Постанова

від 06.06.2012 по справі 2а-4755/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 червня 2012 року 16 год. 47 хв. № 2а-4755/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю представників: позивача -Завгороднього Б.В. (довіреність від 20.01.2012р. № 20/01-1), відповідача -Гайди І.П. (довіреність від 21.03.2012р. № 235/9/10-009), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінпроект» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 квітня 2011 року № 0006641510, - В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпроект»(далі -ТОВ «Фінпроект», позивач) заявлені позовні вимоги до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі - ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 квітня 2011 року № 0006641510.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки відповідача щодо порушення Товариством пп. 49.18.2 п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу України та абз. 2 п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, а саме не подання до податкової інспекції декларації з податку на прибуток підприємства за звітний період «9 місяців 2010 року»(граничний строк подання -09 листопада 2011р.), які наведені в Акті камеральної перевірки від 08.04.2011р. № 819/15-125/33881002, не відповідають фактам об'єктивної дійсності. Зокрема, 29 жовтня 2010 року засобами поштового зв'язку позивачем було подано декларацію з податку на прибуток підприємства за звітний період «3-й квартал 2010 року», що підтверджується відповідними описом вкладення до цінного листа та поштовою квитанцією. Як наслідок, відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення про нарахування ТОВ «Фінпроект»штрафних санкцій на суму 170, 00 грн. за порушення податкового законодавства, яке позивач фактично не вчиняв, а тому воно підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що в ході проведення 08 квітня 2012 року працівником податкової інспекції камеральної перевірки ТОВ «Фінпроект»щодо своєчасності подання ним податкової звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, встановлено порушення платником податків норм пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, абз. 2 п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), а саме: несвоєчасне подання податкової звітності, граничний строк подання якої 09 листопада 2010 року, яку фактично подано позивачем не було з огляду на наступне. Надіслана позивачем декларація з податку на прибуток за звітний податковий період «9 місяців 2010 року»(вх. № 329757 від 08.11.2010р.) не визнана ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва як податкова звітність. В зв'язку з цим на адресу позивача, яку він повідомив під час реєстрації його як платника податків, та яка значиться в базі: м. Київ, вул. Грінченка, буд. 18, кв. 514, ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва був направлений відповідний лист. Даний лист повернувся до відповідача з причини з відсутності платника податків за вказаною адресою, що підтверджується повернутим конвертом з повідомленням про вручення. Тобто ТОВ «Фінпроект»змінило свою юридичну адресу, однак при цьому не повідомила належним чином про таку зміну відповідача.

Таким чином, посилання позивача на те, що він вчасно направив податкову декларацію через поштове відділення не відповідає дійсності, оскільки дана декларація є не визнаною відповідачем, як податкова декларація (подана з порушенням вимог п. 3.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. №143 (у редакції Наказу ДПА України від 05.07.2007р. № 408) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2003 року за № 271/7592), і як наслідок вважається не поданою у встановлені строки.

З огляду на вищевикладене ДПІ у Голосіївському районі м. Києва діяла правомірно та відповідно до вимог законодавства.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судових засіданнях заперечували проти позовних вимог та просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

ТОВ «Фінпроект»(ідентифікаційний код 33881002) було зареєстровано як юридичну особу 05 грудня 2005 року Голосіївською районною державною адміністрацією міста Києва (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про видачу свідоцтва про державну реєстрацію 1 068 102 0000 008684).

ТОВ «Фінпроект»було взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 06 грудня 2005 року за № 14111, станом на момент складання Акта камеральної перевірки від 08.04.2011р. № 819/15-125/33881002 перебувало на обліку в ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва, місцезнаходження підприємства: м. Київ, вул. Горького, 5-б, - згідно Довідки відповідача від 29.12.2008р. № 67102/10/29-218 про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП.

В грудні 2005 року ТОВ «Фінпроект»було зареєстровано як платник податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер № 338810026505, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грінченка Миколи, буд. 18 , офіс 514 відповідно до Свідоцтва № 37112972.

Згодом 19 січня 2009 року позивачу було видано нове Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100159906, згідно якого він являвся платником податку на додану вартість по день складання Акта документальної перевірки (індивідуальний податковий номер 338810026505, місцезнаходження платника податків: м. Київ, вул. Горького, 5-б), що не заперечується відповідачем.

Згідно Свідоцтва серії А01 № 371729 про державну реєстрацію юридичної особи 29 грудня 2010 року Голосіївською районною державною адміністрацією внесено запис під № 1 068 107 0009 008684 про заміну свідоцтва про державну реєстрацію внаслідок зміни юридичною особи місцезнаходження -03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 57, к. 8.

29 жовтня 2010 року позивач направив поштою на адресу відповідача декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2010 року, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

При цьому в гр. 5 «Місцезнаходження платника податку»даної Декларації, яка надійшла до податкової інспекції 08 листопада 2010 року та зареєстрована за вх. № 329757, зазначено наступну адресу ТОВ «Фінпроект»: 01004, м. Київ, вул. Горького, буд. 5-Б.

Відповідно до листа від 22.11.2010р. № 5261/10/15-111 ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва внаслідок встановлення порушення п. 3.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. №143 (у редакції наказу ДПА України від 05.07.2007р. № 408) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2003 року за № 271/7592) (в якому закріплено, що у загальній частині декларації відображаються повна назва підприємства відповідно до установчих документів, зареєстрованого в установленому порядку, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, код виду економічної діяльності, місцезнаходження та номер телефону платника (факс, електронна адреса - за бажанням), відповідач не визнав надіслану позивачем Декларацію (вх. № 329757 від 08.11.2010р.) як «податкову декларацію».

Вказаний лист ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва від 22.11.2010р. № 5261/10/15-111 з пропозицією подання нової декларації з податку на прибуток підприємства, оформленої належним чином, був направлений на адресу ТОВ «Фінпроект»: 03039, м. Київ, вул. Грінченка, буд. 18, кв. 514, та 01 грудня 2012 року повернувся до податкової інспекції разом з конвертом і довідкою відділу поштового зв'язку з причини «за даною адресою фірма не розшукана, не зареєстрована».

Згодом, 08 квітня 2011 року на підставі пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, працівник ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва провів камеральну перевірку ТОВ «Фінпроект»(код ЄДРПОУ 33881002) щодо своєчасності подання ним податкової звітності з податку на прибуток підприємства, за результатами якої було складено Акт від 08.04.2011р. № 819/15-125/33881002.

Вказаною перевіркою було встановлено, що ТОВ «Фінпроект»порушило вимоги пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, абз. 2 п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), а саме: не подало до податкової інспекції декларацію з податку на прибуток підприємства за звітний період «9 місяців 2010 року», граничний строк подання якої - 09 листопада 2010 року.

22 квітня 2011 року ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва на підставі Акта камеральної перевірки від 08.04.2011р. № 819/15-125/33881002 прийняла податкове повідомлення-рішення № 0006641510, яким згідно з пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до ст. 120 цього Кодексу за порушення вимог абз. 2 п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР визначено ТОВ «Фінпроект»штрафну (фінансову) санкцію по платежу «податок на прибуток приватних підприємств, код 3011021000»в сумі 170, 00 грн.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент спірних правовідносин) (далі -Закон № 2181-ІІІ) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення (п. 4.1.7 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ).

Згідно з абз. 1 пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

При цьому абз. 1 п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі -Закону № 334/94-ВР) передбачено, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики (абз. 2 п. 16.4 ст. 16 Закону № 334/94-ВР).

Відповідно до підпункту 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Питання порядку направлення рішення про невизнання податкової декларації як податкової звітності не врегульовано Законом № 2181-ІІІ та Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2003 року за № 271/7592, (в редакції на момент спірних правовідносин).

Водночас, відповідно до п. 4.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 року № 213)(в редакції на момент спірних правовідносин) податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

- надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

- оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, податковий орган письмово повідомляє платника податку про невизнання його податкової декларації як податкової звітності із повідомленням підстави для такого невизнання та пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками. При цьому відповідне письмове звернення податкового органу надсилається поштою з повідомленням про його вручення на адресу платника податків за його місцезнаходженням.

В ході судового розгляду було встановлено, що рішення про невизнання податкової декларації з податку на прибуток за ІІІ квартали 2010 року як податкової звітності було направлено відповідачем не за місцезнаходженням позивача.

Отже, позивач не знав та не міг знати про те, що подана ним декларація вважається неподаною.

При цьому, посилання відповідача про його необізнаність щодо зміни місцезнаходження позивача з адреси: м. Київ, вул. Грінченка Миколи, буд. 18, офіс 514, на адресу: м. Київ, вул. Горького, буд. 5-б, спростовується виданими ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва на користь позивача довідкою від 29.12.2008р. № 67102/10/29-218 про взяття на облік платника податків (форми № 4-ОПП) та Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100159906 від 19.01.2009р (форми № 2-ПДВ).

Зокрема, згідно з п. 3.2 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 19.02.1998р. № 80 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 р. за № 172/2612)(в редакції на момент спірних правовідносин) узяття на облік платників податків органами державної податкової служби здійснюється за принципом організаційної єдності реєстраційних процедур, що провадяться державними реєстраторами, та процедур узяття на облік платників податків, що забезпечуються органами державної податкової служби.

Також, згідно з п. 1 розд. 4 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. № 79 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000р. за № 208/4429), що діяв до 14 січня 2011 року, перереєстрація платника ПДВ проводиться та Свідоцтво підлягає заміні у разі виникнення змін у даних платника ПДВ, які стосуються ідентифікаційного коду ЄДРПОУ, реєстраційного (облікового) номера із ТРДПАУ та/або найменування (прізвища, імені, по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, і якщо зміни не пов'язані із припиненням платника ПДВ, крім випадків, визначених підпунктом 16.1 пункту 16 розділу III цього Положення.

Відповідачем до суду будь-яких належних доказів щодо відсутності Єдиному державному реєстрі відомостей про зміну місцезнаходження ТОВ «Фінпроект», або про наявності у нього відомостей про недостовірність даних про зміну місцезнаходження Товариства, на момент видачі ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва вищезазначених Довідки (форми № 4-ОПП) і Свідоцтва (форми № 2-ПДВ), а також на момент направлення рішення про невизнання податкової декларації з податку на прибуток за ІІІ квартали 2010 року як податкової звітності суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст. 120 Податкового кодексу України за не подачу податкової декларації з податку на прибуток за ІІІ квартали 2010 року в силу порушення відповідачем процедури невизнання податкової звітності.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а тому вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати спірне по справі податкове повідомлення-рішення від 22 квітня 2011 року № 0006641510.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпроект»задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 22 квітня 2011 року № 0006641510.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно .

Суддя О.В. Дегтярьова