ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м.
Київ-32, вул. Комінтерну, 16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.10.08
Справа 13/322-08
За позовом
Броварської районної спілки споживчих товариств, м. Бровари
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи ОСОБА_1, с. Тарасівка, Броварський район
про стягнення 14268,81 грн.
Суддя С.Ю. Наріжний
Представники:
від позивача Балинська
Л.М. - довіреність б/н від 21.10.2008р.;
від відповідача ОСОБА_1.;
суть спору:
До
господарського суду Київської області надійшла позовна заява Броварської
районної спілки споживчих товариств (далі -позивач) до Суб'єкта підприємницької
діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення 14268,81
грн., з яких 11997,85 грн. -основний борг, 2270,96 грн. -неустойка за
неповернення майна.
В
обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання
відповідачем умов договору оренди майна від 10.10.2002 р. в частині сплати
орендної плати внаслідок чого у останнього виникла заборгованість по орендним
платежам.
Представник
позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав, вважає їх
обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав,
зазначених в позовній заяві.
Представник
відповідача в судовому засіданні надав суду заяву згідно якої просить суд
відмовити позивачу частково в зв'язку з пропущенням позивачем річного строку позовної давності щодо
стягнення 14268,81 грн. основного боргу.
Розглянувши
матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача судом
встановлено наступне.
10.10.2002
р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди майна (далі
-Договір). Відповідно п. 1.1 договору позивач передав, а відповідач отримав у
довгострокове платне користування з правом викупу майно розміщене за адресою:
Київська обл., м. Бровари, вул. Вокзальна 22 (далі - об'єкт оренди).
Відповідно
до п. 3.1 договору орендна плата складає 200 грн.
Відповідно
до п. 3.3 договору оплату за користування орендованими майном проводиться не
пізніше 25 числа кожного місяця, шляхом внесення готівки в касу або в
безготівкову порядку на розрахунковий рахунок орендодавця.
В
порушення умов договору відповідач оплату отриманого товару повністю не
здійснив, у зв'язку з чим на день подання позову у відповідача виникла
заборгованість перед позивачем в сумі 11997,85 грн. за період з 10.10.2002р. по
01.10.2007р.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що
позивачем доведено наявність суб'єктивного матеріального права, на захист якого
подано позов про стягнення відповідачем 11997,85 грн.
Проте,
беручи до уваги, той факт, що частина заборгованості, яку позивач просить
стягнути з відповідача на підставі договору виникла з жовтня 2002 р. у зв'язку
чим відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання з жовтня 2002 р.,
то таким чином позивач повинен був дізнатися про порушення свого права у жовтні
2002 р. коли відповідач не розрахувався за оренду майна.
У
відповідності зі статтями 71, 76 Цивільного кодексу Української РСР, загальний
строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, встановлюється в
три роки. Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права
на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася, або повинна була
дізнатися про порушення свого права.
Згідно
зі статей 75, 80 ЦК УРСР позовна давність
застосовується судом, арбітражем
або третейським судом незалежно від заяви сторін. Закінчення строку
позовної давності до пред'явлення позову
є підставою для відмови в позові. Якщо
суд, арбітраж або
третейський суд визнає
поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право
підлягає захистові.
Тобто зазначений позов в частині
стягнення заборгованості з 10.10.2002 р. по 01.01.2004 р. подано з пропуском
строку позовної давності, який був встановлений ст. 71 ЦК УРСР, що діяв на
момент виникнення цивільно-правових зобов'язань між сторонами та який був
обов'язковий для застосування судом згідно норм ЦК УРСР від 1963 р.
Відповідно
до абзацу другого пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України
та абзацу другого пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного
кодексу України, які набрали чинності 01.01.2004р. до відносин, що виникли до
набрання чинності відповідними положеннями цих Кодексів, зазначені положення
застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли
після набрання чинності цими положеннями. Оскільки правовідносини між сторонами
станом на 01.01.2004р. продовжували існувати,
то суд при розгляді справи застосовує норми Цивільного кодексу України
та Господарського кодексу України.
Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних
положень Цивільного кодексу України встановлено, що правила зазначеного
кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше,
не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Оскільки
загальний строк позовної давності за зазначеним позовом на 01.01.2004р. (з
10.10.2002 р. по 01.01.2004 р. менше 3 років) не сплив, суд застосовує з
01.01.2004 р. правила про позовну давність Цивільного кодексу
України.
Відповідно
до п. 3 ст. 267 ЦК України позовна
давність застосовується судом
лише за заявою сторони у спорі, зробленою до
винесення ним рішення.
В
матеріалах справи знаходиться заява відповідача, в якій він вказує про
пропущення позивачем строку позовної давності та про застосування наслідків
позовної давності.
Частиною
4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної
давності, про застосування якої
заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові
Оскільки
як вбачається з матеріалів справи відповідач звернувся з позовом до суду згідно
штемпелю на конверті 17.09.2008 р., то правомірним є стягнення заборгованості
по орендній платі в межах заявлених позовних вимог з 18.09.2005 р. по
10.10.2007 р. В частині стягнення боргу за період з 01.01.2004 р. по 17.09.2005
р. позов подано з пропуском строку позовної давності.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає,
що суму заборгованості по орендній платі підлягає задоволенню частково в
розмірі 4344,52 грн. з 18.09.2005 р. по 10.10.2007 р.
Позивачем не надано господарському
суду доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку позовної
давності, тому, господарський суд відмовляє в задоволені позовних вимог щодо
стягнення 9924,29 грн. основного боргу у зв'язку з пропуском позивачем строків
позовної давності.
Також
позивачем заявлено вимогу про стягнення
з відповідача на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України неустойки за
неповернення майна у розмірі подвійної плати за користування майном за період
прострочення з 10.10.2007 р. по 31.03.2008 р. в розмірі 2270 грн. 96 коп.
Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому
зазначена вимога підлягає задоволенню.
Відповідно
до п. 5.1 договору він діє з 10.10.2002 р. по 10.10.2007 р.
Листи
позивача від 18.10.2007 р., 02.11.2007 р., 28.11.2007 р. про припинення дії
договору та повернення майна відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Відповідно
до ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму
наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ, у тому стані, в якому
вона була одержана, з врахуванням нормального зносу, або у стані, який було
обумовлено в договорі.
Відповідно
до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських
відносин повинні виконувати господарські
зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,
договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання
-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається
одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених
законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що
зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Враховуючи
вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково
в сумі 4344,52 грн. основного боргу, 2270 грн. 96 коп. неустойки.
Витрати
за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно
-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України
покладаються на сторони пропорційно
розміру задоволених вимог.
На
підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України,
господарський суд, -
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької
діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь
Броварської районної спілки споживчих товариств (Київська обл., м. Бровари,
вул. Київська 139; код 01702046) 4344 (чотири тисячі триста сорок чотири) грн.
52 коп. основного боргу, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 96 коп.
неустойки та судові витрати 47 (сорок сім) грн. 29 коп. державного мита та 54
(п'ятдесят чотири) грн. 70 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу
3. В частині стягнення 9924,29 грн. основного боргу відмовити.
Наказ
видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Наріжний
С.Ю.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2008 |
Оприлюднено | 19.12.2008 |
Номер документу | 2527709 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Наріжний С.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні