Постанова

від 28.10.2008 по справі 18/111пд(18/84пд)

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.10.2008  року                                                           

Справа № 18/111пд(18/84пд)

Луганський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Бойченка

К.І.

суддів          Єжової С.С.

          Журавльової Л.І.

секретар

судового

засідання:                               

Наумов Б.Є.

за участю

представників:

від заявника

позову:                    -повноважний

представник не прибув;

від 

позивача:                              

-повноважний представник не прибув;

від  відповідача:                                -повноважний

представник не прибув;

розглянувши у

відкритому

судовому

засіданні

апеляційну

скаргу                             

Товариства з обмеженою відповідальністю

„Квазар”, м. Луганськ

на ухвалу         

господарського

суду                    Луганської

області

від                                                 

18.09.08

по справі                                       

№18/111пд(18/84пд) (суддя -Корнієнко В.В.)

за позовом:                                       

Прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі

Виконавчого

комітету Луганської міської ради, м. Луганськ

до

відповідача:                             

Товариства з обмеженою відповідальністю

„Квазар”, м.

Луганськ

про                                                 

стягнення 10565 грн. 69 коп.

та розірвання

договору оренди 

В С Т А Н О В И В:

          Господарським судом Луганської області 03.05.06 у справі №18/84пд

прийнято рішення за позовом прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі

виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ, про стягнення з

Товариства з обмеженою відповідальністю „Квазар”, м. Луганськ, заборгованості з

орендної плати в сумі 10062 грн. 56 коп., утвореної станом на 15.02.06, штрафу

в сумі 503 грн. 13 коп. та про розірвання договору оренди земельної ділянки

№27, укладеного між сторонами 11.01.00.

          Резолютивна частина зазначеного

рішення викладена в наступній редакції:

          -позов задовольнити повністю;

          -стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю „Квазар”, м. Луганськ:

          -на користь:

-виконавчого

комітету Луганської міської ради, м. Луганськ, заборгованість в сумі         10062 грн. по внесенню орендної плати

за землю за договором від 02.06.05 (державна реєстрація 24.01.00 №3144), штраф

в сумі 503 грн. 13 коп.;

-Державного

бюджету України держмито в сумі 190 грн. 66 коп.;

-Державного

підприємства „Судовий інформаційний центр”, м. Київ, витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.;

          -розірвати договір оренди земельної

ділянки №27 від 11.01.00 (державна реєстрація 24.01.00 №3144), укладений між

виконавчим комітетом Луганської міської ради, м. Луганськ, та Товариством з

обмеженою відповідальністю „Квазар”, м. Луганськ.

          Дане рішення набрало законної сили.

          В мотивувальній частині рішення суд

першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача у повному

обсязі.

          Щодо вказаної в резолютивній частині

рішення від 03.05.06 у справі №18/84пд суми заборгованості, то судом першої

інстанції може бути виправлена описка в порядку ст. 89 Господарського

процесуального кодексу України.

          17.07.08 Товариство з обмеженою

відповідальністю „Квазар”, м. Луганськ, (відповідач у даній справі) звернулось

до господарського суду Луганської області з заявою про перегляд рішення у даній

справі за нововиявленими обставинами.

          Товариство з обмеженою

відповідальністю „Квазар” зазначає, що на даний час виникли підстави для

перегляду рішення суду першої інстанції від 03.05.06 у даній справі у зв'язку з

нововиявленими обставинами, оскільки, на його думку:

          -на день винесення господарським

судом Луганської області у даній справі рішення -03.05.06 в Ленінському

районному суді м. Луганська одночасно розглядалася цивільна справа про визнання

права власності на недобудовану автозаправну станцію;

          -суд першої інстанції у порушення

процесуального законодавства не повідомив відповідача про розгляд даної справи,

а тому відповідач не мав законної можливості представити докази та

обґрунтування у свій захист і рішення від 03.05.06 у даній справі було винесено

без аналізу доказів відповідача;

          -03.12.07 Ленінським районним судом

м. Луганська винесено рішення про визнання договору оренди земельної ділянки

від 11.01.00 №27 продовженим на 10 років -до 2017 року. Цим же рішенням

зобов'язано Луганську міську раду відновити з ТОВ „Квазар” договірні

правовідносини по договору оренди земельної ділянки від 11.01.00 №27. Тобто,

Ленінським судом було винесено рішення, яке повністю протилежне рішенню

господарського суду Луганської області від 03.05.06, а тому на сьогоднішній

день ці обидва рішення не можуть діяти і бути в законній силі, оскільки вони

виключають одне одного;

          -на час розгляду справи у відповідача

не було грошових коштів для внесення орендної плати за землю;

          -заборгованість по орендній платі

виникла по вині колишнього директора відповідача ОСОБА_1

          -в 2007 році в БТІ за відповідачем

було зареєстроване право власності на автозаправну станцію;

          -відповідач у вересні 2007 року

звертався до Луганської міської ради з клопотанням про передачу земельної

ділянки йому в оренду.

          У заяві про перегляд рішення у даній

справі за нововиявленими обставинами ТОВ „Квазар” просить суд відновити строк

подачі заяви про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами,

обґрунтовуючи це тим, що:

          -двохмісячний строк на подачу заяви у

зв'язку з нововиявленими обставинами був пропущений з поважної причини; 

          -09.07.07 ОСОБА_2 став директором ТОВ

„Квазар”. До цього  часу обставини,

викладені у рішенні суду йому не були відомі, оскільки належного повідомлення

сторони у справі -відповідача не було і копію рішення ТОВ „Квазар” не

отримувало, а дізналося про нього лише недавно;

          -на сьогоднішній день ТОВ „Квазар” не

має можливості використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням

із-за обставин, які мали місце не по вині нинішніх засновників і про наявність

яких вони дізналися лише нещодавно;

          -ОСОБА_2. протягом 2007 року

здійснювалося листування із Луганською міською радою та її управліннями з

питання надання в оренду земельної ділянки, але відповідей або не було, або

вони були негативні. Таким чином, строк був пропущений не тільки з вини ТОВ

„Квазар”, а й з вини Луганської міської ради, оскільки в усних розмовах її

представники завжди казали про найближче вирішення питання, а в письмовому

листуванні все було інакше.

          Господарський суд Луганської області

задовольнив клопотання відповідача та відновив строк пред'явлення заяви про

перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.

          Також ТОВ „Квазар” у згаданій заяві

просить скасувати рішення суду першої інстанції від 03.05.06 у даній справі та

прийняти нове рішення, яким визнати договір оренди земельної ділянки від

11.01.00 №27 (державна реєстрація №3144 від 24.01.00) продовженим на 10-ть

років, тобто до 2017 року.

          Прокурор та позивач письмового

відзиву на заяву ТОВ „Квазар” про перегляд рішення суду першої інстанції у

даній справі за нововиявленими обставинами до матеріалів справи не надали.

          Господарський суд Луганської області

за ухвалою від 18.07.08 прийняв цю заяву до розгляду та присвоїв даній справі

новий номер -18/111пд(18/84пд).

          Під час розгляду даної справи в суді

першої інстанції ТОВ „Квазар” 08.08.08 надало до матеріалів справи заяву про

уточнення заявлених вимог про перегляд рішення суду (за нововиявленими обставинами),

за якою клопоче про відновлення строку подачі заяви про перегляд рішення за

нововиявленими обставинами у зв'язку з поважністю причини його пропуску та

просить скасувати рішення від 03.05.06 суду першої інстанції у даній справі

(а.с. 95).

          Ухвалою від 18.09.08 господарський

суд Луганської області у задоволенні заяви про перегляд рішення за

нововиявленими обставинами відмовив, рішення господарського суду Луганської

області від 03.05.06 у даній справі залишив без змін.

          Дана ухвала мотивована наступним:

          -відповідач не навів жодної

нововиявленої обставини, яка б мала істотне значення для правильного вирішення

справи та існувала на час постановлення рішення;

          -відповідач підтвердив факт наявності

у нього боргу по орендній платі за землю на дату винесення господарським судом

рішення, що переглядається;

          -законні підстави скасування судового

рішення за нововиявленими обставинами відсутні;

          -у задоволенні заяви про перегляд

рішення за нововиявленими обставинами слід відмовити у зв'язку з її

необґрунтованістю та безпідставністю;

          -суд також не приймає до уваги доводи

відповідача про те, що він не повідомлявся судом про дату і час судового

розгляду справи, за їх необґрунтованістю.

          Не

погоджуючись з ухвалою господарського суду Луганської області від 18.09.08 у

справі №18/111пд(18/84пд), ТОВ „Квазар” подало до Луганського апеляційного

господарського суду апеляційну скаргу від 26.09.08 б/н, в якій просить

скасувати згадану ухвалу та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду

першої інстанції від 03.05.06 у даній справі.

          Апелянт в обґрунтування згаданої

апеляційної скарги посилається на наступне:

          -оскаржувана ухвала була винесена

судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст. ст.

32, 36, 43, 811,  ч. 2 п.п. 2,

3 ст. 86, ст. ст. 104, 112 Господарського процесуального кодексу України;

-в оскаржуваній

ухвалі господарський суд Луганської області виклав такі процесуальні факти і

дії, яких дійсно не існувало при розгляді заяви;

-суд першої

інстанції в оскаржуваній ухвалі у якості свого доводу щодо відмови в заявлених

вимогах вказує на наявність в матеріалах даної справи відмітки на рішенні суду

від 03.05.06 про надсилання його ТОВ „Квазар”, але наявність відмітки про

відправлення не є доказом отримання товариством цього рішення і не може бути

прийнято судом до уваги у якості доказу;

-твердження

суду першої інстанції про те, що відповідач підтвердив факт наявності у нього

боргу по орендній платі за землю на дату винесення господарським судом рішення,

що переглядалося, суперечить усім поясненням представників відповідача, усім

доводам, викладеним в заяві про перегляд рішення, оскільки факт наявності або

відсутності заборгованості по орендній платі не був предметом розгляду поданої

заяви і відповідно до ст. 114 Господарського процесуального кодексу України не

є нововиявленою обставиною;

-суд першої

інстанції неналежним чином проаналізував докази наявності нововиявлених

обставин на час розгляду справи і винесення по ньому рішення від 03.05.06 та не

всесторонньо, неповно і необ”єктивно розглянув усі обставини справи;

-на день

винесення рішення від 03.05.08 у даній справі заявнику не були  відомі нововиявлені обставини, які мали

суттєве значення для справи, оскільки була зміна директорів підприємства -

відповідача;

-оскільки

відповідач не був повідомлений судом першої інстанції про порушення провадження

у даній справі, він не мав законної можливості представити докази та

обґрунтування у свій захист і рішення від 03.05.06 було винесено без аналізу

доказів відповідача;

-прийнята у

даній справі ухвала, що оскаржується, не відповідає вимогам постанови Пленуму

Верховного Суду України від 29.12.76 №11 „Про судове рішення” зі змінами та

доповненнями.

          Прокурор та позивач відзивів на

апеляційну скаргу відповідача до Луганського апеляційного господарського суду

не надали.

          Повноважні представники сторін та прокурора не забезпечили явки

своїх повноважних представників у судове засідання, яке відбулося 28.10.08,

хоча про час та  місце розгляду даної

справи були повідомлені Луганським апеляційним господарським судом належним

чином.

Розпорядженням

першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від

09.10.08 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для

розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю  „Квазар”, м. Луганськ, від 26.09.08 б/н на

ухвалу господарського суду Луганської області від 18.09.08 у справі

№18/111пд(18/84пд) призначено судову колегію у складі: головуючий суддя

-Бойченко К.І., суддя -Єжова С.С., суддя -Журавльова Л.І.

          Відповідно до ч. ч. 1, 2  ст. 106 Господарського процесуального кодексу

України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в

апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним

кодексом України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом”.

          Апеляційні скарги на ухвали місцевого

господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду

апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

          Згідно з ч. 2 ст. 99  Господарського процесуального кодексу України

апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку,

користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського

процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний

господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно

розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не

зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і

обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали даної справи,

обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши надані сторонами та прокурором

докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх

встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм

матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що

апеляційна скарга відповідача до задоволення не підлягає, з огляду на наступне.

          Згідно з ч. 1 ст. 113 Господарського

процесуального кодексу України судове рішення господарського суду може бути

переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням  прокурора не пізніше двох місяців з дня

встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

          Заява, подання прокурора подаються

стороною до господарського суду, який прийняв судове рішення (ч. 2 ст. 113

Господарського процесуального кодексу України).

          Зазначений строк є процесуальним.

          Відповідно до вимог ст. 53

Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з

своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого

законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

          Як вищевказано, ухвалою від 18.07.08

господарський суд Луганської області заяву ТОВ „Квазар” про перегляд судового

рішення у даній справі від 03.05.06 за нововиявленими обставинами, прийняв до

розгляду.

          Відповідно до ст. 32 Господарського

процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на

підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює

наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення

сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення

господарського спору.

          Відповідно до ст. 33 Господарського

процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на

які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Статтею 43 Господарського

процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за

своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і

об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,

керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь

встановленої сили.

          Як вбачається з матеріалів даної

справи, на підставі рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від

09.04.99 за №100/11 позивач як орендодавець та відповідач як орендар 11.01.00

уклали договір оренди земельної ділянки (держреєстрація від 24.01.00 №3144),

загальної площі 0,1200 га, розташованої у м. Луганську, вул. Сороки (далі за

текстом - договір).

          Згідно п. 1.2 договору земельна

ділянка надавалась строком на десять років для завершення будівництва та

розміщення автозаправної станції.

          За умовами п. 2.1 договору відповідач

зобов'язувався внести річну оренду плату до 15 січня поточного року.

          Пунктом 6.4 договору сторони

передбачили сплату штрафу за несвоєчасне здійснення розрахунків.

          Згідно зі ст. 32 Закону України  „Про оренду землі” на вимогу однієї із сторін

договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі

невиконання сторонами їх обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону

та умовами договору.

Задовольняючи позовні вимоги у частині стягнення заборгованості,

утвореної станом на 15.02.06, місцевий господарський суд виходив з доведеності

позивачем факту невнесення відповідачем орендної плати за 2006 рік, у частині

стягнення штрафу -з передбаченої умовами договору відповідальності у вигляді

сплати штрафу за несвоєчасну оплату оренди, а у частині дострокового розірвання

договору -з положень ст. 32 Закону України „Про оренду землі” і встановленого

факту невиконання відповідачем своїх обов'язків щодо внесення орендної плати.

          Відповідно до ст. 112 Господарського

процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним

судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що

мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

          До нововиявлених обставин відносяться

матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а

також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

          Необхідними ознаками нововиявлених

обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці

обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

          На підставі ст. 112 Господарського

процесуального кодексу України  судове

рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин

для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути

підставою для зміни або скасування судового рішення.

          Нововиявлені обставини за своєю

юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують

факти, які було покладено в основу судового рішення.

          Відповідачем не спростовано факту

наявності оспорюваної заборгованості з оренди земельної ділянки за період 2006

року як на день подачі позову прокурором (23.02.06), так і на день прийняття

місцевим господарським судом рішення по даній справі (03.05.06), яким позовні

вимоги задоволені у повному обсязі.

          Місцевий господарський суд дійшов

правильного висновку щодо відсутності законних підстав для скасування судового

рішення у даній справі за заявою відповідача про перегляд рішення суду за

нововиявленими обставинами, яка обґрунтовувалась вищепереліченими доводами,

тобто, за відсутністю фактичних даних, що в установленому порядку спростовують

факти, які було покладено в основу судового рішення.

          Не доведено відповідачем наявність

таких фактичних даних і при розгляді справи в апеляційній інстанції.

          Доводи відповідача, які покладені в

основу заяви про перегляд рішення суду у даній справі за нововиявленими

обставинами та апеляційної скарги, судовою колегією, з урахуванням наведеного,

залишаються поза увагою.

Таким чином,

відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України ухвала

місцевого господарського суду, що оскаржується у даному випадку, ґрунтується на

всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам

матеріального та процесуального права, а тому судовою колегією Луганського

апеляційного господарського суду залишається без змін.

Оскільки

Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито” не передбачено сплату

державного мита за оскарження ухвал господарського суду, то помилково сплачене

Товариством з обмеженою відповідальністю „Квазар”, м. Луганськ, державне мито у

сумі 374 грн. 00 коп. за подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого

господарського суду від 18.09.08, яка винесена в порядку ст. 114 Господарського

процесуального кодексу України, слід повернути Товариству з обмеженою

відповідальністю „Квазар”, м. Луганськ.

              У судовому засіданні оголошено

вступну та резолютивну частини постанови.

          Керуючись

ст. ст. 43, 47, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, ст. 106  Господарського процесуального кодексу

України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

                    1.Апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю „Квазар”,               м. Луганськ, від 26.09.08 б/н на

ухвалу господарського суду Луганської області від 18.09.08 у справі

№18/111пд(18/84пд) залишити без задоволення.

          2.Ухвалу господарського суду

Луганської області від 18.09.08 у справі №18/111пд(18/84пд) залишити без

змін.

          3.Повернути Товариству з обмеженою

відповідальністю „Квазар”,                            вул. Лебединського,

буд. 4, смт. Станично-Луганське Луганської області, 93600              (вул. Тульська, буд. 8, кв. 54,

м. Луганськ, 91000), ідентифікаційний код №24844300, з Державного бюджету

України, рахунок 31118095700006, код бюджетної класифікації 22090200, банк УДК

у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код отримувача 24046582,

помилково сплачене при поданні до Луганського апеляційного господарського суду

апеляційної скарги державне мито у сумі 374 грн. 00 коп. за квитанцією №00353У

від 26.09.08, яка знаходиться у матеріалах справи №18/111пд(18/84пд).

Підставою

повернення з Державного бюджету України державного мита є дана постанова,

засвідчена гербовою печаткою Луганського апеляційного господарського суду.   

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105

Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з

дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

          Головуючий суддя                                                            

К.І. Бойченко

Суддя                                                                               

С.С. Єжова

Суддя                                                                                Л.І.

Журавльова