Рішення

від 30.10.2008 по справі 1/397-пн-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000,

м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У

К Р А Ї Н И

30.10.2008                                                             

  Справа №  1/397-ПН-08

Господарський суд

Херсонської області у складі судді

 Губіної І.В. при секретарі

О.С.Бєловій, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу             

за

позовом Приватного

підприємця ОСОБА_1

до Новокиївської сільської Ради

народних депутатів 

3-я

особа на стороні позивача без самостійних вимог ПП ОСОБА_2

про   визнання права власності на нежитлові

приміщення що розташовані на другому поверсі будівлі  літ."А" буд.29 по вул. Леніна в

селі Новокиївка Каланчацького району, про визнання права власності  на кафе-бар та магазин що розташовані на  першому 

поверсі будівлі  літ."А"

АДРЕСА_1

за участю

представників сторін:

від  позивача  

ОСОБА_3 - представник, дор. від 14.10.08р.

від  відповідача  

не прибули

від

3-ої особи: не прибули

          Приватний підприємець ОСОБА_1

звернулась до суду з позовом до Новокиївської сільської ради про визнання права

власності на нежитлові приміщення що розташовані на другому поверсі

будівлі  літ."А" буд.29 по вул.

Леніна в селі Новокиївка Каланчацького району, про визнання права власності на

кафе-бар та магазин що розташовані на 

першому поверсі будівлі літ."А" АДРЕСА_1.

          Свої вимоги позивач мотивує тим, що

на підставі договору купівлі-продажу від 05.10.06р. вона придбала у власність

будівлю гуртожитку загальною площею 597,9 кв.м. по вул. Леніна в селищі

Новокиївка Каланчацького району, але на момент купівлі цього гуртожитку на

першому його поверху були розташовані магазин та кафе-бар, а на другому

залишились житлові приміщення. Але в житлових приміщеннях другого поверху ніхто

не проживає і вони фактично втратили статус житлових.

          Відповідач Новокиївська сільська рада

на судове  засідання свого представника

не направила, але надіслала до суду відзив, в якому зазначила, що вона з

позовом згодна.

          Не заперечує проти позову і 3-я особа

по справі - ПП ОСОБА_2 Надіслана до суду заява від ПП ОСОБА_4, який також не

заперечує проти позову.

          Заслухавши представника позивача,

дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

          Між Новокиївською сільською радою

Каланчацького району та приватним підприємцем ОСОБА_1 10.10.06р. укладений

договір купівлі-продажу будівлі гуртожитку, загальною площею 597,9 кв.м. по

АДРЕСА_1. Цей договір нотаріально засвідчений і внесений до державного реєстру

правочинів, про що свідчить витяг з цього реєстру за № 2983983 від 05.10.06р.

          На підставі цих документів

Херсонським державним БТІ зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану вище

будівлю гуртожитку.

          Але до укладення цього договору

рішенням Новокаховської сільської ради від 26.04.01р. № 93 перший поверх цього

гуртожитку був наданий в оренду ПП ОСОБА_4 строком на три роки для

переобладнання під торгівельне приміщення. ПП ОСОБА_4 був узгоджений проект

реконструкції приміщення гуртожитку під кафе, про що свідчить висновок №

02-3/12-9 від 07.05.01р. На підставі вказаного висновку був виданий акт

державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта

(кафе-бару) в експлуатацію від 12.10.01р. Рішенням комісії за цією датою

прийнято в експлуатацію.

          Розпорядженням Каланчацької

райдержадміністрації № 412 від 12.10.01р. вищевказаний акт був затверджений.

Оскільки ПП ОСОБА_4 був лише орендарем гуртожитку, він не оформив на себе право

власності на зазначений кафе-бар.

          ПП ОСОБА_2 був узгоджений проект

реконструкції приміщення гуртожитку під магазин, про що свідчить висновок №

02-3/12-21 від 11.12.01р. На підставі чого ПП ОСОБА_2 був виданий акт державної

технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта (магазину) в

експлуатацію (без визначення дати). Рішенням комісії за цією датою прийнято в

експлуатацію.

          Розпорядженням Каланчацької

райдержадміністрації № 124 від 26.03.02р. вищевказаний акт був затверджений.

Оскільки ОСОБА_2 був лише орендарем гуртожитку, він не оформив на себе право

власності на зазначений магазин.

          Але сільською радою не було вирішено

питання про перевід приміщень першого поверху гуртожитку у нежитлові приміщення

не глядячи на те, що у встановленому законодавством порядку на цьому поверсі

були побудовані кафе-бар і магазин.

          З викладеного слід прийти до

висновку, що на момент укладення між сторонами по справі договору

купівлі-продажу гуртожитку від 05.10.06р. приміщення першого поверху змінило

своє призначення і стало не житловим приміщенням, а торговим приміщенням.

          Не визначення нового статусу

приміщення першого поверху гуртожитку, яке розташовано по АДРЕСА_1 перешкоджає

позивачу, як власнику гуртожитку, здійснювати підприємницьку діяльність у

виразі роздрібної та іншої торгівлі.

          Рішенням Новокиївської сільської ради

№ 8 від 19.01.07р. ПП ОСОБА_1 наданий дозвіл на переведення другого поверху

гуртожитку в житлове приміщення, а рішенням № 71 від 17.10.07р. наданий дозвіл

на виготовлення проектно-кошторисної документації та реконструкції першого

поверху гуртожитку під магазин та кафе.

          Але не дивлячись на вищевикладені

обставини, відповідачем не приймаються заходи до оформлення у встановленому

законодавством порядку права власності позивача на приміщення другого поверху

гуртожитку як на нежитлове приміщення. Не вирішується питання і про визнання за

позивачем права власності на кафе-бар та магазин які розташовані на першому

поверсі в цьому  гуртожитку.

          За таких обставин суд вважає, що

позов підлягає задоволенню.

          Згідно до ст. 393 ЦК України, власник

майна може пред'явити позов про визнання його права власності якщо це право

оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним

документа, який засвідчує його право власності.

          В даному випадку Новокиївська

сільська рада фактично оспорює право власності ПП ОСОБА_1 на кафе-бар і

магазин,           розташованого на

першому поверсі гуртожитку по АДРЕСА_1 не глядячи на те, що на момент укладення

договору купівлі-продажу гуртожитку ці об'єкти вже існували і були прийняті в

експлуатацію як закінчене будівництво. І на момент укладення вказаного вище

договору купівлі-продажу ніхто інший не заявляв вимоги про визнання права

власності на ці торгові об'єкти. Ні ПП ОСОБА_4, ні ПП ОСОБА_2 такі вимоги не

заявляли і під час розгляду справи не заперечують проти визнання за ПП ОСОБА_1

права власності на ці об'єкти.

          За таких обставин позов в частині

визнання права власності на кафе-бар і магазин за ПП ОСОБА_1 підлягає

задоволенню.

          Підлягає задоволенню позов і в

частині визнання за ПП ОСОБА_1 права власності на приміщення, що розташовані на

другому поверсі гуртожитку як на нежитлові приміщення. Оскільки фактично, під

час розгляду справи, приміщення другого поверху гуртожитку не використовуються

за цільовим призначенням.

          Судові витрати позивач залишає за собою.         

На

підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85  Господарського процесуального кодексу

України, суд

в и р і ш и в:

          1.Позовні вимоги задовольнити.

          2.Визнати за приватним підприємцем

ОСОБА_1, мешканки АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 право власності:

          - на не житлові приміщення, що

розташовані на другому поверсі будівля АДРЕСА_1;

          - на кафе-бар та магазин, що

розташовані на першому поверсі будівля АДРЕСА_1.

         Суддя                                                                                      І.В.

Губіна

           Дата виготовлення

           повного тексту рішення 31.10.08р.