач.

Наказ підписаний засновниками - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, і ОСОБА_6 -генеральний директор ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «ТЮЛЬПАН»м.Макіївки, хоча зміни стосовно керівника відповідача були внесені лише 8 липня 2010 року /а.с.200 зворотна сторона/. Тобто, склад засновників, який був скасований рішенням Господарського суду Донецької області, залишився той же самий, а тому не мав законних підстав приймати будь які рішення до приведення статутних документів в стан якій існував до 7 серпня 2009 року, ОСОБА_6 станом на 16 червня 2010 року -дата другого наказу про звільнення позивача, не була керівником підприємства згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і також не мала права підписувати будь які документи як генеральний директор.

З наведеного суд робить висновок про незаконність наказу про звільнення позивача від 16 червня 2010 року № 3-к, оскільки рішення було прийнято незаконним складом засновників відповідача, наказ підписаний особою яка на час підписання наказу не була зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як керівник підприємства.

Враховуючи наведене, суд вважає накази про звільнення позивача з посади генерального директора ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «ТЮЛЬПАН»м.Макіївки від 18 березня 2010 року та від 16 червня 2010 року незаконними, більш того, фіктивними, оскільки відомості про зміни керівника відповідача не вносилися до Єдиного державного реєстру, а внесені не співпадають з датами прийняття рішень як засновниками так і ОСОБА_6 стосовно звільнення позивача, що є порушенням ст.17, 19 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»- перелік даних стосовно юридичної особи, у тому числі про керівника підприємства, та порядок внесення змін до Єдиного державного реєстру стосовно зміни керівника підприємства, накази про звільнення не відповідають вимогам ст.40, 41 КЗПП УКраїни.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позв підлягає задоволенню у повному обсязі, позивача слід поновити на посаді генерального директора ТОРГІВЕЛЬНОГО БУДИНКУ «ТЮЛЬПАН»м.Макіївки.

На підставі ст.235 КЗпП України, ст..213, 215 ЦПК України суд

В И Р І Ш И В :

Визнати незаконними накази від 19 березня 2010 року № 2к та від 16 червня 2010 року про звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕННОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «ТЮЛЬПАН»м.Макіївки.

ОСОБА_1, з 19 березня 2010 року, поновити на посаді генерального директора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕННОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «ТЮЛЬПАН» м.Макіївки.

Рішення про поновлення ОСОБА_1 з 19 березня 2010 року на посаді генерального директора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕННОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «ТЮЛЬПАН»м.Макіївки звернути до виконання негайно.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції ляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду у 10 денний строк з дня його проголошення.

Суддя: НІКІШИН Ю.В.

22.05.2012 заяву задоволено повністю 27.06.2012