Постанова

від 07.11.2006 по справі 1-3-23/219-03-7160

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1-3-23/219-03-7160

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"07" листопада 2006 р. Справа № 1-3-23/219-03-7160

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

судді-доповідача Пироговського В.Т.,

суддів Картере В.І., Жекова В.І.,

секретар судового засідання Буравльова О.М.,

за участю представників сторін:

від позивача Андрієнко В.Г.,

від МДПІ Артошин О.С., Кібкало Д.Л.,

від УДК Кривогуз С.Ю.

розглянула апеляційну скаргу

Миколаївської МДПІ Одеської області

на постанову господарського суду Одеської області

від 11.09.2006р.

у справі № 1-3-23/219-03-7160

за позовом КООПЗАГОТПРОМТОРГ Ширяївської райспоживспілки

до Миколаївської МДПІ Одеської області, УДК в Одеській області

про стягнення 100 000 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 28.09.2006р. відкрито апеляційне провадження по даній справі за апеляційною скаргою Миколаївської МДПІ Одеської області.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.09.2006р. розгляд справи в апеляційному порядку призначено на 07.11.2006р.

Вказані ухвали надіслані сторонам 03.10.2006р., тобто сторони повідомлені про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно із приписами ст.160 КАС України у судовому засіданні від 07.11.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

КООПЗАГОТПРОМТОРГ Ширяївської райспоживспілки звернувся до господарського суду Одеської області із уточненою позовною заявою про стягнення з Державного бюджету України 100 000 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ по декларації за грудень 2001 року.

Під час нового розгляду справи рішенням місцевого господарського суду від 11.05.2004р. в позові відмовлено з тих підстав, що матеріалами справи підтверджено нездійснення контрагентом позивача реальної поставки товару. Правомірність наведеного висновку, на думку суду, підтверджується постановою про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб КООПЗАГОТПРОМТОРГ Ширяївської райспоживспілки. При цьому, надаючи правову оцінку фактам, встановленим в рамках провадження по кримінальній справі, господарський суд першої інстанції керувався вказівками Вищого господарського суду України, зазначеними в постанові від 23.02.2004р., якою скасовано судові рішення попередніх інстанцій та направлено справу на новий розгляд.

17.08.2006р. КООПЗАГОТПРОМТОРГ Ширяївської райспоживспілки звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про перегляд судового рішення від 11.05.2004р. по даній справі за нововиявленими обставинами, аргументуючи своє звернення зміною обставин, які зумовили відмову в позові.

Так, позивач відзначає, що вироком Ширяєвського районного суду Одеської області від 28.03.2005р. по кримінальній справі № 11-785/05, залишеним без змін ухвалами Апеляційного суду Одеської області від 31.05.2005р. та Верховного Суду України від 30.05.2006р., директора позивача визнано невинним у скоєнні інкримінованих йому злочинів. Враховуючи наведене та покладення в основу рішення від 11.05.2004р. саме висновків, зроблених в процесі розслідування кримінальної справи, заявник просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 11.05.2004р. та задовольнити позовні вимоги, стягнувши з Державного бюджету України 100 000 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ по декларації за грудень 2001 року.

Постановою місцевого господарського суду від 11.09.2006р. (суддя Гарник Л.Л.) за правилами КАС України заяву КООПЗАГОТПРОМТОРГ Ширяївської райспоживспілки задоволено, оскільки обставини, на які посилається заявник, є за своєю суттю нововиявленими, такими, що спричиняють скасування оскаржуваного судового рішення та задоволення позову в повному обсязі.

Не погоджуючись із постановою суду, Миколаївська МДПІ Одеської області звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення від 11.09.2006р., прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що за змістом рішення від 11.05.2004р. підставою для відмови в позові стала недоведеність КООПЗАГОТПРОМТОРГ Ширяївської райспоживспілки правомірності віднесення ним до складу податкового кредиту сум ПДВ, на відшкодуванні яких наполягає заявник. Окрім цього, орган ДПС звертає увагу колегії суддів на відсутність у позивача станом на 01.09.2006р. переплати з ПДВ, у той час як приписами п.1.8 ст.1 Закону України „ Про ПДВ” встановлено взаємозв'язок між надмірною платою ПДВ до бюджету та повернення цього податку. Також контролюючий орган зазначає, що заявлені до відшкодування суми вже відшкодовано шляхом зарахування в рахунок майбутніх платежів в 2002 році. Додатково Миколаївська МДПІ відзначає, що інтереси позивача в господарському суду Одеської області представляла особа, яка не мала права на відповідні процесуальні дії, що відповідно до ст.155 КАС України має наслідком залишення позову без розгляду, крім того, порушено справу про банкрутство КООПЗАГОТПРОМТОРГ Ширяївської райспоживспілки, в рамках провадження якої встановлено наявність безспірної заборгованості боржника перед бюджетом на суму 173 971,32 грн.

В засіданні апеляційного господарського суду представник органу ДПС доповнив вимоги скарги, зазначивши, що позивачем пропущено передбачений КАС України місячний строк звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту та об'єктивність дослідження наявних доказів, колегія суддів вважає, що оскаржену постанову слід залишити без змін, виходячи з наступного:

На виконання генерального інвестиційного договору про співпрацю та сумісну господарську діяльність від 10.03.1998 № 1, укладеного між компанією „LINTZ CONSULTING COMPANY” та Ширяївським Коопзаготпромторгом, позивач здійснив реєстрацію в Миколаївській МДПІ Одеської області КООПЗАГОТПРОМТОРГ Ширяївської РСС спільне виробництво без створення юридичної особи як платника ПДВ, про що свідчить відповідне свідоцтво.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2002р. позивачем за результатами ведення зазначеної спільної діяльності подано до органу ДПС уточнену податкову декларацію з ПДВ за грудень 2001р., згідно якої від'ємне значення чистої суми податкових зобов'язань по ПДВ у звітному періоді складає 1 366 517 грн. При цьому, названа сума за вибором КООПЗАГОТПРОМТОРГ Ширяївської РСС підлягає відшкодуванню платнику податку після погашення його податкових зобов'язань трьох наступних звітних періодів шляхом зарахування в рахунок ПДВ –10%, а 90% –в рахунок інших платежів.

Листом від 26.03.2003р. № 28, надісланому до Ширяєвське відділення Миколаївської МДПІ, позивач, скориставшись наданим йому правом, змінив відображений в уточненій податковій декларації з ПДВ за грудень 2001р. порядок відшкодування ПДВ на зарахування бюджетної заборгованості в сумі  1 366 517 грн. на свій рахунок в установі банку.

З метою підтвердження правомірності віднесення сум ПДВ до податкового кредиту позивачем надано до матеріалів справи податкові накладні, оформлені під час придбання та продажу позивачем товарів (робіт, послуг), договори, на підставі яких відбувались господарські операції, книги придбання та продажу товарів (робіт, послуг) та інші документи бухгалтерського обліку.

Наведені обставини, з правильністю встановлення яких погодився Вищий господарський суд України в постанові від 23.02.2004р., повністю досліджено під час первісного розгляду справи господарськими судами першої та апеляційної інстанції в скасованих судових рішеннях.

З тексту названої постанови ВГСУ вбачається, що підставою для направлення справи на новий судовий розгляд стало неврахування судами факту порушення кримінальної справи відносно посадових осіб КООПЗАГОТПРОМТОРГ Ширяївської РСС, в рамках якої розглядалось питання фіктивності декларації з ПДВ, у тому числі уточненої декларації за грудень 2001 року.

За змістом ч.1 ст.11112 ГПК України, за правилами якого здійснювався розгляд даної справи на момент прийняття рішення від 11.05.2004р., вказівки суду касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

На думку судової колегії, надаючи правову оцінку порушенню кримінальної справи в аспекті спірних по справі питань, місцевий господарський суд в рішенні від 11.05.2004р. передчасно дійшов висновку про відмову в позові, визнавши саме факт фіктивності декларації з ПДВ за грудень 2001 року встановленим.

Між тим, вироком Ширяєвського районного суду Одеської області від 28.03.2005р. по кримінальній справі № 11-785/05, залишеним без змін ухвалами Апеляційного суду Одеської області від 31.05.2005р. та Верховного Суду України від 30.05.2006р., яким директора позивача визнано невинним у скоєнні інкримінованих йому злочинів, встановлено обставину, що має суттєве значення для правильного вирішення по суті справи № 1-3-23/219-03-7160, а саме директор КООПЗАГОТПРОМТОРГ Ширяївської РСС своєчасно надсилав до податкового органу декларації з ПДВ і скріплював правдивість наявних в них даних лише своїм підписом у зв'язку з відсутністю бухгалтера на підприємстві. Орган ДПС безпідставно повертав податкову звітність з посиланням на відсутність підпису бухгалтера та вважав її неподаною, чим штучно створив умови для порушення закону директором, що було необґрунтовано розцінено органом досудового слідства як ухилення від сплати податків.

Згідно із приписами ч.1 п.2 ст.245 КАС України, норми якого розповсюджують свою дію на правовідносини в рамках даної справи після 01.09.2005р., підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до вимог ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи викладене, істотність встановлених в рамках кримінальної справи обставин для правильного та всебічного вирішення даної справи, а також об'єктивну необізнаність позивача щодо наявності вироку суду на час розгляду справи, господарський суд першої інстанції в постанові від 11.09.2006р. вмотивовано визнав обставини, на які послався заявник, нововиявленими, скасував рішення господарського суду Одеської області від 11.05.2004р. та задовольнив позовні вимоги, стягнувши з Державного бюджету України 100 000 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ по декларації за грудень 2001 року.

Не приймаються до уваги доводи скаржника про те, що за змістом рішення від 11.05.2004р. підставою для відмови в позові стала недоведеність КООПЗАГОТПРОМТОРГ Ширяївської райспоживспілки правомірності віднесення ним до складу податкового кредиту сум ПДВ, на відшкодуванні яких наполягає заявник, оскільки у первісному рішенні висновок суду в цій частині зроблено саме з посиланням на провадження по кримінальній справі.

Твердження органу ДПС про несплату в порушення приписів п.1.8 ст.1 Закону України „Про ПДВ” податку до бюджету не підтверджені жодними належними доказами (зокрема, шляхом проведення зустрічної перевірки контрагента позивача), у той час як положення ч.1 ст.71 КАС України зобов'язують кожну сторону довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Посилання органу ДПС на фактичне відшкодування сум ПДВ шляхом зарахування їх в рахунок майбутніх платежів в 2002 році також всупереч вимог ч.1 ст.71 КАС України будь-яким чином документально не підтверджені.

Висновок Миколаївської МДПІ про те, що інтереси позивача в господарському суду Одеської області представляла особа, яка не мала права на відповідні процесуальні дії, зроблено за відсутності доказів відкликання довіреності діючим керівництвом КООПЗАГОТПРОМТОРГ Ширяївської райспоживспілки, у зв'язку з чим не приймається до уваги.

Порушення справи про банкрутство, в рамках провадження за якою встановлено наявність безспірної заборгованості боржника перед бюджетом на суму 173 971,32 грн., у будь-якому випадку не може спричинити відмову в задоволенні позову, оскільки чинним українським законодавством не встановлено обмежень щодо звернення юридичної особи до суду за захистом прав у разі порушення справи про банкрутство. Крім того, в ухвалі суду від 17.03.2005р. встановлено заборгованість перед бюджетом в особі Березівської МДПІ.

За правилами ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Оскільки з матеріалів справи не вбачається доказів заявлення відповідачем до суду першої інстанції клопотання про відмову в позові у зв'язку із пропуском заявником місячного терміну для звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та в засіданні апеляційного господарського суду безпосередньо представниками органу ДПС також не надано доказів відповідного звернення, місцевим господарським судом правомірно задоволено вимоги позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що мотиви, з яких подана скарга, не можуть бути підставами для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, у зв'язку з чим останнє слід залишити без змін як постановлене без порушення норм матеріального та процесуального права, при повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.

Керуючись ст.ст.160,162,195,196,198,200,205,206,245-254 КАС України,                колегія суддів

                                                  Ухвалила:

Постанову господарського суду Одеської області від 11.09.2006р. зі справи № 1-3-23/219-03-7160 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Ухвала в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя-доповідач

В.Т. Пироговський

СуддіВ.І. Картере

В.І. Жеков