Рішення

від 05.07.2012 по справі 2608/10192/12

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 2608/10192/12

пр. № 2/2608/5074/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2012 року

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Чалої А.П.,

при секретарі - Котляр Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

ТОВ «Максимакар»

до ОСОБА_1

про визнання права власності, -

В с т а н о в и в :

ТОВ «Максимакар» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило визнати за ним право власності на нежитлову будівлю Літ. «А», загальною площею 520,00 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 і на торгівельний центр, загальною площею 297,00 кв.м. по АДРЕСА_2, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ТОВ «Максимакар» діє на підставі Статуту, має Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ). 05.04.2012р. між ПП «Науково-виробниче об*єднання універсам «Київ» і ТОВ «Максимакар» було укладено попередній договір про укладення не пізніше 30.05.2012р. основного договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: будівлі побутового вагончику по АДРЕСА_2, на виконання якого 22.05.2012р. між тими ж сторонами був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, згідно якого ТОВ «Максимакар» стало власником ? частини побутового вагончику по АДРЕСА_2. 09.04.2012р. між ТОВ «Максимакар» і ОСОБА_1 був укладений договір будівельного підряду №09-04-2012, згідно якого відповідач як підрядник зобов*язався виконати ремонтно-будівельні роботи та часткову реконструкцію нежитлової будівлі Літ. «А», загальною площею 520,00 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 та виконати ремонтно-будівельні роботи та роботи з реконструкції майна - торгівельного центру (приблизною загальною площею 300,00 кв.м.), що знаходиться по АДРЕСА_2, відповідно до погодженої між сторонами проектно-кошторисної документації, а він, позивач, як замовник зобов*язався прийняти і оплатити ці будівельні і ремонтно-будівельні роботи та роботи по реконструкції, строк закінчення яких погоджено сторонами - 31.05.2012р. Відповідно до додатку №1 до договору будівельного підряду від 09.04.2012р., сторони погодили між собою склад та зміст проектно-кошторисної документації, яка по об*єкту по АДРЕСА_1 становила 200 000 грн., а по об*єкту по АДРЕСА_2 - 150 000 грн. Відповідач виконав ремонтно-будівельні роботи і роботи з часткової реконструкції на об*єкті по АДРЕСА_2, у зв*язку з чим між ними був підписаний акт виконаних робіт від 30.05.2012р., в якому, також, зазначено про оплату робіт і відсутність претензій один до одного та економічну недоцільність продовження будівельних робіт на об*єкті по АДРЕСА_1. Але, він, позивач, отримав від відповідача лист-вимогу від 04.06.2012р., в якому останній вказував про те, що у разі не оплати його роботи в сумі 350 000 грн., до нього, відповідача, переходить право власності об*єкти будівництва і реконструкції згідно договору будівельного підряду, чим порушує і не визнає його, позивача, право власності на спірне нерухоме майно. Просив задовольнити позов на підставі ст.ст. 15, 16, 316, 317, 320, 321, 328, 375, 386, 392, 876 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та на порушення і не визнання права власності позивача.

Відповідач в судове засідання не з*явився, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, направив до суду заяву, в якій просить слухати справу у його відсутність (а.с. 43 - заява).

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача на підставі матеріалів, що є в справі в порядку заочного розгляду справи згідно частини 4 ст.169 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень...

Судом встановлено, що ТОВ «Максимакар» діє на підставі Статуту (а.с. 8-24 - копія статуту), має Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 7 - копія свідоцтва) та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) (а.с. 6 - копія довідки).

05.04.2012р. між ПП «Науково-виробниче об*єднання універсам «Київ» і ТОВ «Максимакар» було укладено попередній договір про укладення не пізніше 30.05.2012р. основного договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: будівлі побутового вагончику по АДРЕСА_2 (а.с. 26-28 - копія попереднього договору), на виконання якого 22.05.2012р. між тими ж сторонами був укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, згідно якого ТОВ «Максимакар» стало власником ? частини побутового вагончику по АДРЕСА_2 (а.с. 29-32 - копія договору).

09.04.2012р. між ТОВ «Максимакар» і ОСОБА_1 був укладений договір будівельного підряду №09-04-2012, згідно якого відповідач як підрядник зобов*язався виконати ремонтно-будівельні роботи та часткову реконструкцію нежитлової будівлі Літ. «А», загальною площею 520,00 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 та виконати ремонтно-будівельні роботи та роботи з реконструкції майна - торгівельного центру (приблизною загальною площею 300,00 кв.м.), що знаходиться по АДРЕСА_2, відповідно до погодженої між сторонами проектно-кошторисної документації, а він, позивач, як замовник зобов*язався прийняти і оплатити ці будівельні і ремонтно-будівельні роботи та роботи по реконструкції, строк закінчення яких погоджено сторонами - 31.05.2012р. (а.с. 33-37 - копія договору).

Відповідно до додатку №1 до договору будівельного підряду від 09.04.2012р., сторони погодили між собою склад та зміст проектно-кошторисної документації, яка по об*єкту по АДРЕСА_1 становила 200 000 грн., а по об*єкту по АДРЕСА_2 -150 000 грн. (а.с. 38 - копія додатку до договору).

Відповідач виконав ремонтно-будівельні роботи і роботи з часткової реконструкції на об*єкті по АДРЕСА_2, у зв*язку з чим між ними був підписаний акт виконаних робіт від 30.05.2012р., в якому, також, зазначено про оплату робіт і відсутність претензій один до одного та економічну недоцільність продовження будівельних робіт на об*єкті по АДРЕСА_1 (а.с. 39 - копія акту).

Але, позивач отримав від відповідача лист-вимогу від 04.06.2012р., в якому останній вказував про те, що у разі не оплати його роботи в сумі 350 000 грн., до нього, відповідача, переходить право власності об*єкти будівництва і реконструкції згідно договору будівельного підряду (а.с. 40 - копія листа-вимоги).

Задовольняючи позов частково, суд виходив з наступного.

Частина 1 ст. 331 ЦК України встановлює, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Згідно частини 2 ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Частина 1 ст. 328 ЦК України зазначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст.876 ЦК України, власником об*єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

У відповідності до 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини 1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред*явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою...

Згідно частини 2 ст.386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, в їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також у їх достатності і взаємному зв*язку, враховуючи, що це право оспорюється і не визнається відповідачем, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні дані позовні вимоги є доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що позивачем не надано суду належних і достовірних доказів про будівництво нежитлової будівлі Літ. «А», загальною площею 520,00 кв.м. по АДРЕСА_1, у зв*язку з чим суд вважає за необхідне у задоволенні позову в цій частині відмовити як недоведеному.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 316, 317, 320, 321, 328, 386, 392, 876 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 169 ч.4, 212-215, 223-228 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Максимакар» (02088, м.Київ, вул.Леніна, 34, код ЄДРПОУ: 37447654) право власності на нерухоме майно - торгівельний центр, загальною площею 297,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: