Рішення

від 13.10.2008 по справі 16/122-08-3409

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13"

жовтня 2008 р.

Справа  № 16/122-08-3409

Господарський

суд Одеської області

У

складі судді -Желєзної С.П.

Секретаря

судових засідань -Шевченко Г.В.

За

участю представників сторін:

Від

позивача:    ОСОБА_1. за дов. №01-350 від 22.08.2008р.;

Від

відповідача:  не з'явився.

          Розглянувши у відкритому судовому

засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства „СПОРТЕК”

до  суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи  ОСОБА_2 про стягнення

13424,69 грн., - 

ВСТАНОВИВ:

Відкрите

акціонерне товариство „СПОРТЕК” (далі по тексту - ВАТ „СПОРТЕК”) звернулося до

господарського суду Одеської області з позовними вимогами до суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи 

ОСОБА_2 (далі по тексту -СПД ОСОБА_2) про стягнення 23 937,68 грн.  загальної заборгованості за договором оренди

частини нежилого приміщення № 15 від 06.03.2003р., у тому числі 6346,40 грн.

-орендної плати за березень, квітень 2008р., 230,46 грн. -витрат по оплаті

комунальних послуг за березень 2008р., 36,96 грн. - плати за використану у

квітні 2008р. електроенергію, а  також

17323,86 грн. пені. Свої  вимоги позивач

обґрунтовує неналежним виконанням СПД ОСОБА_2умов договору  оренди частини нежилого приміщення № 15 від

06.03.2003р. щодо своєчасного та повного внесення  орендної плати, а також витрат за комунальні

послуги.

У

судовому засіданні 12.09.2008р. представником позивача було надано суду  заяву про уточнення позовних вимог,

відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по

оплаті орендних платежів у сумі 5966 грн., по оплаті комунальних послуг у сумі

230,46 грн., по оплаті витрат за використану електроенергією у сумі 39,96 грн.

та пеню у сумі 7191,27 грн.

Представником

відповідача у судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення з суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи 

ОСОБА_2 заборгованості по оплаті орендних платежів у сумі 5966 грн., по

оплаті комунальних послуг у сумі 230,46 грн. та по оплаті витрат за

використання електроенергією у сумі 39,96 грн. не заперечувалися. При цьому,

з  позовними вимогами про стягнення з СПД

ОСОБА_2 пені у сумі 7191,27 грн. представник відповідача не погоджувався

стверджуючи, що несвоєчасна сплати орендних платежів обумовлена здійсненням в

орендованому приміщенні ремонтних робіт, про що між сторонами по справі були

укладені відповідні погодження.

Дослідивши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив

наступне.

06.03.2003р.

між ВАТ „СПОРТЕК” (Орендодавець) та СПД ОСОБА_2(Орендар) було укладено договір

оренди частини нежитлового приміщення № 15 відповідно до умов п. 1.1., 2.1

якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове (з 15.04.2003р. до

01.04.2008р.), платне користування частину нежитлового приміщення загальною

площею 251,7  кв.м, що складаються з

підсобних приміщень № 5, 6, 9, 10, частини торгового залу 2, загальною площею

127 кв.м., що знаходяться за адресою:АДРЕСА_1. Крім того, наведеними

положеннями  договору № 15 від

06.03.2003р. сторонами було передбачено, що кімнати 7, 8, 11, 12, загальною

площею 10,9 кв.м. є приміщеннями спільного користування та оплачуються

орендарем за ставкою 50 % від розміру орендної плати.

Відповідно

до положень ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець

передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на

певний строк.

Згідно  вимог ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за

користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється

договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не

встановлено договором.

Відповідно

до умов п.п. 4.1, 5.1, 5.3 договору оренди частини нежитлового приміщення № 15

Орендар прийняв на себе зобов'язання по перерахуванню орендної плати

Орендодавцю не пізніше 10 числа поточного місяця, з урахуванням щомісячного

індексу інфляції, відносно суми орендної плати, визначеної за перший місяць

після укладення договору оренди, що складає 3500,00 грн.

Відповідно

до додаткового погодження №1 до договору № 15 від 06.03.2003р., укладеного між

сторонами по справі 20.07.2004р.,  його

учасники домовилися, що з 01.08.2004р. 

орендована відповідачем площа зменшується до 149 кв.м., у зв'язку з чим

орендна плата складатиме 2500 грн. на місяць.

Крім

того, умовами п. 5.4 договору № 15 від 06.03.2003р., сторонами було

передбачено, що оплата комунальних послуг здійснюється Орендарем окремо. При

цьому, останнім було прийнято за себе зобов'язання  у строк до 10 числа кожного місяця отримати у

орендодавця  рахунок, який повинний бути

оплаченим  до 15 числа поточного місяця.

Як

було зазначено по тексту рішення вище, даний договір діє з 01.04.2003р. до

01.04.2008р. Як вбачається з умов п.4.5 та 5.5 договору № 15 від 06.03.2003р.

після закінчення строку дії вказаного договору за відсутності домовленостей між

сторонами щодо його продовження  на новий

термін, Орендар зобов'язаний у десятиденний термін  повернути 

об'єкт оренди  за відповідним  актом, а також сплатити орендну плату по день

фактичної здачі  приміщення

Орендодавцеві. 

           Відповідно до положень ч. 2 ст. 291

Господарського кодексу України  договір

оренди припиняється, зокрема,  у разі

закінчення строку, на який його було укладено.

           Таким чином, 01.04.2008р. договір

оренди № 15 від 06.03.2003р. припинив свою дію в порядку, передбаченому ч. 2

ст. 291 Господарського кодексу України, 

внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Положеннями

ч. 4 ст. 291 ГК України та  вимог ст. 785

ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний

негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з

урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в

договорі. 

            Як вбачається з пояснень

представника позивача, СПД ОСОБА_2. повернув об'єкт оренди після закінчення

строку дії договору оренди № 15 від 06.03.2003р.

У

відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав,

встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629

ЦК України  договір  є 

обов'язковим  для  виконання сторонами. Зобов'язання, в свою

чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від

виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але,

в порушення вищенаведених умов п.п. 4.1, 5.1, 5.3 договору № 15 від 06.03.2003р.

з урахуванням додаткового погодження, вимог ст.ст. 525, 526, 762 ЦК України СПД

ОСОБА_2договірні зобов'язання з щомісячного перерахування на користь

Орендодавця орендних платежів за березень та квітень 2008р., не виконувалися,

внаслідок чого за ним утворилась заборгованість перед позивачем  по вказаному договору на  загальну суму у розмірі 5966 грн., яку

відповідачем до теперішнього часу у добровільному порядку не погашено. Крім

того, у порушення наведених по тексту рішення положень п. 5.4 договору   № 15 від 06.03.2003р., вимог ст.ст. 525, 526

ЦК України, рахунок-фактура № СФ -0000157 від 21.03.2008р., виписаний СПД

ОСОБА_2  на суму витрат на оплату

комунальних послуг за березень 2008р. у розмірі 230,46 грн. та рахунок-фактура

№ СФ-0000263 від 10.06.2008р., виставлений відповідачу за спожиту ним  за квітень 2008р. електроенергію на суму

36,96 грн., оплачені останнім не були.

Як

зазначалось вище, договір № 15 від 06.03.2003р. закінчив свою дію 01.04.2008р.

та відповідач покинув орендоване приміщення, не погасивши заборгованість з

орендної плати та витрати на оплату комунальних послуг.

17.06.2008р.

ВАТ „СПОРТЕК” направило на адресу СПД ОСОБА_2  

претензію з пропозицією здійснити погашення заборгованості у порядку

досудового врегулювання спору, яка була залишена відповідачем без розгляду та

задоволення.

Таким

чином, приймаючи до уваги неналежне виконання СПД ОСОБА_2  протягом дії договору оренди № 15 від

06.03.2003р. зобов'язань по сплаті орендних платежів, ВАТ „СПОРТЕК” звернулось

до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з

СПД ОСОБА_2 заборгованості по оплаті орендних платежів у сумі 5966 грн.,

комунальних послуг у сумі 230,46 грн., по оплаті витрат за використану

електроенергією у сумі 39,96 грн. та пені у сумі 7191,27 грн.

Згідно

вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на

які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази

подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу,

доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд

у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на

яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору.

Представником

відповідача у судовому засіданні 12.09.2008р. позовні вимоги в частині

стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи  ОСОБА_2 заборгованості по оплаті орендних

платежів у сумі 5966 грн., комунальних послуг у сумі 230,46 грн. та витрат за

використання електроенергією у сумі 39,96 грн. не заперечувалися.

На

думку суду, розмір заборгованості по сплаті орендних платежів у сумі 5966 грн.,

по оплаті комунальних послуг у сумі 230,46 грн. та по оплаті витрат за

використану електроенергією у сумі 39,96 грн. СПД ОСОБА_2 перед ВАТ

„СПОРТЕК”  витікає з умов укладеної між

сторонами по справі угоди, підтверджується матеріалами справи,  а також обґрунтованим в цій частині позову

розрахунком позовних вимог.

Враховуючи

викладене, суд оцінює позовні вимоги  ВАТ

„СПОРТЕК”  про стягнення з відповідача заборгованості по

сплаті орендних платежів у сумі 5966 грн., комунальних послуг у сумі 230,46

грн., а також  по оплаті витрат за

використану електроенергією у сумі 39,96 грн. правомірними та такими, що

підлягають задоволенню відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526,  615, 617, 625, 762 ЦК України.

Щодо

вимог позивача про стягнення пені, нарахованої ним  у розмірі 7191,27 грн., суд вважає за

необхідне звернути увагу позивача на 

наступне.

Згідно

з п. 3.3 договору оренди № 15 від 06.03.2003р. за несвоєчасне внесення

Орендарем орендної плати нараховується 

пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу  за кожен день прострочення.

З

огляду на викладене, за несвоєчасне внесення СПД ОСОБА_2 орендних платежів за

період з квітня 2007 р. до листопада 2007р., а також з січня 2008р. до моменту

повернення об'єкту оренди Орендодавцем 

додатково було нараховано відповідачу до сплати  за договором № 15 від 06.03.2003р. пеню в

сумі 7191, 27 грн.

Представник

відповідача у судовому засіданні 12.09.2008р. 

з  позовними вимогами про

стягнення з СПД ОСОБА_2 пені у сумі 7191,27 грн. не погоджувався стверджуючи,

що несвоєчасна сплати орендних платежів обумовлена здійсненням в орендованому приміщенні

ремонтних робіт, про що між сторонами по справі були укладені відповідні

погодження. Однак, в супереч вимогам ст. ст. 32, 33 ГПК України жодних доказів

на підтвердження наведених доводів відповідачем суду надано не було.

Незважаючи

на викладене, оцінює позовні вимоги ВАТ „СПОРТЕК”   про стягнення з відповідача пені у сумі

7191,27 грн. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду

на наступне.

Як

було зазначено по тексту рішення вище, при здійсненні розрахунку пені  ВАТ „СПОРТЕК” керувалося виключно

положеннями  п. 7.3 договору оренди № 15

від 06.03.2003р., якими передбачено обов'язок Орендаря сплатити пеню

у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу 

за кожен день прострочення.

Однак,

за переконанням суду, зазначений розрахунок пені не є обґрунтованим, з огляду

на наступне.

Згідно

з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у

відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний

день прострочення виконання. При цьому, відповідно до частини другою статті

343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів

за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але

не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що

діяла у період, за який сплачується пеня. Крім того, відповідно до ст.ст.

1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники  грошових 

коштів  сплачують  на 

користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в 

розмірі,  що встановлюється за

згодою сторін. Розмір  пені,  передбачений 

ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу

та не може перевищувати  подвійної

облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який

сплачується пеня.

Таким

чином, положення Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання

грошових зобов'язань” передбачають обмеження розміру пені, що підлягає

стягненню, розміром подвійної облікової ставки Національного банку України, що

діяла у період, за який сплачується пеня. Зазначена позиція суду

підтверджується і висновками Вищого господарського суду України, викладеними у

п. 49 Інформаційного  листа від

07.04.2008 р. N 01-8/211 „Про деякі питання практики застосування норм

Цивільного та Господарського кодексів України”.

Слід

зазначити, що  пеня, передбачена п. 7.3

договору № 15 від 06.03.2003р. у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за

кожний день прострочки значно перевищує встановлену Законом України “Про

відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від

22.11.1996р. №543/96-ВР та ч. 2 ст. 343 ГК України.

Крім

того, відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за

прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або

договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало

бути виконано.

Як

вбачається з розрахунку, доданого позивачем до заяви про уточнення позовних

вимог, ВАТ „СПОРТЕК”   нарахування пені

було здійснено за період, що перевищує встановлений ч.6 ст. 232 ГК України

термін.

Таким

чином, суд доходить висновку про необґрунтованість здійсненного позивачем

розрахунку пені, як з огляду на застосування позивачем розміру пені, що значно

перевищує встановлений законом, так і з огляду на недотримання порядку її

нарахування.

Враховуючи

викладене, керуючись вимогами ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність

за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР,

ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549 ЦК України, ст. 232 ГК України,   суд оцінює позовні вимоги  ВАТ „СПОРТЕК” 

в частині стягнення з відповідача 7191,27 грн. пені необґрунтованими та

такими, що не підлягають задоволенню.

Таким

чином, з відповідача слід стягнути на користь ВАТ „СПОРТЕК”  5966 грн. - заборгованості по оплаті орендних

платежів, комунальних послуг - у сумі 230,46 грн., по оплаті витрат за

використану електроенергією  - у сумі

39,96 грн., в частині вимог про стягнення з відповідача пені у  сумі 7191,27 грн. ВАТ „СПОРТЕК”   слід відмовити.

Судові

витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу розподілити  згідно зі ст.ст. 44,

49 ГПК України.       

Керуючись

ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 762 ЦК України, ст.ст. 1, 3

Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст. ст. 232, 343 Господарського

кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності

- фізичної особи  ОСОБА_2 / АДРЕСА_1,

ідентифікаційний НОМЕР_1 / на користь відкритого акціонерного товариства

„СПОРТЕК”/ 65070, м. Одеса, вул. 25-ї Чапаївської дивізії, 9, р/р 260091789 в

ООД „Райффайзен банк Аваль” м. Одеси, МФО 328351, код ЄДРПОУ 01555214 /   5966 грн. 00 коп. /  п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят шість грн. 00

коп./ - основного боргу, 230 грн. 46 коп. / 

двісті тридцять грн. 46 коп./ - плати за комунальні послуги за березень

2008р.,   39 грн. 96 коп. /тридцять

дев'ять грн.. 96 коп. / - плати за користування електроенергією; 62 грн. 36

коп. / шістдесят дві  грн. 36 коп./ -

держмита; 54 грн. 82 коп. /п'ятдесят чотири грн. 82 коп./ - витрати на ІТЗ

судового процесу.  Наказ видати.

3.  В іншій частині позову відмовити.

     Рішення

набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

     Наказ

видати після набрання рішенням законної сили.

     Рішення підписане 20.10.2008р.

Суддя                                                                                      

Желєзна С.П.