Ухвала

від 10.07.2012 по справі к/9991/53005/11-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2012 року м. Київ К/9991/53005/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Бим М.Є.

Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2011 року у справі за позовом Антрацитівської обласної спеціальної загальноосвітньої школи-інтерната до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області про визнання нечинною та скасування вимоги, -

в с т а н о в и л а:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2011 року, позовні вимоги задоволено. Визнано нечинним та скасовано п.2 вимоги Об'єднаного контрольно-ревізійного відділу у м. Антрацит та Антрацитівському районі Контрольно-ревізійного управління в Луганської області про усунення порушень, виявлених внаслідок ревізії №120-14/122 від 02.02.211 року щодо вимоги стягнення 16823,74 грн. зайво виплачених, з осіб які їх отримали безпідставно. Визнано нечинним та скасовано п.5 вимоги Об'єднаного контрольно-ревізійного відділу у м. Антрацит та Антрацитівському районі Контрольно-ревізійного управління Луганської області про усунення порушень, виявлених внаслідок ревізії №120-14/122 від 02.02.2011 року щодо вимог про приведення у відповідність з Типовими нормативами спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.12.2008 року №1105, штатних одиниць кочегарів шляхом приведення штатних розписів у відповідність до законодавства.

На рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга, у якій Контрольно-ревізійне управління в Луганській області просить рішення судів скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, суб'єкт господарювання юридична особа Антрацитівська обласна спеціальна загальноосвітня школа-інтернат, зареєстрована виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області, адреса місцезнаходження: 94601, Луганська область, м. Антрацит, вул. Будівельна, будинок 11, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 20151861, діє на підставі нової редакції статуту, затвердженого розпорядженням голови Луганської обласної ради №475 від 25.10.2006 року.

Відповідно п.1.1 Статуту Антрацитівська обласна спеціальна загальноосвітня школа-інтернат є комунальним закладом, який є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, управління яким здійснює обласна рада або уповноважений нею орган згідно рішенню обласної ради від 23.12.2005 року №22/36.

Школа-інтернат у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, Положенням про спеціальну загальноосвітню школу-інтернат України для дітей з вадами фізичного або розумового розвитку, рішеннями обласної ради та розпорядженнями голови обласної ради, розпорядженнями голови обласної ради, розпорядженнями голови обласної державної адміністрації, іншими нормативно-правовими актами та власним статутом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Об'єднаний контрольно-ревізійний відділ у місті Антрациті та Антрацитівському районі КРУ в Луганській області згідно Положення про Контрольно-ревізійний відділ у районі, місті, районі в місті та міжрайонний контрольно-ревізійний відділ без статусу юридичної особи, затвердженого наказом Головного КРУ України від 07.02.2001 №11, є структурним підрозділом Контрольно-ревізійного управління в Луганській області, підпорядковується йому та не має статусу юридичної особи.

Крім того встановлено, що Об'єднаним контрольно-ревізійним відділом у місті Антрациті та Антрацитівському районі КРУ в Луганській області в період з 08.11.2010 року по 24.12.2010 року відповідно до плану роботи КРУ в Луганській області на ІV квартал 2010 року та направлення від 08.11.2010 року №97 проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності в Антрацитівській обласній спеціальній загальноосвітній школі-інтернат (надалі школа-інтернат), за наслідками якої складений акт №120-21/001 від 24.12.2010 року.

02 лютого 2011 року відповідно до п.7 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»від 26.01.1993 року №2939-ХІІ об'єднаним контрольно-ревізійним відділом у місті Антрациті та Антрацитівському районі КРУ в Луганській області на адресу директора школи-інтернат направлена вимога «Про усунення порушень виявлених в результаті ревізії»№120-14/122 від 02.02.2011 року (надалі вимога №120-14/122 від 02.02.2011 року), в якій з метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення в подальшому передбачено шість пунктів заходів, що підлягають розгляду та виконанню.

У п.2 вимоги №120-14/122 від 02.02.2011 року зазначено, що в ході ревізії встановлено порушення умов п.31 «Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти», затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 року №102 (із змінами), а саме школою-інтернатом проведено завищених витрат на оплату праці в наслідок підвищення посадових окладів на 15% працівникам з числа адміністративно-господарського та обслуговуючого персоналу, які за характером роботи безпосередньо не спілкуються з учнями, на загальну суму 11266,27 грн. та працівникам з числа адміністративно-господарського та обслуговуючого персоналу за період літніх канікул, тобто в той час, коли діти не знаходились в школі-інтернаті в зв'язку з чим, спілкування з учнями не відбувалося, на загальну суму 5557,47 грн.

Контролюючим органом запропоновано стягнути 16823,74 грн. зайво виплачених виплат з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 127, 136 КЗпП України. В іншому випадку провести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених сум коштів. У разі пропущення встановленого строку відшкодувати порушення за рахунок керівника, що допустив зайві грошові виплати згідно ст.133 КЗпП України.

У п.5 вимоги №120-14/122 від 02.02.2011 року зазначено, що в порушення Типових штатних нормативів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.12.2008 року №1105, школою-інтернатом проведено незаконні витрати коштів, що не призвели до збитків, а саме: проведення витрат бюджетних коштів на утримання понаднормативних одиниць (кочегарів) на загальну суму 47973, 83 грн., у зв'язку з чим запропоновано привести у відповідність з Типовими штатними нормативами спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 05.12.2008 року №1105 штатні одиниці кочегарів шляхом приведення штатних розписів у відповідність до законодавства.

Відповідно до п.1.4 Положення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №852 від 15.09.2008 року головними завданнями спеціальної школи (школи-інтернату) є забезпечення права дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, на здобуття певного освітнього рівня загальної середньої освіти шляхом спеціально організованого навчально-виховного процесу в комплексі з корекційно-розвитковою роботою, медичною реабілітацією; розвиток природних здібностей і обдарувань, творчого мислення вихованців, здійснення їх допрофесійної та професійної підготовки, формування соціально адаптованої особистості; сприяння засвоєнню учнями норм громадянської етики та загальнолюдської моралі, міжособистісного спілкування, основ гігієни та здорового способу життя, початкових трудових умінь і навичок; сприяння фізичному і психічному розвитку дітей; забезпечення у процесі навчання й виховання системного кваліфікованого психолого-медико-педагогічного супроводу з урахуванням стану здоров'я, особливостей психофізичного розвитку учнів (вихованців); здійснення соціально-педагогічного патронату: надання психолого-педагогічної допомоги батькам (особам, які їх замінюють) з метою забезпечення їх активної участі в комплексній навчально-виховній, корекційно - розвитковій роботі.

Відповідно до п. 7.1 зазначеного Положення передбачено, що учасниками навчально-виховного та реабілітаційного процесу у спеціальній школі (школі-інтернаті) є учні (вихованці), керівники, педагогічні, медичні та інші працівники спеціальної школи (школи-інтернату), батьки або особи, які їх замінюють.

Статус учасників навчально-виховного та реабілітаційного процесу, їх права та обов'язки визначаються чинним законодавством України, статутом, правилами внутрішнього розпорядку закладу (п.7.2 цього Положення).

Згідно абзацу 16 п.5.2 Статуту Антрацитівської обласної спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату в редакції від 25.10.2006 року директор школи-інтернату встановлює надбавки, доплати, премії, винагороди та інші заохочувальні гарантійні виплати працівникам школи-інтернату згідно з чинним законодавством України.

Згідно п.3.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку, затвердженого директором Антрацитівської обласної спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату та погодженої з головною профспілкового комітету, передбачено, що працівники школи-інтернату зобов'язані виховувати в учнів бережливе ставлення до майна навчального закладу, а згідно п.3.3 цих Правил усі працівники школи-інтернату (педагогічний, адміністративно-господарський, обслуговуючий та навчально-допоміжний персонал) зобовязані постійно спілкуватися з учнями (вихованцями) спеціальної школи-інтернату, щоб задовольнити потреби дітей з вадами у фізичному або розумовому розвитку (важкі порушення мови) у загальній освіті, спеціальній допомозі і реабілітації.

Таким чином, із аналізу приписів зазначених Положень і Правил суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що працівники адміністративно-господарського та обслуговуючого персоналу Антрацитівської обласної спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату є учасниками навчально-виховного та реабілітаційного процесу, виходячи із загального обов'язку спілкуватися з вихованцями закладу.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості посилань відповідача, що машиніст з прання та ремонту спецодягу, підсобний робітник, водій, комірник, робітник з обслуговуючого та поточного ремонту будівель, споруд та обладнання не приймають участь у спілкуванні з дітьми з вадами у фізичному або розумовому розвитку, та не приймають участі у навчально-виховному процесі, а тому і не мають права на підвищення посадових окладів з 01.01.2009 року по 01.11.2010 року на 15%, є необґрунтованим, оскільки очевидно, що за характером їх роботи та згідно з приписами як п.3.2, 3.3 Правил внутрішнього трудового розпорядку, так і п. 7.1 Положення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку зазначені категорії працівників адміністративно-господарського та обслуговуючого персоналу Антрацитівської обласної спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату приймають участь у навчально-виховному та реабілітаційному процесі вихованців з навчання основних соціальних навичок і таке інше, через спілкування з ними.

Згідно п. 2.1, 2.2. розділу 2 Колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом Антрацитівської обласної спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату на 2009-2013 роки, затвердженого Загальними зборами трудового колективу школи-інтернату згідно протоколу №1 від 14.04.2009 року, з питань оплати праці адміністрація школи-інтернату зобов'язалася забезпечувати гласність умов оплати праці, порядку встановлення доплат, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, положення про преміювання. Оплату праці проводити згідно зі ставками заробітної плати (додаток №2). Розміри посадових окладів (тарифних ставок) працівників школи інтернату встановлюються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду 545 грн. Працівникам, розміри посадових окладів (тарифних ставок) яких будуть менші за визначений розмір мінімальної заробітної сплати, посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюються на рівні мінімальної заробітної плати.

Згідно п. 3.1 Положення про преміювання працівників Антрацитівської обласної спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату (додаток №3 до колективного договору від 14.04.2009 року) передбачено, що преміювання для усіх працівників школи-інтернату проводиться за такими показниками: сумлінне виконання службових обов'язків; творче ставлення до праці, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, положень колективного договору, особистий внесок працівника у роботу колективу, створення та дотримання працівником безперечних умов праці для життя та здоров'я дітей, активна участь у громадському житті, збільшення обсягу робіт та обов'язків.

Щодо преміювання інших працівників школи-інтернату у п.3.5 Положення про преміювання, зокрема, передбачено такі показники в роботі: за високу якість виконуваної роботи на своїй ділянці, роботи при відсутності скарг і чуйному відношенні до дітей; за додаткову роботу в екстремальних ситуаціях; зацікавлена й активна участь у рішенні проблем, що стоять перед школою, усіляке сприяння його нормальній роботі, ініціативна діяльність на благо закладу та дітей.

Оцінка виконання показників преміювання господарського й допоміжного персоналу школи-інтернату здійснюється на підставі: обліку учбово-виховної роботи; контрольних робіт; атестації; внутрішньо шкільного контролю; оглядів-конкурсів, думки учнів та інші.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, директором Антрацитівської обласної спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату за погодженням голови профспілкового комітету у відповідності до положень Колективного договору затверджувались ставки заробітної плати (Додатки №2 до Колективного договору від 14.04.2009 року) всім категоріям працівників школи-інтернату, у тому числі господарського і допоміжного персоналу (машиніст з прання та ремонту спецодягу, підсобний робітник, водій, комірник, робітник з обслуговуючого та поточного ремонту будівель, споруд та обладнання), які обґрунтовано передбачали підвищення посадових окладів на 15%.

Затверджені ставки заробітної плати (Додатки №2) відповідають термінам зміни у часі розміру мінімальної заробітної плати в Україні.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці визначає Закон України «Про оплату праці»№108/95-ВР від 24.03.1995 року, із змінами та доповненнями.

Відповідно до вимог ст.8 Закон України «Про оплату праці»передбачено, що держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, регулювання фондів оплати праці працівників

підприємств-монополістів згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

Статтею 11 Закон України «Про оплату праці»визначено, що мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою. Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про оплату праці»визначено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Отже, адміністрація Антрацитівської обласної спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату підвищуючи посадові оклади у відповідності до умов Колективного договору від 14.04.2009 року чинного законодавства України з питань оплати праці не порушувало, а висновок ревізорів про завищених витрат на оплату праці в наслідок підвищення посадових окладів на 15% працівникам з числа адміністративно-господарського та обслуговуючого персоналу на загальну суму 16823,74 грн., є не обґрунтованим.

Що стосується висновку Відповідача відносно утримання Позивачем понаднормативних штатних одиниць (кочегарів) та порушення Типових штатних нормативів спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України №1105 від 05.12.2008 року.

Як зазначено судами першої та апеляційної інстанцій, в навчальному закладі працюють 8 кочегарів, по 2 кочегари на зміну тривалістю 24 години (одна доба). Після зміни працівники мають 72 години відпочинку (три доби), що складає 7 робочих змін на місяць, або 168 годин на місяць та 42 години на тиждень відповідно.

Згідно ст. 61 КЗпП України на безперервно діючих видах робіт за погодженням з профспілковим комітетом може бути запроваджено підсумований облік часу, який застосовується у даному випадку до кочегарів з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин відповідно до ст.50 КЗпП України, якою встановлений 40-годинний робочий тиждень. Відповідно до ст.62 КЗпП України надурочні роботи, як правило не допускаються, а надурочними роботами вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (статті 52, 53, 61 КЗпП України). Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік згідно ст.65 КЗпП України. Власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника.

З акту ревізії вбачається, що Відповідачем у акті ревізії (стор.11 акту) розраховано кількість одиниць кочегарів за формулою: 6 (кочегарів) = 2 (кочегара в зміну) х 3 (зміни з розрахунку 24 години/8 годин (тривалість робочого дня) = 3 зміни на добу.

Таким чином судами попередніх інстанцій зроблено вірний висновко, що цей розрахунок не ґрунтується на вимогах трудового законодавства України, оскільки здійснений без урахування часу на відпочинок (робота в 3 зміни на добу можлива без вихідних), що призведе до збільшення тривалості надурочних робіт, які оплачуються у подвійному розмірі відповідно до ст.106 КЗпП України.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220№, 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ,-

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Луганській області відхилити, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.