Постанова

від 28.10.2008 по справі 11/123пн

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.10.2008  року                                                           

Справа № 11/123пн

Луганський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Бойченка

К.І.

суддів          Парамонової Т.Ф.

          Семендяєвої І.В.

секретар

судового

засідання:                               

Наумов Б.Є.

за участю

представників:

від 

позивача:                              

-Ходаковський Ю.В., представник за дов. б/н від 17.06.08;

від  відповідача:                                -ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, виданий

11.01.01

Краснолуцьким

МВ УМВС України в Луганській області;

-Бойченко К.М.,

представник за дов. №1568 від 25.07.08;

розглянувши у

відкритому

судовому

засіданні

апеляційну

скаргу                             Фізичної

особи -підприємця

ОСОБА_1 м.

Красний Луч

Луганської

області

на рішення                                           

господарського

суду                    Луганської

області

від                                                  

29.07.08

у справі                                                

№11/123пн (суддя Москаленко М.О.)

за позовом:                                          Товариства з обмеженою відповідальністю

„Семар-Плюс”,

м. Антрацит Луганської області

до відповідача:                              Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1 м.

Красний Луч

Луганської

області

про                                              

зобов'язання звільнити об'єкт оренди,

                                                 стягнення неустойки у сумі 11393 грн. 32 коп.

В С Т А Н О В И В:

          У червні 2008 року Товариство з

обмеженою відповідальністю „Семар-Плюс”,          м. Антрацит Луганської області (далі

за текстом -ТОВ „Семар-плюс”, позивач), звернулось до господарського суду

Луганської області з позовною заявою від 17.06.08 б/н з вимогами про

зобов'язання фізичної особи -підприємця ОСОБА_1     м. Красний Луч Луганської області (далі за

текстом -відповідач), звільнити орендовані торгові місця шляхом демонтування металевого

контейнера з території ринку ТОВ „Семар-Плюс”; та про стягнення з відповідача

неустойки у сумі 11393 грн. 32 коп. за прострочення повернення об'єкту оренди.

          Позовні вимоги обґрунтовані позивачем

фактом неналежного виконання відповідачем у справі зобов'язань за укладеним з

позивачем договором оренди торгових місць від 01.07.06 №064, зокрема, фактом

невнесення орендної плати за користування майном. На підставі умов договору

термін його дії припинився з 01.08.06. Після закінчення дії договору відповідач

не звільнив займане торгове місце, внаслідок чого позивач звернувся до суду з

вимогою про зобов'язання відповідача звільнити орендовані торгові місця шляхом

прибирання з території ринку ТОВ „Семар-Плюс” металевого контейнеру. Також

позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача неустойку за

прострочення повернення об'єкту оренди у розмірі 11393 грн. 32 коп.

          Письмовою заявою б/н від 29.07.08 (т.

1, а.с. 87) позивач відмовився від позовних вимог у частині вимоги про стягнення

з відповідача неустойки у розмірі 11393 грн. 32 коп.

          Письмовою заявою б/н від 29.07.08 (т.

1, а.с. 88) позивач уточнив позовні вимоги та заявив вимогу про зобов'язання

відповідача у справі звільнити орендовані торгові місця на підставі договору

оренди торгових місць №064 від 01.06.06 у кількості одного металевого

контейнера шляхом вивезення вказаного металевого контейнера з території ринку

ТОВ „Семар-Плюс”.

          Як вбачається з матеріалів справи,

фактичних її обставин та первісних позовних вимог, між позивачем та

відповідачем був укладений договір №064 від 01.07.06, будь-яких інших договорів

під номером 064 між цими сторонами укладено не було, а тому судова колегія

дійшла висновку, що при написанні позивачем уточнення позовних вимог за заявою

від 29.07.08 б/н (т. 1, а.с. 88) було допущено описку щодо дати договору оренди

торгових місць (01.06.06), укладеного сторонами у даній справі. Про що також

зазначив господарський суд Луганської області в ухвалі від 27.10.08 у справі

№11/123пн про виправлення описки відповідно до вимог ст. 89 Господарського

процесуального кодексу України. А тому, підставою пред'явлення позивачем позову

до господарського суду Луганської області слід вважати договір №064 від

01.07.06.

          Рішенням господарського суду

Луганської області від 29.07.08 у даній справі позов задоволений частково, а

саме: зобов'язано відповідача звільнити на користь позивача торгові місця,

орендовані на підставі договору оренди торгових місць №064 від 01.07.06        (з урахування виправлення описки

ухвалою суду першої інстанції від 27.10.08 у справі №11/123пн), у кількості

одного металевого контейнера шляхом демонтажу вказаного металевого контейнера з

території ринку ТОВ „Семар - Плюс”; в решті позовних вимог провадження у даній

справі припинено; з позивача на користь Державного бюджету України  стягнено державне мито у сумі 85 грн. 00 коп.

за позовними вимогами немайнового характеру; з відповідача на користь позивача

стягнено витрати зі сплати державного мита у сумі 85 грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу у сумі 69 грн. 00 коп.

Дане рішення

суду першої інстанції мотивовано наступним:

-положеннями

ст. ст. 6, 627, 629, 762, ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України,    ст.ст. 33, 34, 43, п. 4 ст. 80 Господарського

процесуального кодексу України;

-відповідачем у

справі доказів своєчасного внесення орендної плати надано не було;

-матеріалами

справи, її фактичними обставинами підтверджений факт невнесення відповідачем у

справі орендної плати за договором, на підставі якого заявлений позов, а це у

відповідності з умовами п.п. „а” п. 4.9 договору є підставою для закінчення

строку дії цього договору;

-відповідно до

приписів чинного законодавства та умов укладеного сторонами договору невнесення

відповідачем орендної плати згідно з умовами договору, на підставі якого

заявлений позов, свідчить про відсутність підстав для продовження строку його

дії після 31.07.06;

-умови договору

сторін щодо звільнення орендованого торгового місця відповідачем після

закінчення строку дії договору виконанні не були, що підтверджується

матеріалами справи та не заперечується відповідачем;

-вимога

позивача про зобов'язання відповідача звільнити орендоване торгове місце є

обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню;

-відмова

позивача від позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки у сумі 11393

грн. 32 коп. була прийнята судом першої інстанції, а тому провадження у справі

у вказаній частині вимог було припинено відповідно до приписів ч. 4 ст. 80

Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись

з рішенням господарського суду Луганської області від 29.07.08 у справі

№11/123пн, відповідач подав до Луганського апеляційного господарського суду

апеляційну скаргу б/н від 05.08.08, у якій просить згадане рішення скасувати

повністю та прийняти нове рішення, яким визнати договір оренди торгових місць

№064 від 01.07.06, який укладений сторонами у даній справі, недійсним та

залишити позов без розгляду.

Відповідач

заявою б/н від 17.09.08 (т. 2, а.с. 42) уточнив вимоги за апеляційною скаргою,

та просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від

29.07.08 у справі №11/123пн та припинити провадження у цій справі.

В обґрунтування

апеляційної скарги,  зокрема, відповідач

вказує, що на його думку:

-оскаржуване

рішення винесено судом першої інстанції з неповним з'ясуванням обставин, які

мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального та процесуального

права; 

-суд першої

інстанції не звернув уваги на доводи відповідача щодо того, що договір був

укладений типовий, як з особами, яким надаються кожний день торгові місця, та з

особами, які свої торгові місця розміщують на території ринку; зміст договору

не відноситься до правовідносин сторін у справі; предметом договору повинна

бути земля, а не торгове місце відповідача;

-суд першої

інстанції повністю проігнорував ту обставину, що відповідач ніякого майна у

позивача не брав, а орендував земельні ділянки для розміщення двох контейнерів

та необ”єктивно оцінив встановлені строки договору;

-відповідач

після отримання від позивача позовної заяви у даній справі письмово

запропонував останньому змінити умови договору, але відповіді не отримав. До

суду першої інстанції була надана копія договору, але суд проігнорував ці

докази і необґрунтовано посилається на приписи ст.ст. 33, 34 Господарського

процесуального кодексу України, як на те, що відповідачем не були надані

відповідні документи;

-торгові місця

є власністю відповідача і договір оренди торгових місць, укладений сторонами у

даній справі, є по суті угодою суборенди землі.

          Позивач

за відзивом б/н від 18.09.08 заперечує проти доводів, викладених відповідачем у

апеляційній скарзі та просить цю апеляційну скаргу відхилити, а оскаржуване

рішення залишити без змін.

Розпорядженням

першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від

11.08.08 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для

розгляду апеляційної скарги фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Красний Луч

Луганської області, від 05.08.08 б/н на рішення господарського суду Луганської

області від 29.07.08 у справі №11/123пн призначено судову колегію у складі:

головуючий суддя -Баннова Т.М., суддя -Парамонова Т.Ф., суддя -Семендяєва І.В.

У зв'язку з

хворобою головуючого судді Баннової Т.М., розпорядженням голови Луганського апеляційного

господарського суду від 22.09.08, на підставі ст. 28 Закону України “Про

судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу

України, головуючого суддю  Баннову Т.М.

виключено із складу колегії по розгляду апеляційної скарги у справі №11/123пн

та призначено до складу судової колегії головуючого суддю Бойченко К.І.

Згідно з ч. 2

ст. 99  Господарського процесуального

кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в

апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського

процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний

господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно

розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не

зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і

обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.  

          Розглянувши матеріали даної справи,

заслухавши пояснення та доводи   представників

сторін у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши

надані сторонами докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин

справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом

першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів

дійшла висновку, що апеляційна скарга 

відповідача до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.

          Відповідно до ст. 42

Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах

здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом

і судом.

          Відповідно до ст. 43

Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах

здійснюється на засадах змагальності.

          Сторони та інші особи, які беруть участь у

справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

          Статтею 33 Господарського

процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Як вбачається з матеріалів даної

справи і встановлено господарським судом Луганської області, сторони 01.07.06

уклали договір №064 оренди торгівельних місць (далі за текстом - договір).

          За договором орендодавцем є позивач, а

орендарем -відповідач у даній справі.

          За умовами п.п. 1.1, 2.1 договору

одне торгівельне місце складає 2,5 кв.м, в оренду надавалось сім торгівельних

місць.

          Згідно п. 2.2 договору торгівельні місця

відповідачу надавались для встановлення контейнеру промислової групи.

          З матеріалів даної справи слідує, що

на виконання умов договору відповідач встановив металевий контейнер №48.

          Умовами п. 2.3.1 договору сторони

передбачили сплату оренди у розмірі 18 грн.   

20 коп. на день.

          Відповідач за умовами п. 2.3 договору

зобов'язувався здійснити попередню сплату оренди у розмірі  - одне торгівельне місце 02 грн. 60 коп. на

день.

          Згідно з п. 2.3.1 договору загальна

сума оплати складає 18 грн. 20 коп.

          Згідно з п. 2.4 договору строк

внесення плати -до п'ятого числа місяця, що оплачується.

          Сторони пунктом 4.8 договору

встановили строк дії договору -один місяць, з 01.07.06 по 31.07.06.

          Умовами п. 4.9 договору сторони

домовились, що договір вважається продовженим на строк, вказаний у п. 4.8, у

випадку:

          а)якщо здійснена оплата згідно з п.

2.3 договору;

          б)якщо жодна з сторін протягом п'яти

днів після закінчення строку дії даного договору не заявила про зворотнє.

          Тобто, такий випадок випливає при

наявності двох зазначених взаємопов'язаних обставин -наявності попередньої

оплати на майбутній строк і відсутності заяви щодо припинення дії договору.

          Виходячи з умов договору відповідач

за користування торгівельними місцями за липень 2006 року повинен був до

05.07.06 сплатити оренду плату в сумі 564 грн. 20 коп.

          Відповідачем до матеріалів даної

справи надана світлокопія чеку від 04.07.06, з якого вбачається, що він

перерахував на користь позивача 473 грн. 20 коп. за утримання торгівельних

місць.

          Тобто, відповідач не довів факту

своєчасної і повної оплати оренди за липень 2006 року, що свідчить про

невиконання ним умов договору щодо внесення орендної плати.

          Строк дії договору закінчився

31.07.06.

          Згідно з п. 4.2 договору відповідач

зобов'язувався після спливу строку дії договору звільнити орендовані

торгівельні місця протягом тижня, що ним не виконано.

          Відповідачем не надано доказів

законності знаходження його металевого контейнеру №48 на зазначених у договорі

торгівельних місцях.

          Згідно з ч. 1 ст. 78 Земельного

кодексу України право власності на землю -це право володіти, користуватися і

розпоряджатися земельними ділянками.

          Як свідчать матеріали справи, ТОВ

„Никта” є власником земельної ділянки, розташованої у м. Антрацит, вул.

Петровського, 7, загальною площею 2613 кв.м.

          Відповідно до протоколу №41-1 від

25.04.05 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю „Никта”

вказану земельну ділянку постановили використати під організацію ринку, шляхом

створення торгівельної площі.

          Відповідно до протоколу №55 від

27.10.05 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю

„Никта” торгівельну площу, загальною площею 2613 кв.м, на території згаданої

земельної ділянки, яка належить ТОВ „Никта”, вирішили передати в безстрокове

володіння ТОВ „Семар-Плюс” для ведення підприємницької діяльності.

          Як визначено у п. 2 протоколу №55 від

27.10.05 загальних зборів учасників ТОВ „Никта”, торгівельна площа, що передана

ТОВ „Семар-Плюс” у володіння, може бути вилучена за рішенням засновників.

          Позивач стверджує, що зазначена

торгівельна площа у нього ТОВ „Никта” не вилучалась, що не спростовується

матеріалами справи.

          Згідно з п. 1.1 Статуту ТОВ

„Семар-Плюс” воно створено на підставі рішення зборів учасників Товариства з

обмеженою відповідальністю „Никта” (протокол №50 від 20.05.05).

          Згідно з п. 4.1 Статуту ТОВ

„Семар-Плюс” його вищим органом управління є збори учасників Товариства з

обмеженою відповідальністю „Никта”.

          Договір №064 оренди торгівельних

місць від 01.07.06 сторонами був укладений на законних підставах.

          Таким чином, позовні вимоги про

зобов'язання фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 звільнити та користь ТОВ

„Семар-Плюс” торгові місця, орендовані на підставі договору №064 оренди

торгових місць від 01.07.06, у кількості одного металевого контейнера шляхом

демонтажу вказаного металевого контейнера з території ринку ТОВ „Семар-Плюс”

обґрунтовані, та є такими, що підлягають задоволенню.

          Від решти позовних вимог позивач

відмовився, що є його правом, та відмову прийнято місцевим господарським судом.

За таких обставин, судом першої інстанції прийняте законне рішення, а тому,

доводи апелянта судовою колегією залишаються поза увагою.

За таких

обставин, судова колегія оскаржуване рішення господарського суду Луганської

області від 29.07.08 у справі №11/123пн залишає без змін.

               Відповідно до ст. 49

Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита

у розмірі 42 грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги покладаються на

заявника скарги (відповідача у справі) -фізичну особу -підприємця ОСОБА_1 м.

Красний Луч Луганської області.

У судовому

засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну

частини даної постанови.

          Керуючись

ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального

кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії

суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

                    1.Апеляційну скаргу

фізичної особи -підприємця ОСОБА_1     

м. Красний Луч Луганської області, від 05.08.08 б/н на рішення

господарського суду Луганської області від 29.07.08 у справі №11/123пн залишити

без задоволення.

          2.Рішення господарського суду

Луганської області від 29.07.08 у справі №11/123пн залишити без змін.

3.Витрати по

сплаті державного мита у розмірі 42 грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги

до Луганського апеляційного господарського суду покласти на відповідача

(заявника скарги) -фізичну особу -підприємця ОСОБА_1      м. Красний Луч Луганської області.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105

Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з

дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

          Головуючий суддя                                                     

      К.І. Бойченко

Суддя                                                                               

Т.Ф. Парамонова

Суддя                                                                               

І.В. Семендяєва