Ухвала

від 16.07.2012 по справі 0604/4-810/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 0604/4-810/2012

Стаття 165-2 КПК

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Ткача С.О.

суддів: Слісарчука Я.А., Котіка В.П.

з участю:

прокурора Даракчі О.Г.

адвоката Слівінського О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією прокурора Даркчі О.Г., який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Богунського районного міста Житомира від 06 липня 2012 року, про відмову в обранні запобіжного заходу тримання під вартою щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Таращанка Новоград-Волинського району Житомирської області, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України.

Згідно обвинувачення, фізична особа - підприємець ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в період 2008 - 2009 років, з метою ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, шляхом незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та витрат з податку з доходів фізичних осіб, безпідставно включив до податкового кредиту та витрат суми податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб по податковим накладним, отриманим від підприємств, які мають ознаки фіктивності, а саме: ПП «Онікс ЛС» (код СДР 35396865), ПП «Варнус» (код СДР 35544501), ПП «Граніт-торг» (код СДР 35984599), ПП «Арнікс ВЛ» (код СДР 36161358), ТОВ «КФ МКС-Промтех» (код СДР 36366145), ПП «Директорія Д» (код 36440919), в результаті чого, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 2 062 954 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

22.05.2012 року СУ ДПС у Житомирській області, порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_2, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України.

22.05.2012 року ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 115 КПК України, по підозрінню у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України.

Постановою районного суду відмовлено у задоволенні подання досудового слідства про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обрано запобіжний захід у вигляді застави розміром 76 500 гривень.

В апеляції прокурор просить скасувати постанову суду у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

Мотивує тим, що слідчим враховані вимоги ст. 165-2 КПК України, при внесенні подання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Органами досудового слідства по кримінальній справі проведено значний обсяг слідчих дій та здобуто докази. Тому, підставами необхідності обрання ОСОБА_2 такого запобіжного заходу є вчинення ним умисного злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років. Він може зашкодити встановленню істини по справі, здійснювати тиск на свідків, впливати на хід досудового слідства, а також може переховуватись від органів досудового слідства та суду, про що свідчать наявні у матеріалах кримінальної справи докази, своїми злочинними діями завдав значної матеріальної шкоди економічним інтересам держави, що в свою чергу вказує на його порівняно стійку антисоціальну спрямованість.

ОСОБА_2 здійснив завідомо неправдиве повідомлення до Новоград-Волинського МВ УМВС України в Житомирській області, про таємне викрадення з салону його автомобіля його бухгалтерської документації ПП ОСОБА_2 за 2005-2011 роки, за що проти нього порушена кримінальна справа за ст. 383 КК України.

Державний обвинувач вважає, що досліджуючи особу ОСОБА_2 суд не у повній мірі врахував, що останній виконував не другорядні функції, а є безпосереднім виконавцем ухилення від сплати податків та вчиняв злочини протягом тривалого часу, що вказує на його стійку антисоціальну спрямованість. Фактично єдиним джерелом прибутку ОСОБА_2 протягом тривалого часу були кошти, отримані від злочинної діяльності, а тому перебуваючи на волі він може продовжувати займатись злочинною діяльністю.

Таким чином суд не врахував положень ст. 148, 150 КПК України, у т.ч. щодо особи обвинуваченого та його намірів перешкоджати встановленню істини у справі та продовжувати злочинну діяльність, що унеможливлює виконання завдань кримінального судочинства, передбачених ст. 2 КПК України, щодо швидкого та повного розкриття злочинів, викриття винних і забезпечення правильного застосування Закону.

Окрім того в апеляції вказано, що судом першої інстанції допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону при обранні відносно ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 76 тис. 500 грн..

Основне покарання за ч. 3 ст. 212 КК України передбачено у виді штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд першої інстанції при визначені розміру застави ОСОБА_2 виходив із положень п. 2 ч. 4 ст. 154-1 КПК України, які є загальними щодо вчинення особою тяжкого злочину. Однак, ч.4 ст. 154-1 КПК України передбачено, що у всіх передбачених цією статтею випадках розмір застави не може бути меншим від розміру цивільного позову, розміру майнової шкоди, завданої злочином, або розміру отриманого внаслідок вчинення злочину доходу, обґрунтованих достатніми доказами. А розмір майнової шкоди, завданої злочином у кримінальній справі встановлено у сумі 2 062 954,00 грн..

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який вважає апеляцію обґрунтованою підлягаючою задоволенню з наведених в апеляції підстав, заперечення ОСОБА_2 і його адвоката Слівінського О.В., які вважають постанову законною, а апеляцію не підлягаючою задоволенню, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи учасників судового розгляду колегія суддів визнала, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 150 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту, крім обставин зазначених у ст. 148 КПК України, необхідно враховувати тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші дані, які його характеризують.

Статтею 165 КПК України передбачено, що у справах про злочини, за які передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, до підозрюваного, обвинуваченого , підсудного може бути застосовано запобіжний захід лише у виді застави, або взяття під варту.

Як встановлено з матеріалів справи, суд першої інстанції належним чином дослідив надані матеріали справи і не встановив достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде намагатись ухилитись від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі, впливати на свідків чи продовжувати злочинну діяльність.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_2 має постійне місце проживання, сім'ю, характеризується позитивно, раніше до відповідальності не притягувався.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_2 є виконавцем злочину ухилення від сплати податків протягом тривалого проміжку часу, жив за рахунок коштів отриманих злочинним шляхом, не сприяє встановленню істини, укриваючи злочин заявив про викрадення з його автомобіля бухгалтерських документів, чим перешкоджає слідству є безпідставними тому, що по даному факту порушена кримінальна справа і таким чином прокуратура дала оцінку його діям. А як обвинувачений, ОСОБА_2 має право давати покази чи відмовлятися давати покази, що не може розцінюватися як вплив на слідство чи перешкоджання слідству та бути підставою для тримання під вартою.

Що стосується посилання прокурора на порушення судом вимог закону при визначенні суми застави розміром 76 500 гривень, ці доводи також є не обгрунтованими.

Відповідно до статті 154-1 КПК України, розмір застави встановлюється судом у межах від тисячі до чотирьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 - 76500 грн.), щодо осіб підозрюваних або обвинувачених у вчиненні тяжкого злочину.

Як вбачається з матеріалів справи, досудовим слідством достовірно не встановлений розмір цивільного позову чи заподіяної обвинуваченим шкоди та не обгрунтований достатніми доказами. А не визначений розмір збитків, не може бути покладений в основу будь якого судового рішення.

Тому, колегія суддів погоджується із сумою застави визначеною судом першої інстанції розміром 76 500 гривень.

За наведених обставин, колегія суддів не встановила підстав для задоволення апеляції державного обвинувача та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляцію прокурора відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду міста Житомира від 06 липня 2012 року, про відмову в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрання йому запобіжного заходу у виді застави розміром 76 500 гривень - без зміни.

Судді апеляційного суду

Житомирської області: