Постанова

від 09.07.2012 по справі 4-2363/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 4-2363/12

П О С Т А Н О В А

09 липня 2012 року суддя Печерського районного суду м. Києва Царевич О.І., при секретарях Гуцинюку Я.І., Тур В.В., за участю прокурора Бондура Д.В., розглянувши справу за скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову ДІМ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві Козоріза С.Г. від 29.03.2012 про відмову в порушенні кримінальної справи за формальними ознаками злочину, передбаченого ст. 296 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Скаржник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на постанову ДІМ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві Козоріза С.Г. від 29.03.2012 про відмову в порушенні кримінальної справи за формальними ознаками злочину, передбаченого ст. 296 КК України. В обґрунтування строків звернення заявник послався на те, що копію оскаржуваної постанови він отримав 05.06.2012. Вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, просить скасувати прийняте рішення про відмову у порушенні кримінальної справи.

В обґрунтування поданої скарги заявником зазначається, що при винесення оскаржуваної постанови ДІМ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві не була проведена неупереджена та добросовісна перевірка обставин викладених в заяві ОСОБА_2 про її побиття гр. ОСОБА_4 Вказав, що дії останньої охоплюються диспозицією ст. 365 КК України, а відтак постанова про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 296 КК України з мотивацією про наявність складу злочину, передбаченого ст. 125 КК України є незаконною.

Також обґрунтовуючи свої вимоги заявник зазначає, що працівниками Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві для проведення судово-медичної експертизи щодо встановлення ступеню нанесення тілесних ушкоджень, навмисно не подані всі необхідні медичні документи, зокрема, які підтверджують факт перебування ОСОБА_2 на амбулаторному лікуванні в Центральній поліклініці Оболонського району м. Києві з 02.04.2011 по 08.04.2011.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 скаргу підтримав, посилаючись на викладені в ній доводи, зазначив, що зі змісту постанови не видно, відносно якої особи, оскаржувана постанова винесена, оскільки у її змісті зазначається про опитування гр. ОСОБА_5 натомість, як ОСОБА_2 у своїй заяві вказувала на її побиття гр. ОСОБА_4 Також вказав, що за результатами розгляду справи просить матеріали направити для проведення додаткової перевірки до органів прокуратури.

Особа, в інтересах якої подано скаргу ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, про час, дату та місце розгляду скарги повідомлялася вчасно та належним чином. Судом з урахуванням вимог ст. 236-2 КПК України та присутності в судовому засіданні заявника, визнано можливим розгляд справи у її відсутність.

Прокурор в судовому засіданні доводи скарги не визнав, заперечував проти задоволення скарги, так як вважав, що оскаржувана постанова винесена законно на підставі належним чином здійсненої перевірки.

Ознайомившись з наданими суду матеріалами, на підставі яких прийнято рішення про відмову у порушення кримінальної справи, заслухавши пояснення скаржника, особи в інтересах якої подано скаргу, думку прокурора, вивчивши матеріали скарги, приходжу до наступних висновків.

Постановою ДІМ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві Козоріз С.Г. по заявах гр. ОСОБА_2, відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст. 6 КПК України за формальними ознаками злочину, передбаченого ст. 296 КК України (а.м. б.н.). Копію вказаної постанови заявником отримано 05.06.2012, про що не заперечив в судовому засіданні прокурор. Скарга на зазначену постанову направлена на адресу суду 11.06.2012, про що свідчить дата на штампі вхідної кореспонденції суду (а.с.1).

За вказаних обставин та виходячи з положень ст. ст. 99-1, 236-1 КПК України, суд вважає, дану скаргу подану у встановлений законом строк, оскільки в наданих суду матеріалах справи відсутні відомості на підтвердження отримання ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови 29.03.2012, про що не заперечував прокурор.

Відповідно до ст. 236 2 КПК України, суддя при розгляді скарг на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи, перевіряє виконання вимог ст. 99 КПК України.

Відповідно до ст. 99-1 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації.

Між тим, як вказано в оскаржуваній постанові, в ході проведення дослідчої перевірки, були опитані: гр. ОСОБА_5 та інші особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які підтвердили пояснення гр. ОСОБА_5 Однак пояснення гр. ОСОБА_5 в наданих суду матеріалах дослідчої перевірки, відсутні.

У своїй заяві про злочин гр. ОСОБА_2 вказує на побиття її гр. ОСОБА_4, пояснення якої містяться в матеріалах, які стали підставою для винесена оскаржуваної постанови, однак посилання на них в оскаржуваній постанові відсутні.

Таким чином, зміст оскаржуваної постанови про відмову в порушенні кримінальної справи не відповідає вимогам ч. 2 ст. 130, ст. 99 КПК України, постанова не є належним чином вмотивованою з аналізом отриманих в ході дослідчої перевірки фактичних даних на предмет відсутності (наявності) в діях особи ознак кримінально-караного діяння.

Окрім цього, ДІМ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві Козоріз С.Г., відмовляючи в порушенні кримінальної справи посилається на п.2 ст. 6 КПК України, тобто на відсутність складу злочину, між тим в резолютивній частині зазначає по відсутність формальних ознак злочину, передбаченого ст. 296 КК України. Зі змісту п.2 ст. 6 КПК України випливає, що відсутність складу злочину можливе в діях конкретної особи, коли встановлено, що діяння в якому є ознаки злочину, дійсно вчинене, але не даною особою, а іншою або ж воно не передбачене чи не розцінюється Кримінальним кодексом України як злочин.

Тобто посилання на п.2 ст. 6 КПК України передбачає відмову в порушенні кримінальної справи відносно особи, а не за фактом чи формальними ознаками злочину.

Окрім цього ст. 6 КПК України містить виключний перелік підстав, що виключають провадження у кримінальній справі, до яких не входить відсутність формальних ознак злочину.

Відповідно до ч. 3 ст. 236-2 КПК України, суддя розглянувши скаргу на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи приймає одне з таких рішень: 1) скасовує постанову про відмову в порушенні справи і повертає матеріали для додаткової перевірки; 2) залишає скаргу без задоволення;

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Між тим, суд не погоджується з вимогами скарги з приводу необхідності направлення матеріалів перевірки для проведення додаткової перевірки до органів прокуратури, оскільки виходячи зі змісту ст. 236-2 КПК України, суд скасовуючи постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, повертає матеріали для проведення додаткової перевірки, органу, яким оскаржуване рішення приймалось.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 236-1, 236-2 КПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову ДІМ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві Козоріза С.Г. від 29.03.2012 про відмову в порушенні кримінальної справи за формальними ознаками злочину, передбаченого ст. 296 КК України -задовольнити.

Постанову ДІМ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві Козоріза С.Г. від 29.03.2012 про відмову в порушенні кримінальної справи за формальними ознаками злочину, передбаченого ст. 296 КК України -скасувати.

Матеріали перевірки направити до Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві для організації додаткової перевірки.

На постанову може бути подана апеляція прокурором чи особою, яка подала скаргу, її представником протягом 7 діб з дня її винесення до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя О.І. Царевич