Рішення
від 11.07.2012 по справі 5011-55/6847-2012
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/6847-2012 11.07.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участі секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного підприємства фірми «Мрія-94», м. Харків

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Алексіс Експрес ЛТД», м.Київ

про: стягнення 65 600, 04 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача -Єршов Ю.В. (дов. №17 від 28.05.2012р.);

від Відповідача -Зубков С.С. (дов. №б/н від 10.07.2012р.).

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство фірма «Мрія-94», м. Харків (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алексіс Експрес ЛТД», м. Київ (далі -Відповідач) про стягнення 65 600, 04 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №5011-55/6847-2012 від 24.05.2012р. порушено провадження у справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначено на 13.06.2012р.

До початку судового засідання 12.06.2012р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: банківська виписка щодо здійснення Відповідачем часткової оплати від 15.12.2011р., копія опису вкладення до цінного листа в якості доказів направлення Відповідачу Акту зв'язки взаєморозрахунків станом на 11.06.2012р., копія Витягу з ЄДРПОУ станом на 20.04.2012р., щодо статусу та місцезнаходження Відповідача; копія Витягу з ЄДРПОУ станом на 08.05.2012р., щодо статусу та місцезнаходження Позивача.

13.06.2012р. від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю направлення повноважного представника для участі в судовому засіданні.

В судовому засіданні 13.06.2012р. представник Позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №5011-55/6847-2012 від 11.04.2012р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 11.07.2012р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника Відповідача та враховуючи клопотання про відкладення.

В судовому засіданні 11.07.2012р. представник Позивача підтримав позовні, просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судовому засіданні 11.07.2012р. визнав позовні вимоги у повному обсязі, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості вирішити спір мирним шляхом.

Представник Позивача заперечував проти клопотання про відкладення розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані суду докази, суд вирішив відмовити у задоволенні клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи як безпідставне та не обґрунтоване, зважаючи на достатність представлених Позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

11.10.2011 року між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) укладено Договір поставки №16.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити та передати в обумовлені строки у власність Покупцю вироби із поліетилену, далі-Товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов Договору.

Згідно п. 4.1. Договору, Покупець оплачує поставлений Постачальником Товар по ціні узгодженої та зазначеної в рахунку-фактурах та накладних.

Розділом 5 Сторони погодили порядок розрахунків, а саме: розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у вигляді 100% оплати. (п. 6.1. Договору); Покупець сплачує Постачальнику кожну прийняту партію Товару не пізніше 45 (сорока п'яти) календарних днів с моменту поставки Товару (п. 6.2. Договору).

Як вбачається з п.8.2 Договору, за прострочення поставки або оплати по даному Договору Постачальник або Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2011р. (п.7.1 Договору).

На виконання умов Договору, 13.10.2011р. та 03.11.2011р. Позивачем було поставлено на користь Відповідача партії Товару на загальну суму 90 369, 80 грн., що підтверджується видатковими накладними: №1804 від 13.10.2011р. та №1947 від 03.11.2011р. Відповідачем було отримано Товар, що підтверджується Довіреностями на отримання Товару: №187 від 13.10.2011р. та №192 від 01.11.2011р.

Судом встановлено, що Відповідач здійснив часткову оплату товару поставленого 03.11.2011р. на суму 30 000,00 грн., що відображено в банківський виписці за 15.12.2011р.

Заборгованість у розмірі 60 369,80 грн., яка виникла, залишилась не погашеною Відповідачем, у зв'язку з чим, 19.03.2012р. Позивачем було направлено Відповідачеві претензію про сплату 67 652,24 грн., до якої було включено суму заборгованості за поставлений товар, а саме «Плівку п/е Т/У 550х0, 065 мм», суму нарахованої пені, 3% річних та інфляційне збільшення суми боргу.

Відповіді на вказану вимогу Відповідачем надано не було, грошові кошти сплачені не були.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором поставки та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені, 3% річних та інфляції.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч.1 ст.265 Господарського кодексу України та ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов'язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов'язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір №16 від 11.10.2011р., є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

На виконання умов Договору, 13.10.2011р. та 03.11.2011р. Позивачем було поставлено на користь Відповідача партії Товару на загальну суму 90 369, 80 грн., що підтверджується видатковими накладними: №1804 від 13.10.2011р. та №1947 від 03.11.2011р. Відповідачем було отримано Товар, що підтверджується Довіреностями на отримання Товару: №187 від 13.10.2011р. та №192 від 01.11.2011р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що Відповідач здійснив часткову оплату товару поставленого 03.11.2011р. на суму 30 000,00 грн., що відображено в банківський виписці за 15.12.2011р., копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Заборгованість у розмірі 60 369,80 грн., яка виникла, залишилась не погашеною Відповідачем, у зв'язку з чим, 19.03.2012р. Позивачем було направлено Відповідачеві претензію про сплату 67 652,24 грн., до якої було включено суму заборгованості за поставлений товар, а саме «Плівку п/е Т/У 550х0, 065 мм», суму нарахованої пені, 3% річних та інфляційне збільшення суми боргу.

Відповіді на вказану вимогу Відповідачем надано не було, грошові кошти сплачені не були.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлений товар та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу -у сумі 60 369,80 грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати сформульована безпосередньо у п. 8.2. Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Таким чином, з огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобов'язань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені у розмірі 3 955,95 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату 3% річних за допомогою відповідної програми системи інформаційно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 9.1", встановив, що розмір 3% річних, який нарахований Позивачем, не перевищує розмір, який може бути нарахований протягом періоду з моменту прострочення, а отже підлягає стягненню, у розмірі 791,19 грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату інфляційних за допомогою відповідної програми системи інформаційно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 9.1", встановив, що розмір інфляційних перевищує розмір, який може бути нарахований за період з моменту прострочення з 19.12.2011р. по 15.05.2012р. (період визначений Позивачем), а отже підлягає стягненню частково у розмірі - 482,68 грн. В решті позовних вимог в цій частині -відмовити.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Приватного підприємства фірми «Мрія-94», м. Харків, (код ЄДРПОУ 22650371) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алексіс Експрес ЛТД», м. Київ (код ЄДРПОУ 33260937) на користь Приватного підприємства фірми «Мрія-94», м. Харків, (код ЄДРПОУ 22650371) основний борг у розмірі 60 369,80 грн., пеню у розмірі -3 955,95 грн., 3% річних у розмірі -791,19 грн. та інфляційні нарахування у розмірі -482,68 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог -відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алексіс Експрес ЛТД», м. Київ (код ЄДРПОУ 33260937) на користь Приватного підприємства фірми «Мрія-94», м. Харків, (код ЄДРПОУ 22650371) судовий збір в розмірі 1609,49 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 11.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 16.07.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення11.07.2012
Оприлюднено24.07.2012
Номер документу25302492
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5011-55/6847-2012

Рішення від 11.07.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ягічева Н.І.

Ухвала від 13.06.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ягічева Н.І.

Ухвала від 24.05.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ягічева Н.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні