Рішення

від 10.07.2012 по справі 5011-73/6456-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-73/6456-2012 10.07.12 Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іларк Плюс»

про стягнення 3 797,11 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Горошко М.А.;

від відповідача: не з'явився;

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 10.07.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Іларк Плюс»про стягнення 3 797,11 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем було поставлено відповідачу товар, що підтверджується рахунками-фактурами, проте за поставлений товар відповідач не розрахувався у зв'язку із чим виникла заборгованість.

Відповідач заперечень на позовну заяву не подав, явку представника не забезпечив, повідомлявся належним чином, поштова кореспонденція скеровувалась згідно відомостей з ЄДР.

У зв'язку з неявкою представників сторін розгляд справи відкладався із 14.06.2012р. на 10.07.2012р.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

На підставі виставленого ТОВ «Іларк Плюс»рахунку-фактури №1-00000013 від 10.01.2012р. ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»здійснено попередню оплату за товар (віники сорго) на суму 3770 грн.

З наведеного суд приходить до висновку, що між сторонами існує договір поставки укладений в усній формі, наявність якого підтверджується прийняттям зобов'язання шляхом його виконання.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю- продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Частиною 2 ст. 642 ЦК України визначено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

З наявних у справі доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання по оплаті за товар виконав належним чином, зауважень від відповідача не надходило, тоді як відповідач товар не поставив.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»направлено лист №75-22-53 від 22.02.2012р. до ТОВ «Іларк Плюс», з вимогою здійснити поставку товару протягом 7 днів з дня отримання такого листа, або ж провести повернення суми попередньої оплати.

Відповідач взятих зобов'язань по поставці товару не виконав, та відповідно не повернув суму попередньої оплати, у зв'язку із чим суд дійшов висновку, що у відповідача виникла заборгованість на суму 3770 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань відповідачу нараховано 3 % річних у розмірі 15,80 грн. та 11,31 грн. інфляційних збитків.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів поставки товару суду не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іларк Плюс»(04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21, офіс 115; ідентифікаційний код 20572069) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт Бориспіль»(08307, м. Бориспіль, Київська область, ідентифікаційний код 37371575) 3770 грн. основного боргу, 15,80 грн. 3 % річних, 11,31 грн. інфляційних збитків, 1609,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Баранов Д.О.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.07.2012р.