Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
04 липня 2012 р. № 2-а- 5270/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Панова М.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Каряки С.Г.,
представників сторін:
позивача - Старостіної О.Ю.,
відповідача - Дубрової К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрон ЛТД" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Мікрон ЛТД", з адміністративним позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000080153 від 12.04.2012року
Представник Позивача в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник Відповідача проти позову заперечував, вважає його безпідставним та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечення проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
ТОВ "Мікрон ЛТД" зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Харківської міської ради 14.10.2003р. Державна реєстрація проведена ТОВ "Мікрон ЛТД" за адресою: 61031, м. Харків , вул. Драгомирівська, буд. 10 , кімната 4 , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та взято на облік як платника податків в ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова 28.03.2008 року за № 12275.
Судом встановлено , що фахівцями ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова згідно ст..79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2744- VI та відповідно до наказу від 07.03.2012 року № 344 була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "Мікрон ЛТД" з питань взаємовідносин з контрагентом - постачальником ТОВ «Промбуд -Монтажінвест» що відображені у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року.
За результатами перевірки складено акт від 26.03.2012 року № 146/15-215/30675633 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ « Мікрон ЛТД» з питань взаємовідносин з ТОВ «Промбуд - Монтажінвест» що відображені у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року, в якому зафіксовані встановлені відповідачем порушення :
-п .201.8, п.201.10 статті 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755 - VI із змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкового кредиту за листопад 2011 року на загальну суму ПДВ 9333,33 грн. ;
-ч. 1 ст. 203, ст.. 215 , п. 1 ст. 216. ст. 228, ЦПК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню ТМЦ;
-відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.. 185, ст.. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 - VI , що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 9333.33 грн.
-в порушення п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за результатами роботи підприємства за листопад 2011 року в сумі 9333.33 грн.
На підставі акту від 26.03.2012 року № 146/15-215/30675633 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ « Мікрон ЛТД» з питань взаємовідносин з ТОВ «Промбуд - Монтажінвест» що відображені у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року Основ'янською МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000080153 від 12.04.2012 року .
Судом встановлено, що між позивачем ТОВ «Мікрон ЛТД» та ТОВ «Промбуд - Монтажінвест» було укладено ряд договорів, копії яких містяться у матеріалах справи. Зміст договорів зафіксований на паперових носіях, вимогам законодавчих та нормативних актів відповідає.
В акті перевірки відповідач зазначає, що ТОВ "Мікрон ЛТД ", (код ЄДРПОУ 32675633) включено до податкового кредиту за листопад 2011 року суму ПДВ у розмірі 9333.33 грн. згідно податкових накладних, отриманих від контрагента - постачальника ТОВ «Промбуд- Монтажінвест» ЄДРПОУ 36987611), який на дату виписки податкових накладних не являвся платником ПДВ (свідоцтво платника ПДВ №100274387 від 13.03.2010 року анульовано рішенням ДПІ 14.10.2011 року).
У зв"язку з цим, на думку відповідача, ТОВ "Мікрон ЛТД ", (код ЄДРПОУ 32675633) на порушення п. 201.8, п. 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України включено до складу податкового кредиту за листопад 2011 року суму ПДВ у розмірі 9333,33 грн., згідно податкових накладних, виписаних не платником ПДВ.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011р. по справі № 2а-14158/11/2070 визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова № 83/15-02-036 від 14.10.2011р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Промбуд- Монтажінвест». Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012р. вищевказану постанову залишено без змін.
Суд зазначає, що протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.
Отже, контрагент позивача - ТОВ «Промбуд- Монтажінвест» мав право скласти та видати позивачу податкову накладну № 20 від 03.11.2011р. на суму ПДВ 9333,33 грн., а позивач відповідно мав право на включення даної суми ПДВ до податкового кредиту за листопад 2011р.
Крім того, в акті перевірки відповідач посилається на акти ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова , а саме: від 13.12.2011р. № 249/23-03-05/36987611 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промбуд - Монтажінвест» за період вересень - жовтень 2011 року , від 26.01.2012 року № 42/15-02-36/36987611 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Промбуд - Монтажінвест», щодо підтвердження господарських відносин по операціям за період листопад 2011 року, яким встановлено наступне: свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Промбуд - Монтажінвест» (код ЄДРПОУ 36987611) анульовано 14.10.2011 року; ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова складено висновок щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання ТОВ «Промбуд - Монтажінвест» в вересні - листопаді 2011 року , згідно якого підприємство має наступні ознаки нереального здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання по операціям за період вересень - листопад 2011 року; відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції, відсутні основні фонди, платник не знаходиться за місцезнаходженням (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень; у учасників задекларованих господарських операцій відсутній спеціальний податковий статус, відсутність зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку: - підприємство не знаходиться за юридичною адресою; 09.12.2011р. співробітниками ВПМ ДПІ Жовтневому районі м. Харкова був здійснений виїзд за юридичною адресою ТОВ «Промбуд - Монтажінвест»: м. Харків вул. Конєва 10/2, в результаті чого була складена довідка № 1273/26-12 від 2.12.2011р. про не встановлення місцезнаходження платника податків.
Таким чином, на думку відповідача правочини укладені від імені ТОВ «Промбуд - Монтажінвест» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності. На підставі викладеного всі правочині між ТОВ « Мікрон ЛТД» та ТОВ «Промбуд - Монтажінвест» ДПІ вважає нікчемними.
Викладені в акті перевірки відповідачем висновки про порушення позивачем вимог ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не підтверджуються добутими судом доказами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань станом на момент виникнення спірних правовідносин був визначений Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України.
Проаналізувавши положення перелічених актів законодавства, суд зазначає, що станом на дату складання відповідачем у спірних правовідносинах акту перевірки податкові органи не були наділені законодавцем ані повноваженням на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають закону, ані повноваженнями на оцінку відповідності будь - якого правочину вимогам ст.ст.202, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України.
Отже суд зазначає, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч. 1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч. З ст.228).
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).
Вивчивши зміст акту перевірки, суд зазначає, що даний документ не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч. 1 ст.228 Цивільного кодексу України (з урахуванням викладених в Постанові Пленуму ВСУ №9 правових позицій) як ознаки нікчемного правочину.
Статтею 42 Конституції України визначено, що кожен має право на підприємницьку діяльність не заборонену законом.
Частина 1 статті 19 Господарського кодексу України, - суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.
За наслідками здійснення такої діяльності суб'єкт господарювання отримує дохід, з якого провадиться сплата податків.
Позивачем при веденні господарської діяльності було дотримано всіх вимог чинного законодавства України.
П. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України, передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
Згідно п.198.2. статті 198 Податкового кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Суд зазначає, що укладені правочини є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, не кім не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.
Виконання умов договорів підтверджується долученими до матеріалів справи договірними цінами, локальними сметами, актами прийому виконаних будівельних робіт, актами цільового використання матеріалів, рахунками, податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, банківськими виписками.
Про фактичне виконання вищезазначених робіт свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і п.2.4. ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».
Статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Також, в акті перевірки зазначається, що контрагент позивача не знаходиться за юридичною адресою.
Судж зазначає, що єдиними відомостями про відсутність юридичної особи за місцем реєстраціє є відомості з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Відповідно довідки з ЄДРПОУ зазначається, що контрагент знаходиться за юридичною адресою. Твердження ДПІ про відсутність його за юридичною адресою не відповідає дійсності.
Суд зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.
Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
При цьому Податковий кодекс України не встановлює обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів правомірності висновків акту перевірки та прийняття на його підставі податкового повідомлення рішення, натомість позивач надав необхідний і достатній обсяг доказів на підтвердження правомірності своїх дій та незаконності та необґрунтованості висновків акту перевірки і прийнятого на його підставі податкового повідомлення рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мікрон ЛТД" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000080153 від 12.04.12 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження .
Повний текст постанови виготовлено 9 липня 2012 року.
Суддя Панов М.М.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2012 |
Оприлюднено | 23.08.2012 |
Номер документу | 25298461 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Панов М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні