Рішення

від 23.10.2008 по справі 15/163-08-3722

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         "23" жовтня 2008 р.

Справа  № 15/163-08-3722

Господарський суд

Одеської області у складі:

судді                                               

Петрова В.С.

При секретарі                                 Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача -          ОСОБА_1

від  відповідачів:

1) ФОП ОСОБА_2 -ОСОБА_2

2) ПП „Лимекс-Транс”

-  не з'явився,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного

товариства Всеукраїнського Акціонерного Банку 

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Приватного підприємства

„Лимекс-Транс” про стягнення заборгованості в сумі 1 297 470,15  грн., -

ВСТАНОВИВ:

В

засіданнях суду 19.09.2008 р. та 29.09.2008 р. оголошувались перерви в порядку

ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відкрите

акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк звернувся до

господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення солідарно

з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Приватного підприємства „Лимекс-Транс”

заборгованості за кредитним договором № 21/07ю від 29 березня 2007 року в сумі

1297470,15  грн., посилаючись на

наступне.

Відповідно

до умов кредитного договору № 21/07ю від 29.03.2007 р. відповідачу -  фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2був наданий

кредит в сумі 250 000,00 доларів США.

В

забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 29 березня 2007 р.

між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір

застави автомобіля, відповідно до якого відповідач передав в заставу придбаний

за кредитні кошти пасажирський автобус марки MERCEDES-ВЕNZ, модель О 350, 1999

року випуску, реєстраційнийНОМЕР_1 який належить відповідачу на підставі

свідоцтва про реєстрацію транспортного засобуНОМЕР_2, виданим РЕВ - 2 ДАІ м.

Одеси УДАІ ГУМВС України в Одеській області 27 березня 2007 року.

З

метою забезпечення виконання зобов'язань СПД ОСОБА_2 по кредитному договору №

21/07ю між позивачем та ПП „Лимекс-Транс” був укладений договір поруки від 29

березня 2007 року, відповідно до умов якого ПП „Лимекс-Транс” виступило

поручителем за виконання обов'язків СПД ОСОБА_2 по вказаному кредитному

договору.

Згідно

п. 3.3.3. та п. 3.3.5. кредитного договору позичальник зобов'язаний забезпечити

повернення кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом. Відповідно

до п. 2.7.4. кредитного договору фактично розраховані відсотки за користування

кредитом за поточний календарний місяць позичальник перераховує на рахунок

НОМЕР_3 в ОФ ВАТ „ВіЕйБі Банк”, МФО 328726, щомісяця, не пізніше останнього

робочого дня поточного місяця, починаючи з квітня 2007 року.

Між

тим, як вказує позивач, відповідач -СПД ОСОБА_2. в порушення умов кредитного

договору в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов'язань по

Кредитному договору в частині погашення процентів за користування кредитом.

Так, станом на 22 серпня 2008 року сума простроченої заборгованості по сплаті

процентів складає 4 561,16 доларів США.

До

того ж позивач зазначає, що, не зважаючи на обов'язковість виконання взятих не

себе зобов'язань, встановлені кредитним договором, терміни повернення наданого

кредиту (основної суми) та терміни сплати процентів за кредит СПД ОСОБА_2 не

дотримуються.

Відповідно

до умов п. 4.3 кредитного договору за несвоєчасне погашення кредиту, сплату відсотків

за користування кредитом та комісій на рахунки банку позичальник сплачує банку

пеню в розмірі подвійної процентної ставки, встановленої в договорі.

Також

позивач посилається на те, що неодноразово звертався до відповідачів - СПД

ОСОБА_2 (лист-претензія № 03-011/41 від 06.03.2008 року, лист № 02-004/1523 від

27.06.2008 р., лист № 02-004/1822 від 21.07.2008 р.) та ПП „Лимекс-Транс”

(лист-претензія № 02-004/1525 від 27.06.2008 року; лист № 02-004/1813 від

21.07.2008 р.) з проханням повернути борг, але письмових відповідей не отримав.

При цьому позивач зазначає, що пунктами 3.2.3, 3.2.8, 3.3.6 кредитного договору

встановлено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту та/або процентів, банк

має право вимагати дострокового погашення кредиту в повному обсязі, сплати

процентів за його користування та сплати відповідних штрафних санкцій.

У

зв'язку з невиконанням відповідачами своїх зобов'язань перед позивачем по

кредитному договору № 21/07ю від 29.03.2007 року загальний розмір

заборгованості, що виникла перед позивачем, станом на 22.08.2008 р. складає

267862,04 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ на зазначену дату складає 1

297 470,15 грн., з яких 249 802,00 дол. США -загальна заборгованість за

кредитом; 4 561,16 дол. США -прострочена заборгованість по відсоткам; 379,89

дол. США -пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 618,99 дол. США -пеня за

несвоєчасне повернення процентів; 12500,00 дол. США -штраф за порушення

кредитного договору.

Крім

того, відповідно до п. 3 договору поруки від 29.03.2007 р. у разі порушення

(невиконання та/або неналежного виконання) позичальником зобов'язань поручитель

(ПП „Лимекс-Транс”) та позичальник (СПД ОСОБА_2.) відповідають перед банком як

солідарні боржники.

За

таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідачів заборгованість по

кредитному договору в розмірі 1 297 470,15 грн.

Ухвалою

господарського суду Одеської області від 03.09.2008 р. порушено провадження у

справі № 15/163-08-3722 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач

-фізична особа-підприємець ОСОБА_2 відзив на позов не надав, проте у судовому

засіданні підтвердив факт наявності заборгованості перед позивачем та заявив

про наявність наміру сплачувати заборгованість за кредитним договором.

Відповідач

-ПП „Лимекс-Транс” також відзив на позов не надав, проте у судовому засіданні

представник відповідача підтвердив факт наявності заборгованості за кредитним

договором № 21/07ю від 29.03.2007 року.

Відповідно

до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за

наявними в ній матеріалами.

Розглянувши

та дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін,

господарський суд встановив наступне.

29

березня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнським

Акціонерним Банком (кредитодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності

-фізичною особою ОСОБА_2 (позичальник) був укладений кредитний договір №

21/07ю, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати СПД -фізичній

особі ОСОБА_2. кредит в розмірі 250 000,00 доларів США на придбання автотранспорту

на строк до 28 березня 2010 року, а СПД -фізична особа ОСОБА_2. зобов'язався

забезпечити повернення кредиту зі сплатою процентів за фактичний строк його

користування та сплатою штрафних санкцій, сплачувати кредитодавцю проценти та

комісії на умовах, визначених цим договором.    

Відповідно

до п. 1.3 кредитного договору 21/07ю в якості забезпечення виконання

позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих

процентів, комісій, можливих штрафних 

санкцій, а також інших витрат виступають:

-          пасажирський автобус MERCEDES-ВЕNZ

0350, 1999 р.в.;

-          пасажирський мікроавтобус

MERCEDES-ВЕNZ 609D, 1995 р.в.;

-          пасажирський мікроавтобус

MERCEDES-ВЕNZ 609D, 1994 р.в.        

При

цьому згідно п. 1.3.1 цього кредитного договору в забезпечення виконання

зобов'язань за цим договором позичальник зобов'язується в 3-денний строк з

моменту його підписання укласти з кредитодавцем договір (договори) застави

особисто або забезпечити їх укладення між кредитодавцем та майновим

поручителем.   

Так,

для забезпечення виконання СПД -фізичною особою ОСОБА_2 зобов'язань перед

банком за кредитним договором № 21/07ю 29 березня 2007 року між Відкритим

акціонерним товариством Всеукраїнським Акціонерним Банком та СПД -фізичною особою

ОСОБА_2 був укладений договір застави автомобіля, згідно якого СПД - фізичною

особою ОСОБА_2 був переданий в заставу позивачу належний йому автомобіль марки

MERCEDES-ВЕNZ 0350, 1999 року випуску, об'єм двигуна 14618 куб.см, колір білий,

кузов НОМЕР_4, реєстраційнийНОМЕР_1

Заставлений

автомобіль внесений до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, про що

свідчить витяг № 13173918 від 25.06.2007 р. про реєстрацію в Державному реєстрі

обтяжень рухомого майна.

Крім

того, як вбачається з матеріалів справи, 29 березня 2007 року між Приватним

підприємством „Лимекс-Транс” (поручитель) та Відкритим акціонерним товариством

Всеукраїнським Акціонерним Банком (кредитор) був укладений договір поруки,

згідно якого ПП „Лимекс-Транс” зобов'язалось в разі невиконання та/або

порушення СПД -фізичною особою ОСОБА_2 (боржник) своїх зобов'язань перед

позивачем погасити заборгованість по кредитному договору, а саме: суму кредиту,

нараховані проценти по кредиту, проценти по простроченому кредиту (штраф, пеню)

та інші платежі, передбачені кредитним договором.

Відповідно

до п. 3.1 договору поруки у випадку невиконання зобов'язань по кредитному

договору та даному договору боржник і поручитель відповідають перед

кредитодавцем як солідарні боржники.

Аналогічні

положення містяться в ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України, згідно якої  у разі порушення боржником зобов'язання,

забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як

солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову

(субсидіарну) відповідальність поручителя.

Між

тим згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для

виконання сторонами.

Згідно

з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша

фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)

позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник

зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно

до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним

чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів

цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до

звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно

ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання

зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не

встановлено договором або законом.

Згідно

п. 2.2 кредитного договору № 21/07ю видача кредиту на цілі, визначені п. 1.2

цього договору, проводиться шляхом перерахування грошових коштів з позичкового

рахунку Одеській філії АТ ВАБанк на поточний рахунок позичальника в Одеській

філії АТ ВАБанк .

Пунктом

2.3 кредитного договору № 21/07ю передбачено, що повернення кредиту буде здійснюватись

згідно з графіком, затвердженим у додатковій угоді, що є невід'ємною частиною

даного договору.      

