Рішення

від 13.07.2012 по справі 5011-41/7294-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/7294-2012 13.07.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТБК Апельсин" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "ХОРСТ" Простягнення 47 081,97 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Косьмін Д.В. -дов. № б/н від 01.06.12р.;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТБК Апельсин" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОРСТ" про стягнення 47 081,97 грн.

Ухвалою від 05.06.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 25.06.2012 року.

25.06.2012 року представник позивача в судове засідання не з'явився, однак через канцелярію суду 22.06.2012 року подав клопотання про залучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі та клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання 25.06.2012 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, а також у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 25.06.2012 року розгляд справи було відкладено на 13.07.2012 року.

13.07.2012 року представник позивача в судовому засіданні надав суду для огляду оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви, також надав для залучення до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засіданні 13.07.2012 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.07.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 46 920,00 грн., що засвідчується видатковими накладними № 248 від 22.07.11р. на суму 2 442,00 грн., № 329 від 20.08.11р. на суму 1 200,00 грн., № 297 від 08.08.11р. на суму 10 998,00 грн., № 301 від 09.08.11р. на суму 11 280,00 грн., № 349 від 31.08.11р. на суму 9 800,00 грн., № 411 від 21.09.11р. на суму 11 200,00 грн. та довіреностями на отримання цінностей № 331717 від 04.08.11р., № 5 від 05.09.11р.(копії наявні у матеріалах справи).

В свою чергу, відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 46 920,00грн.

09 квітня 2012 року позивач направив на адресу відповідача лист № 8 від 09.04.2012 року, відповідно до якого просив останнього погасити існуючу заборгованість, що підтверджується фіскальним чеком № 9016 від 09.04.2012 року, описом вкладення у рекомендований лист та повідомленням про вручення поштового відправлення, копії яких наявні у матеріалах справи.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 46 920,00грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 46 920,00грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 161,97 грн.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання, дати поставки продукції та семиденного строку для виконання зобов'язання від дня отримання вимоги, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОРСТ" (місцезнаходження : 01103, м. Київ, Печерський р -н, вул. Кіквідзе, буд. 18-А, код ЄДРПОУ 22924957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК Апельсин" (місцезнаходження: 01015, м. Київ, Печерський р-н., вул. Цитадельна, буд. 6/8, код ЄДРПОУ 36019503) 46 920(сорок шість тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп. - основного боргу, 161(сто шістдесят одну) грн. 97 коп. -3% річних та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

18.07.2012 року

Суддя Спичак О.М.