Ухвала

від 26.06.2012 по справі к-27201/10-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" червня 2012 р. м. Київ К-27201/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 листопада 2009р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2010р.

у справі №2а-8984/09/2670

за позовом Підприємства «Центр службово-прикладних видів спору»Київської міської організації Українського фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» (надалі -ЦСПВС УСТ «Динамо»)

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (надалі -ДПІ у Солом'янському районі м. Києва)

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва №000084/2311/0 від 12.03.2009р. з урахуванням рішень ДПА у м. Києві від 23.06.09р. №2319/10/25-114 та ДПА України від 17.07.09р. №6908/6/25-0115.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 листопада 2009р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2010р., позов було задоволено. Скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва №0000842311/3 від 03.08.2009р.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено невиїзну документальну перевірку ЦСПВС УСТ «Динамо»з питань правових відносин з ТОВ «Віпромторг»(код ЄДРПОУ 33935115) за період з 01.01.2006р. по 01.01.2008р., про що складено акт перевірки №2320/23-11/25592777 від 26.02.2009р.

Висновками зазначеного акта перевірки, зокрема, встановлено порушення вимог п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 17870,00грн.

А саме, під час перевірки податковий орган поставив під сумнів правомірність віднесення позивачем до складу ПДВ за податковими накладними, отриманими на підставі господарських операцій між позивачем та ТОВ «Віпромторг». Підставою для такого висновку податковий орган вказав те, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25.07.2008р. у справі за позовом ОСОБА_1. до ТОВ «Віпромторг», третя особа ДПА у м. Києві про визнання непричетності до господарської діяльності підприємства та визнання недійсними установчих документів підприємства, статут ТОВ «Віпромторг»визнаний недійсним з часу реєстрації - з 07.02.2006р., а реєстрація ТОВ «Віпромторг»в якості платника податку на додану вартість визнана недійсною з моменту внесення підприємства в реєстр платників ПДВ - з 27.02.2006р.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000842311/0 від 12.03.2009р., яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 26805,00грн., в т. ч. 17870,00грн. основного платежу та 8935,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ЦСПВС УСТ «Динамо»зареєстроване Залізничною РДА у м. Києві. У зв'язку з проведеною адміністративно-територіальною реформою відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 01.08.2001р. №1652 «Про порядок утворення районних у м. Києві державних адміністрацій»підприємство перереєстроване Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію від 08.04.1998р. №1073120000000 4306, юридична адреса: 03049, м. Київ, вул. Курська, 4.

Як платник податків позивач перебуває на обліку з 16.04.1998р., у ДПІ у Солом'янському районі м. Києва з 22.08.2003р. за №2635, та є платником податку на додану вартість, про що видано свідоцтво №36031434 від 28.04.1998р.

Матеріали справи свідчать, що згідно договорів про виконання робіт укладених протягом 10.11.2006р. -20.06.2007р., ТОВ «Віпромторг»(виконавець) взяв на себе зобов'язання виконати роботи, а ЦСПВС КМО УСТ «Динамо»(замовник) - прийняти та оплатити роботи шляхом перерахування грошових коштів на пртязі трьох місяців, згідно рахунків фактури на рахунок виконавця.

Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з ТОВ «Віпромторг», фактична сплата позивачем ПДВ в ціні робіт, а також те, що видані позивачеві податкові накладні належно оформлені постачальником робіт, який на момент господарських взаємовідносин знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суди визнали необґрунтованими доводи податкового органу про відсутність підтвердження позивачем права на податковий кредит в сумі 17870,00грн.

Згідно з п.п.5.2.1. п.5.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) i охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Відповідно до приписів п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.п. 7.5.1 п.7.5. ст.7 цього Закону вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). При чому, відповідно до п.п. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При чому, статтею 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину. До зазначених умов відноситься: законність змісту правочину, наявність у особи, яка вчиняє правочин необхідного обсягу цивільної дієздатності, вільне волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі.

Разом з тим, на час укладення та виконання договорів між позивачем та ТОВ «Віпромторг»(10.11.2006р. -20.06.2007р.), вказаний контрагент позивача - ТОВ «Віпромторг», мав усі необхідні для здійснення господарських операцій підтверджуючі документи та обсяг відповідних повноважень, оскільки визнання недійсними установчих документів юридичної особи на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25.07.2008р., відбулось після закінчення правовідносин між сторонами зазначених вище договорів. А отже, вимоги щодо умов укладання та виконання договорів жодною із сторін, в розумінні ст. 203 Цивільного кодексу України, порушені не були.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 листопада 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

М.І. Костенко

---

Є.А. Усенко

Суддя Н.Є. Маринчак