Як

з'ясовано судом, позивач свої зобов'язання згідно укладеного з СПД - фізичною

особою ОСОБА_2 кредитного договору № 21/07ю виконав належним чином, а саме:

видав відповідачу кредит в сумі 250 000 доларів США.

При

цьому додатковими угодами № 01 від 29.03.2007 р., № 02 від 26.07.2007 р., № 03

від 12.02.2008 р., № 03 від 27.05.2008 р. до кредитного договору № 21/07ю від

29.03.2007 р. сторонами визначався графік повернення кредиту.

Відповідно

до п. 2.7.4. кредитного договору № 21/07ю від 29.03.2007 р. фактично

розраховані відсотки за користування кредитом за поточний календарний місяць

позичальник перераховує на рахунок НОМЕР_3 в ОФ ВАТ „ВіЕйБі Банк”, МФО 328726,

щомісяця, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, починаючи з

квітня 2007 року.

Відповідно

до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений

строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте,

як з'ясовано судом, в порушення умов кредитного договору № 21/07ю відповідач

-ФОП ОСОБА_2. прийняті на себе зобов'язання щодо повернення у передбачені

договором терміни основної суми кредиту та сплати відсотків за кредитом не

виконував належним чином, що не оспорюється відповідачами.         

Пунктами

3.2.3, 3.2.8, 3.3.6 кредитного договору № 21/07ю встановлено, що у разі

несвоєчасного погашення кредиту та/або процентів позивач має право вимагати

дострокового погашення кредиту в повному обсязі, сплати процентів за його

користування та сплати відповідних штрафних санкцій.

Відповідно

до розрахунку заборгованості станом на 22.08.2008 р. заборгованість ФОП ОСОБА_2

за кредитним договором № 21/07ю від 29.03.2007 р. перед позивачем становить 249

802,00 дол. США по кредиту та 4 561,16 дол. США по відсоткам за користування

кредитом.

Також

відповідно до умов п. 4.3 кредитного договору № 21/07ю у разі несвоєчасного

погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим договором

позичальник - ФОП ОСОБА_2. сплачує банку пеню в розмірі подвійної процентної

ставки, визначеної в п. 1.1.3 цього договору, за кожний день прострочення

виконання.

Згідно

п. 4.4. кредитного договору № 21/07ю у разі порушення позичальником вимог п.

3.3.3 -3.3.18 цього договору позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю

штраф у розмірі 5% від суми кредиту, визначеної в п. 1.1.1 цього договору, за

кожний випадок порушення за реквізитами, вказаними кредитодавцем.  

Відповідно

до ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що

обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного

зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми

несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення

виконання.

Враховуючи

неналежне виконанням відповідачем - ФОП ОСОБА_2 договірних зобов'язань, суд

вважає цілком обґрунтованим нарахування позивачем пені у розмірі 379,89 дол.

США по несвоєчасно сплаченій суми кредиту та пені у розмірі 618,99 грн. по

несплаченим відсоткам, а також штрафу в розмірі 12 500,00 дол. США  за порушення кредитного договору.

Таким

чином, загальна сума заборгованості ФОП ОСОБА_2 за кредитним договором складає

267 862,04 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 22.08.2008 р.

складає 1297470,15 грн. 

Відповідно

до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна

довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень.

Статтею

32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у

справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у

визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на

яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно

зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд

оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,

повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх

сукупності, керуючись законом.

Відповідно

до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого

цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно

ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за

захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами  захисту цивільних прав та

інтересів, зокрема, є примусове виконання обов'язку в натурі.

Оцінюючи

надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги

Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнського Акціонерного Банку про

стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором №

21/07ю в розмірі 1297470,15 грн. цілком обґрунтовані та відповідають фактичним

обставинам справи і вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають

задоволенню.

Відповідно

до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати

по сплаті держмита та витрат на ІТЗ судового процесу покладаються на

відповідачів.   

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85

Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позовну заяву Відкритого акціонерного

товариства Всеукраїнського Акціонерного Банку 

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та Приватного підприємства

„Лимекс-Транс” про стягнення заборгованості в сумі 1 297 470,15 грн.,

задовольнити у повному обсязі.

2.          СТЯГНУТИ солідарно з фізичної

особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_5) та Приватного підприємства

„Лимекс-Транс” (65016, м. Одеса, вул. Леваневського, 41; код ЄДРПОУ 32696344)

на користь Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнського Акціонерного

Банку (01054, м. Київ, вул. Зоологічна, 5; код ЄДРПОУ 19017842) заборгованість

за кредитним договором № 21/07ю від 29 березня 2007 року в сумі 1 297 470/один

мільйон двісті дев'яносто сім тисяч чотириста сімдесят/грн. 15 коп., витрати по

сплаті державного мита в сумі 12 974/дванадцять тисяч дев'ятсот сімдесят

чотири/грн. 70 коп.; витрати по сплаті послуг на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу в сумі 118/сто вісімнадцять/грн. 00 коп.

Рішення

суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня  його підписання.

Наказ

видати після набрання рішення законної сили.

Рішення

підписано 28.10.2008 р.

                              Суддя                                                                                      

Петров В.С.