Ухвала

від 20.06.2012 по справі к/9991/9909/11-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" червня 2012 р. м. Київ К/9991/9909/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Островича С.Е.

при секретарі Хомініч С.В.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Літвінов О.А., дов. №87/9/10-036 від 07.03.2012

Мурга Р.Я., дов. №88/9/10-036 від 07.03.2012

Стрельбіцький А.В., дов. №152/9/10-036 від 16.03.2012

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2011 року у справі №2а-7707/10/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Будінвест»до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання дій протиправними, скасування акту та зобов'язання вчинити певні дії

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2011 року адміністративний позов ТОВ «Арт-Будінвест»до ДПІ у Вишгородському районі Київської області задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області щодо відмови у визнанні податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Будінвест» за січень 2010 року податковою звітністю. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Вишгородському районі Київської області визнати податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Будінвест»за січень 2010 року податковою звітністю. Визнано протиправним та скасовано винесений Державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області Акт №147/15-229 від 25.08.2009 про анулювання реєстрації свідоцтва платника податку на додану вартість, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Арт-Будінвест». Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Вишгородському районі Київської області вчинити передбачені законодавством дії щодо поновлення реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Будінвест»(індивідуальний податковий номер 349612510080, ідентифікаційний код юридичної особи 34961256) платником податку на додану вартість з дати реєстрації -06.10.2008 року. Визнано протиправним та скасовано свідоцтво платника податку на додану вартість №100251273 від 22.10.2009 року, видане Товариству з обмеженою відповідальністю «Арт-Будінвест», яке втрачає чинність із моменту набрання законної сили постановою суду.

Рішення судів мотивовано відсутністю підстав для відмови у визнанні податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Будінвест»за січень 2010 року податковою звітністю та відсутністю підстав для анулювання реєстрації свідоцтва платника податку на додану вартість з огляду на дотримання позивачем вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 28.02.2011 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 15.03.2011 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2011 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 2, п. 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», ч.7 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», п.п. 25.2.1 та п.п. 25.2.2 п. 25.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, п. 11.2 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Арт-Будінвест» є юридичною особою, що зареєстрована Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області з 26.02.2007 за №1207-ТОВ.

03.10.2008 позивач подав заяву про реєстрацію його платником податку на додану вартість і зазначив адресу місцезнаходження -м. Вишгород, вул. Кургузова, буд.6. На підставі цієї заяви позивачу видано свідоцтво платника податку на додану вартість №100143421 від 06.10.2008. Проте, актом від 25.08.2009 №3510/10/15-202/1722 анульовано реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «г» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість». При цьому, податковий орган виходив з того, що встановити місцезнаходження позивача неможливо та протягом періоду з грудня 2008 року по липень 2009 позивач подає податкові декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок, та має за останні дванадцять календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0грн.00коп.

У зв'язку з анулюванням свідоцтво платника податку на додану вартість №100143421 від 06.10.2008 позивач повторно, у встановленому порядку звернувся до відповідача про реєстрацію його платником податку на додану вартість, та 22.10.2009 йому видано свідоцтво платника податку на додану вартість №100251273.

Позивачем було подано декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року, яку податковим органом отримано 03.03.2010, що підтверджується штампом останнього. Листом від 04.03.2010 №1345/10/15-202/596 податковий орган повідомив позивача про те, що декларація позивача за січень 2010 року отримала статус «Не визнано як податкова звітність»та запропонував надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином.

Згідно з пунктом 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі-Закон України №2181-ІІІ) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

В силу підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Підпунктом «з»підпункту 4.4.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України №2181-ІІІ передбачено, що форми обов'язкової податкової звітності (податкові декларації чи податкові розрахунки), визначені центральним (керівним) органом контролюючого органу, повинні відповідати нормам та змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

Але, пунктом 10.6 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що форми декларації та податкових розрахунків з цього податку встановлюються відповідно до закону.

Безпосередньо положеннями Закону України «Про податок на додану вартість»форма та порядок заповнення декларації не встановлено.

Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 (у редакції наказу від 15.06.2005 № 213), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 за № 702/10982. Згідно з підпунктом 1.5 вказаного Порядку декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків, з них платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації). Порядок заповнення декларації окремо за кожним розділом наводиться в розділі 5 цього Порядку.

Проте, ні Закон України «Про податок на додану вартість», ні Закон України №2181-ІІІ, ні Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість не встановлюють, які саме реквізити є обов'язковими для податкової декларації з податку на додану вартість.

Судами встановлено, що в декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року позивачем заповнено всі рядки, зокрема щодо найменування, ідентифікаційного коду та місцезнаходження юридичної особи - платника податку, декларація містить підпис посадової особи, скріплена печаткою.

З матеріалів справи вбачається, що згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №068897 місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Будінвест»є Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Кургузова, буд. 6, дата проведення державної реєстрації 21.02.2007.

Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 №335459 місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Будінвест»є Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Київська, буд. 2, приміщення 73, дата заміни свідоцтва про державну реєстрацію 15.09.2010, підстава заміни -зміна місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Будінвест»місцезнаходженням Товариства є м. Вишгород, вул. Київська, буд. 2, приміщення 73, нова редакція статуту затверджена загальними зборами Товариства з посиланням на протокол від 19.07.2010.

Судом також встановлено, що згідно з договором оренди приміщення від 01.01.2009, укладеного між позивачем та МКП «Агропромислове об'єднання», позивач на строк до 12 місяців орендує частину споруди, офісні приміщення площею 8 кв.м. за адресою: м. Вишгород, вул. Кургузова, буд. 6. Вказане приміщення прийнято ним у орендодавця МКП «Агропромислове об'єднання»згідно з актом приймання-передачі від 01.01.2009. Відповідно до додатку до вказаного договору оренди його строк продовжено до 31.12.2010.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно із статтею 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними. Відповідно до частини 1 статті 19 зазначеного Закону встановлено, що у разі, якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами до установчих документів юридичної особи або не підлягає державній реєстрації, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов'язаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арт-Будінвест»у встановленому порядку подало заявку про внесення змін до відомостей щодо місцезнаходження юридичної особи і ці зміни уповноваженим органом було зареєстровано лише 15.09.2010.

Таким чином судом встановлено, що станом до 15.09.2010 -юридична адреса позивача, яка внесена до Єдиного державного реєстру, була: м. Вишгород, вул. Кургузова, буд. 6, що спростовує твердження відповідача про відсутність обов'язкових реквізитів у податковій декларації, зокрема даних про місцезнаходження позивача, та про відсутність позивача за юридичною адресою.

Відповідно до положень пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстрація як платника податку діє до її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо, зокрема згідно підпункту «г»особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Разом з тим, розрахунки податкоого органу про відсутність оподатковуваних поставок охоплюються періодом з грудня 2008 року до липня 2009 року, тобто 8 місяців, а не 12, як це передбачено вищезазначеною нормою.

Отже, за встановлених обставин, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.12.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 236 -238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М.Шипуліна Судді:

---

Л.І. Бившева

---

С.Е. Острович

Суддя Т.М. Шипуліна