Постанова

від 02.07.2012 по справі 2а-6488/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-6488/12/2670   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ     02 липня 2012 року           08 год. 40 хв.                № 2а-6488/12/2670       Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва доТовариства з обмеженою відповідальністю «МБТ» простягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2 860, 20 грн., - В С Т А Н О В И В: Управлінням Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (далі –УПФУ в Святошинському р-ні м. Києва, позивач) заявлені позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «МБТ»(далі –ТОВ «МБТ», відповідач) про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2 860, 20 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач має заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2011 року та січень 2012 року на загальну суму 2 860, 20 грн. (недоїмка), яка підлягає стягненню з нього як добровільно не сплачена. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 червня 2012 року було відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 2а-6488/12/2670. Надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом № 0557660 1 копія вказаної ухвали була повернута до суду разом поштовим відправленням, в якому зазначено причину його невручення «адресат вибув». Станом на 02 липня 2012 року до суду будь-які відомості про зміну місцезнаходження відповідача не надходили. Частиною четвертою ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик надсилається юридичним особам за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі, а також про його права та обов'язки, зокрема про право надати свої заперечення проти позову або заяву про визнання позову. Згідно з ч. 4 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України справа в порядку скороченого провадження розглядається суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. З огляду на викладене, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів. Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав. Пунктом першим ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08 липня 2010 року № 2464-VI, який набрав чинності 01 січня 2011 року, (далі –Закон № 2464-VI) передбачено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту). ТОВ «МБТ»(ідентифікаційний код 30307828) є платником єдиного внеску в розумінні зазначеного Закону та починаючи з 08 жовтня 2001 року перебуває на обліку як платник страхових внесків в УПФУ. Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI встановлено, що на платників єдиного внеску покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Згідно із пунктом першим ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Відповідно до частини восьмої ст. 9 цього Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік. В силу частиною 12 ст. 9 зазначеного Закону, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу). Відповідно до п. 6.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5, (далі - Інструкція) органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках, зокрема, якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску. У цьому випадку вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу. Згідно п. 6.2 Інструкції сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону є недоїмкою. Пунктом 6.5 Інструкції встановлено, що протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки платник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені. Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «МБТ»було подано до органу Пенсійного фонду України звіти про нарахування єдиного внеску за грудень 2011 року та січень 2012 року, де були самостійно визначені суми єдиного внеску, що підлягають сплаті в розмірі 1 430, 10 грн. за кожен звітний місяць, та відповідно на загальну суму 2 860, 20 грн. 03 березня 2012 року УПФУ виставило відповідачу вимогу про сплату боргу № Ю-570, згідно якої станом на 01 березня 2012 року сума боргу з єдиного внеску ТОВ «МБТ»становила 12 725, 74 грн., в тому числі, недоїмка –12 684, 44 грн., штрафи –39, 71 грн., пеня - 1, 59 грн. Вказана вимога не була вручена відповідачу органом пошти з причини відсутністю адресата за місцезнаходженням, що підтверджується довідкою відділу зв'язку на поштовому відправленні, а тому в силу норм абз. 6 п. 6.4 Інструкції  вважається такою, що надіслана (вручена) відповідачу. Суду не надано доказів на підтвердження оскарження зазначеної вимоги в адміністративному або судовому порядку та сплати заборгованості в заявленій сумі. З огляду на викладене, у відповідача наявна заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2 860, 20 грн., що також підтверджується картками особового рахунку страхувальника –ТОВ «МБТ», копії яких наявні в матеріалах справи. Беручи до уваги вищевикладені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог. Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 1832, ст. 186, ст. 254, ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд – П О С Т А Н О В И В: 1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МБТ»(місцезнаходження: 03142,           м. Київ, вул. Академіка Кримського, 4-А, ідентифікаційний код 30307828) на користь Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва (місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Корольова, 5-А, ідентифікаційний код 22869431) суму заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2 860 (дві тисячі  вісімсот шістдесят) грн. 20 коп. Постанова підлягає негайному виконанню згідно з ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням порядку обчислення строку для подання апеляційної скарги, встановленого в ч. 8 ст. 1832  Кодексу адміністративного судочинства України.                     Суддя                                                                  О.В. Дегтярьова