ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
12.07.2012Справа №5002-7/1978-2012
до відповідача - Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" (вул. Некрасова, 11, місто Сімферополь, 95000)
про визнання права власності та зобов'язання провести його державну реєстрацію,
Суддя І.І.Дворний
Представники від сторін:
від позивача: Емір-Салее Ісмет Асанович, довіреність №002 від 02.07.12, предст.;
від відповідача: Шипко В.В., довіреність №11007/1 від 26.10.10, юрисконсульт.
Суть спору: 15 червня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Елніко" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" у якій просило визнати за товариством право власності на нежитлову будівлю кафе літер «А», загальною площею 176,2 кв.м. з літнім майданчиком по вул. Ялтинській, 36 у місті Сімферополі та зобов'язати відповідача зареєструвати за товариством право власності на вказаний об'єкт нерухомості.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 328, 331, 392 Цивільного кодексу України, статті 140 Господарського кодексу України, статті 12 Закону України «Про господарські товариства», положеннях Господарського процесуального кодексу України та мотивовані неправомірною відмовою відповідача у реєстрації за позивачем права власності на нерухоме майно, що порушило право останнього та послугувало підставою для звернення товариства з відповідними позовними вимогами до суду.
Так, позивач зазначає, що право власності на вказаний вище об'єкт нерухомості зареєстровано на ім'я малого підприємства «Елніко», що не заперечує й відповідач. Разом з тим, необхідність видачі свідоцтва про право власності на вказане майно виникла у позивача у зв'язку із зміною його організаційно-правової форми та зміною назви з малого підприємства «Елніко» на товариство з обмеженою відповідальністю "Елніко".
У судове засідання, що відбулось 12 липня 2012 року, з'явився представник позивача, який наполягав на вимогах заявленого позову.
Представник відповідача, у свою чергу, 09 липня 2012 року надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутність по документам, що містяться в матеріалах справи, втім, у судове засідання з'явився та надав усні пояснення, зазначивши, що проти задоволення позову не заперечує.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради народних депутатів від 23 жовтня 1998 року за №1508, малому підприємству «Елніко» 09 листопада 1998 року був виданий державний акт на право постійного користування землею I-KM за №004490 (а.с. 24-29).
Зі змісту вказаного акту вбачається, що земельна ділянка розташована по вул. Ялтинській, надана малому підприємству для будівництва кафе з літнім майданчиком, площа ділянки складає 0,093 га.
Акт був зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №201.
В подальшому, актом державної технічної комісії від 14 грудня 1998 року, затвердженим Протоколом інспекції архітектурно-будівельного контролю від 23 грудня 1998 року за №115, закінчений будівництвом об'єкт - кафе був прийнятий в експлуатацію.
Матеріали справи містять копію довідки, наданої відповідачем малому підприємству «Елніко» про те, що домоволодінню б/н по вул. Ялтинській у місті Сімферополі привласнено №36 (а.с. 10).
Отже, матеріалами справи підтверджено, що кафе з літнім майданчиком по вул. Ялтинська, 36 було прийнято і готове до експлуатації.
Згідно з даними технічної інвентаризації об'єкт розташований за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 36 складається з нежилого будинку кафе з літнім майданчиком позначеного в плані літерою «А» загальною площею 176,2 кв.м.
З реєстраційного посвідчення, виданого Сімферопольським міжміським бюро технічної інвентаризації., вбачається, що 28 грудня 1998 року на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, акту державної комісії про готовність об'єкту від 14 грудня 1009 року та протоколу, затверджуючому акт №115 від 23 грудня 1998 року, володіння №36 у місті Сімферополі по вул. Ялтинській в цілому зареєстровано за малим підприємством «Елніко».
Досліджуючи статут малого підприємства «Елніко», зареєстрований рішенням виконавчого комітету Центральної районної ради народних депутатів за №113/27 від 09 квітня 1996 року, судом встановлено, що перший є малим приватним підприємством, створеним відповідно до Законів України, на основі власності громадянина України ОСОБА_4 з правом найму робочої сили (пункт 1.1 статуту).
Підприємство розташоване за адресою: місто Сімферополь, вул. Аральська, буд 61.
Як стверджує позивач, загальними зборами засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Елніко» від 14 грудня 1999 року було прийнято рішення про перереєстрацію підприємства у зв'язку зі зміною назви та організаційно-правової форми підприємства.
При дослідженні статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Елніко» судом було встановлено, що останнє створено зборами учасників-засновників (протокол зборів №1 від 14 грудня 1999 року).
Згідно з пунктом 1.3 статуту, товариство з обмеженою відповідальністю «Елніко» є правонаступником майнових прав і обов'язків малого підприємства «Елніко», зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Центральної районної ради народних депутатів за №113/27 від 09 квітня 1996 року.
Місцезнаходженням товариства відповідно до пункту 1.5 статуту є адреса: місто Сімферополь, вул. Аральська, 61.
Протоколом загальних зборів №10 від 25 лютого 2004 року були внесені зміни до пункту 1.5 статуту та зазначено, що місцезнаходженням товариства є адреса: місто Сімферополь, вул. Пушкіна/К.Маркса,6/8-10.
Так, позивач стверджує, що у зв'язку зі зміною організаційно-правової форми підприємства, він звернувся до Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміського бюро реєстрації і технічної інвентаризації» із заявою про видачу свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю кафе з літнім майданчиком по вул. Ялтинська, 36 у місті Сімферополі на ім'я товариства з обмеженою відповідальністю «Елніко» (95000, АРК, м. Сімферополь, вул.Пушкіна/К.Маркса, 6/8-10 ІДН. код 24040725).
Втім, Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації", посилаючись на пункт 3.5 (3.5.6) Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав, прийняло рішення про відмову у державній реєстрації права власності на об'єкт, розташований по вул. Ялтинській, 36 у місті Сімферополі та вказало про те, що документи представлені на державну реєстрацію не відповідають вимогам, встановленим Положенням і не дають можливості встановити відповідність заявлених прав та поданих документів вимогам законодавства.
Позивач, стверджуючи, що спір про право в даному випадку відсутній, підставою для звернення до суду вважає неправомірну відмову відповідача у реєстрації права власності на об'єкт нерухомості, яка порушила його права як власника майна.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену його правову позицію, заслухавши думку відповідача щодо предмету спору суд, вважає заявлені позивачем вимоги правомірними та такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступне.
Так, предметом позову у даній справі є вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Елніко" до Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" про визнання за товариством права власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю кафе з літнім майданчиком по вул. Ялтинська, 36 у місті Сімферополі та зобов'язання провести державну реєстрацію вказаного майна.
Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Стаття 317 Цивільного кодексу України закріплює, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання та місцезнаходження майна.
Стаття 319 Цивільного кодексу України встановлює, що власник користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.
Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.
Згідно зі статтею 85 Господарського кодексу України, господарське товариство є власником: майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески; продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства; доходів, одержаних від господарської діяльності товариства; іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законом.
Аналогічні положення містяться в статті 12 Закону України «Про господарські товариства».
Як вже зазначалось, володіння №36 у місті Сімферополі по вул. Ялтинській в цілому зареєстровано за малим підприємством «Елніко».
Позивач, у свою чергу стверджує, що він є правонаступником майнових прав і обов'язків малого підприємства «Елніко», внаслідок зміни останнім назви та організаційно-правової форми.
У підтвердження позивач надав суду засвідчені копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №09/2-06-01/768, відповідно до яких за кодом ЄДРПОУ 24040725 у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 09 квітня 1996 року зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю "Елніко" (вул. Пушкіна/К. Маркса, 6/8-10, місто Сімферополь, 95000).
Організаційно-правові форми суб'єктів господарювання визначаються Класифікацією організаційно-правових форм господарювання Державного класифікатора України, яка передбачає поняття «Організаційно-правова форма суб'єктів господарювання» - це форма здійснювання господарської (зокрема підприємницької) діяльності з відповідною правовою основою, яка визначає характер відносин між засновниками (учасниками), режим майнової відповідальності по зобов'язаннях підприємства (організації), порядок створення, реорганізації, ліквідації, управління, розподілу одержаних прибутків, можливі джерела фінансування діяльності тощо.
Так, згідно зі статтею 108 Цивільного кодексу України зміна організаційно-правової форми юридичної особи є перетворенням. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
У разі зміни організаційно-правової форми юридичної особи нова юридична особа є правонаступником попередньої, до якої переходять права та обов'язки.
Статутом товариства з обмеженою відповідальністю «Елніко», у свою чергу визначено, що останній є правонаступником майнових прав і обов'язків малого підприємства «Елніко» (пункт 1.3 статуту), отже до нього перейшло все майно останнього, зокрема й нежитлова будівля - кафе з літнім майданчиком по вул. Ялтинська, 36 у місті Сімферополі.
Крім того, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Отже вказана стаття закріплює презумпцію правомірності набуття права власності. Незаконність набуття права власності має бути встановлена рішенням суду. До набрання рішенням суду законної сили право власності вважається набутим правомірно. Так, докази неправомірності володіння позивачем спірним майном в матеріалах справи відсутні.
Згідно з частиною 1 статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Так, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право заперечується або не визнається іншою особою (стаття 392 Цивільного кодексу України).
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем надані достатні докази того, що він є правонаступником майнових прав і обов'язків малого підприємства «Елніко» та надані достатні докази щодо належності йому на праві власності спірного майна, через що вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Елніко» в частині визнання за ним права власності є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог, за якими позивач просить зобов'язати Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" провести реєстрацію права власності на нерухоме майно, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до приписів статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до діючого законодавства органом, що здійснює державну реєстрацію права власності є органи бюро технічної інвентаризації, які крім того, здійснюють технічну реєстрації об'єктів нерухомості, складають відповідні реєстри технічного стану таких об'єктів тощо.
Реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб, здійснюється відповідно Тимчасовому положенню про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5.
Для реєстрації права власності на нерухоме майно до БТІ надаються правовстановлюючі документи (пункт 2.1 положення).
Серед правовстановлюючих документів, перелічених в додатку 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, передбачені й рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.
Крім того, слід зауважити, що відповідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/98 від 31.01.2001 р. «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» згідно зі статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Оскільки відповідно до пункту 5 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах.
Частиною 3 статті 182 Цивільного кодексу України передбачено, що відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.
Отже, як вбачається з вищенаведеного, рішення зі спору з дійсної справи, може вплинути на права та обов'язки Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації", як органу який має здійснювати державну реєстрацію права власності.
За такими обставинами, Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" є належним відповідачем у цій справі, предметом спору якої є реєстрація права власності, оскільки відмова у такій реєстрації фактично є незаконним обмеженням права власності позивача.
Аналогічну позицію щодо права, що підлягає захисту, займає Верховний Суд України (Судова палата в господарських справах) у постанові від 13.10.2009 р. у справі №38/330, вказуючи, що відмова у реєстрації була незаконним обмеженням права власності позивача.
Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Серед способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України, передбачено, зокрема, визнання права та примусове виконання обов'язку в натурі.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Елніко" є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників сторін про складення повного рішення 17.07.2012.
Керуючись статтями 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Елніко" (вул. Пушкіна/К. Маркса, 6/8-10, місто Сімферополь, 95000) право власності на нежитлову будівлю кафе літер «А», загальною площею 176,2 кв.м. з літнім майданчиком по вул. Ялтинській, 36 у місті Сімферополі.
3. Зобов'язати Кримське республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" (вул. Некрасова, 11, місто Сімферополь, 95000) здійснити державну реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Елніко" (вул. Пушкіна/К. Маркса, 6/8-10, місто Сімферополь, 95000) на нежитлову будівлю кафе літер «А», загальною площею 176,2 кв.м. з літнім майданчиком по вул. Ялтинській, 36 у місті Сімферополі.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя І.І. Дворний
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 12.07.2012 |
Оприлюднено | 26.07.2012 |
Номер документу | 25301704 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
І.І. Дворний
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні